Tag Archives: історія

Полтавські килими. Проект “Древо”

Полтавське килимарство стало відоме на весь світ з 1969 року, коли ткаля-килимарниця Надія Несторівна Бабенко виткала на подарунок в ООН від України килим “Древо життя”. Хоча творчий шлях українських килимів розпочався набагато раніше. Здавна пастельний, неяскравий колорит народних виробів милував око справжніх поціновувачів.

Решетилівське килимарство – це народна філософія, яка знайшла своє відображення у візуальній вібрації килимового тла. Це розповідь, народження думки, відтворення внутрішнього стану художника. Олександр Бабенко – філософ та поет ткацтва – зберігає душу полтавського ремесла та передає його таємниці майбутнім творцям.

Новела з двох відео. Жміть “Читати далі”…

Вербовецька сорочка. Проект “Древо”

Гуцульщина – край художників та ремісників. Здавна мешканці гір прикрашали все, чим користувались у побуті. І в першу чергу це стосувалося одягу. Найбільшого розквіту вишивального ремесла ми можемо спостерігати в селах передмістя Косова Івано-Франківської області.

Вербовецькі сорочки можна назвати найціннішою спадщиною гуцульської культури українських Карпат. “Вербовецька” сорочка – це рукотворний одяг гуцульських жінок українських Карпат. Ті, хто хоча би раз бачив чи приміряв на себе це дивовижне вбрання, назавжди лишився зачарований космічною естетикою минулих поколінь майстринь-вишивальниць. А ще вербовецька сорочка – це мрія будь-якої модниці Прикарпаття. І її втілення можна знайти у вправних руках майстринь з ткацтва Зоряни Господарюк та Ганни Крижанівської. Унікальна сімейна ткацька мануфактура яскраво сяє на гуцульському просторі ремесел.

Новела складається з трьох відео. Жміть “Читати далі”…

Ковальство України. Проект “Древо”

Українська земля багата на традиційні ремесла та на талановитих майстрів. Ковальство – одне з найскладніших видів ремесла, бо потрібно не тільки оволодіти навичками роботи, а й заслужити прихильність стихій Вогню, Вітру, Води та Землі.

Ковальство – ремесло, яке стало справою життя для звичайної молоді. Це ремесло, яке не дозволяє лицемірству, лукавству та байдужості оселитися в серці людини. Петро Вікторович Федоряка – коваль, вчитель, велика людина. Він створив світ вогню та металу й подарував його людям. Телеканал UATV та проект “Древо” розказує реальну історію життя людини, яка стала для багатьох яскравим прикладом шляхетності духу.  У гостях в легендарній “Кузні Петра”, що на Полтавщині. 

Новела складається з 3-х відео. Жміть на “Читати далі”…

Дикий мед. Проект “Древо”

Бортництво – один із найдавніших промислів на теренах нашої землі. Це дуже, дуже архаїчне бджолярство. Приблизно півтора тисячі років тому наші предки почали свій довгий шлях пізнання світу бджоли. І виготовлення бортей є одним з найдавніших ремесел людства. Але наші предки використовували бджіл не тільки задля виготовлення меду, а й для вивчення навколишнього середовища, пізнання гармонії та досконалості природи.  За допомогою сучасних інструментів та збереженої поколіннями українців інформації, ми відтворюємо борть за всіма законами бджолиного світу.

У 2–х частинах. Жміть “Читати далі”….

Культурний проект “Спадок” від FILM.UA Group

Наша історія не тільки давня, вона ще й триває! Вона травматична, багатостраждальна, але така непереможна і вольова! Ми відбудовуємо її день у день: у нашому повсякденному житті, у нашій культурі та в самому нашому існуванні. Наша історія – це наша краса, гідність, сила, повага до минулого, віра в майбутнє! Ми не робимо жодних претензійних заяв; ми нікому нічого не доводимо; ми просто живемо. Та боронимо наш Спадок кожного дня! Будь з Україною!

Джерело

ПЕКУЧІ РАНИ АФГАНІСТАНУ

20220211_105831

 90 років Київщини

 Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»

 Матеріал поданий без змін

Поставте скибку хліба на стакан,

І голови схиліть в скорботі вічній

За тих кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

Україно, ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

 

Крути. Бій за перемогу

20220128_13155829 січня Україна вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

У КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» проведена годину пам’яті «Крути. Бій за перемогу». Про історію бою під Крутами розповіла Т. І. Бойченко, провідний методист КОБЮ. Із книжковою виставкою  «Навіки молоді – герої Крут» ознайомила завідувачка відділом обслуговування користувачів О.О. Шмідт.

Голокост – шрам на серці людства

загруженоЩороку 27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме в цей день в 1945 році радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц)  –  місце ув’язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв.

Як відомо, жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв, 1,5 млн з них загинули на території України.

У КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» розгорнута книжкова полиця «І пам’яті свіча не згасне» та проводяться бесіди з користувачами «Голокост – шрам на серці людства». Відвідувачі знайомляться з літературою, яка присвячена складним сторінкам історії України ХХ століття –  історії Голокосту на теренах України, тотального знищення єврейського народу в усіх окупованих нацистами країнах Європи і період Другої Світової війни.

КРУТИ. БІЙ ЗА ПЕРЕМОГУ

Афіша (1)

РАЗОМ ІЗ ВЛАСНОЇ ВОЛІ

PM993image002-2До Дня Соборності України

#Ми – це Україна!

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

З нагоди Дня Соборності України в Київській обласній бібліотеці для юнацтва під гаслом “Ми – це Україна!” відбувся історично-літературний екскурс «Разом із власної волі», мета якого –  поглибити знання користувачів про Україну як державу зі своєю історією, культурою, народними звичаями і традиціями; прищепити повагу до минулого Батьківщини; виховати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

140 років Івану Огієнку

70gienko2 (14) січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині народився Митрополит Іларіон (світське ім’я Іван Іванович Огієнко; помер 29 березня 1972 року у Вінніпезі, Манітоба, Канада) — український науковець, єпископ ППЦ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Перший ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Ініціатор створення й голова Українського наукового богословського православного товариства в Канаді (1954), ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету (1948), декан і лектор богословського факультету колегії Св. Андрія Манітобського університету.

Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1909 p.), визначний учений-історик, поет, громадсько-політичний і церковний діяч, міністр освіти та фундатор Кам’янець-Подільського українського державного університету, ісповідань УНР, митрополит Української автокефальної церкви.

Із Всесвітнім днем української хустки!

IMG_20211207_140652

Україна у пеклі голодоморів

unnamedДо Дня пам’яті жертв голодоморів

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років, який на законодавчому рівні і в судовому порядку визнаний геноцидом.

З нагоди вшанування пам’яті жертв геноциду в Київській обласній бібліотеці для юнацтва розгорнута книжкова виставка «І пам’яті свіча не згасне». Користувачі знайомляться з виданнями, що висвітлюють сумні  факти голодоморів, які пережили українці. Також завідувачка відділом обслуговування користувачів О.О. Шмідт, провідні бібліотекарі відділу обслуговування користувачів О.В. Уланович та О.М. Войналович проводять бесіди «Україна у пеклі голодоморів». Читачі діляться спогадами своїх дідусів та бабусь про ті страшні репресивні роки.

День пам’яті жертв Голодоморів у бібліотеці

зображення_viber_2021-11-25_11-04-03-344Рубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

З досвіду роботи КЗ «Публічна бібліотека» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

27 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні.

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. Наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією. Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій.

Україна в полум’ї війни

unnamed (1)До Дня визволення України від фашистських загарбників

28 жовтня Україна відзначатиме 77-у річницю вигнання нацистських окупантів із України. Цього дня традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України. Минуло вже 77 років, але і донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій війні.

У КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» відбувся перегляд літератури «Україна в полум’ї війни». Увагу читачів привернули такі видання:

Трагедія Бабиного Яру – трагедія українського народу

FB607FD0-FA41-4D40-9465-453F97EEB63F_w408_r1_sДо 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру

Сьогодні – 80-ті роковини одного з найжахливіших символів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, які нацисти вчинили у 1941-1943 роках. День пам’яті Жертв Бабиного Яру Україна відзначає щороку 29 вересня.

29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року вони вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч людей, в тому числі і дітей. 34 тис. людей нацисти вбили за перші два дні розстрілів. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.

Михайло Грушевський: історик і будівничий нації

До 155-річчя від дня народження Грушевського Михайла Сергійовича, українського історика, письменника, організатора науки, політичного, громадського та державного діяча

Михайло Грушевський — видатний український політик, історик та громадський діяч. Він зробив величезний внесок в розвиток української освіти: науково-організаційна діяльність та викладацька робота Грушевського високо оцінена сучасниками. Не менш вагомою була участь й в політичному житті: так, саме Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду УНР з 1917 по 1918 рік. Тож сьогодні ми підготували біографічні факти, які допоможуть дізнатися більше про цю особистість.

2_49

Вікі любить пам’ятки (Wiki Loves Monuments)

1200px-LUSITANA_WLM_2011_d.svgУправління, відділи, сектори з питань гуманітарної політики, культури, національностей та релігій  РДА, МВК (міст обласного значення),

ОТГ Київської області 

Керівникам підприємств,  закладів культури обласного підпорядкування

 

На виконання доручення Київської обласної державної адміністрації    від 29.07.2021 року № 10647/01/2021 до листа ГО «Вікімедіа Україна»    від 22.07.2021 року № 22.0721/ВЛП/Кв щодо міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» управління культури повідомляє.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» запросила представників Київщини до проведення української частини Міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments).

Хрещення Київської Русі: погляд через віки

зображення_viber_2021-07-28_12-36-50-385Рубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

Презентація книжкової виставки

«Хрещення Київської Русі: погляд через віки» до 1033 річниці хрещення Київської Русі-України 

(З досвіду роботи КЗ «Публічна бібліотека» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області) 

28 липня – 1033 річниця хрещення Київської Русі-України.

988 року на берегах Дніпра біля стін Києва відбулася подія, історичну значимість якої для всього слов’янського світу годі переоцінити й у наші дні. Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов’янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті всіх слов’янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.

Хрещення Русі. Історія віків

1Згідно з «Повістю минулих літ», в 6496 році від сотворіння світу, тобто в 988 році, до Києва прибуло посольство Константинопольського патріарха Миколи II Хрисоверга, за участі якого відбулось масове хрещення містян у водах Почайни. Цю подію Україна відзначає 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Київського Володимира Святославича, як День прийняття Руссю християнства як державної релігії — День Хрещення Русі-України.

Незважаючи на те, що княгиня Ольга була хрещена в 955 році в Константинополі, її син князь Святослав Ігоревич дотримувався язичництва до кінця свого життя. Язичником був і його син Володимир, який почав правити в Києві в 978 (за «Пам’яттю і похвалою князю Володимиру» Якова Чорноризця) чи 980 (за «Повістю минулих літ») році, здобувши перемогу у династичній війні з братами.