Tag Archives: історія

Кримська війна 1853–1856 рр.

Bytva_za_Malaxov_kurganКримська війна 1853–1856 рр. була одним з наймасштабніших збройних конфліктів ХІХ ст., який значною мірою визначив майбутню долю Європи. Грандіозними були як склад держав-супротивниць (Російська імперія з одного боку, коаліція Британської, Французької, Османської імперій і Сардинського королівства – з другого боку), так і географія воєнних дій (від Кавказу і Криму до Балтійського і Баренцового морів). Датою початку війни офіційно вважається 4 (16) жовтня 1853 р., тобто, день оголошення Туреччиною війни Росії. Цьому передували довготривалі міжнародні суперечки, пов’язані, зокрема, із визначенням сфер впливу на Балканах. Російська імперія неодноразово підкреслювала своє бажання захищати права християнських народів, що перебували під владою Османської імперії. Великобританія, намагаючись залучити нових союзників, висунула проект поділу Російської імперії, що являла значну небезпеку для держав-сусідів. Проте основною метою усіх держав-учасниць війни було пріоритетне користування морськими торговельними шляхами.

Українські свята. Проект “Древо”

Новела з 5-ти відео. Жміть “Читати далі”

Маланка

Багата традиціями земля буковинська. Красноїльськ. Красне. Найяскравішим святом зимового циклу на Буковині традиційно вважається святкування Нового Року за старим стилем. Маланка – це ритуальне карнавальне дійство з обходами будинків рядженими. Маланка в Красному. Сюди щорічно збираються тисячі гостей з усього краю і з-за його меж. Неймовірним попитом цей карнавал користується у туристів, які мають можливість не тільки спостерігати за святом, а й прийняти активну участь у Маланці.

Жива глина. Проект “Древо”

Гончарство є одним із найдавніших та найцікавіших ремесел не тільки в Україні, але й у цілому світі. Як і будь-який вид мистецтва, кераміка надзвичайно різноманітна бо практично кожна стародавня культура має свою самобутню кераміку, в якій відображено ідеї та традиції народу. Гуцульська кераміка є настільки ж унікальною та самобутньою, як і люди, що її створюють. Проект «ДРЕВО» представляє фільм «ЖИВА ГЛИНА», завдяки якому ми станемо свідками створення гончарних виробів Карпат.

Новела з двох відео…

Гуцульська шуба. Проект “Древо”

В першій частині фільму «Гуцульська шуба» глядач має можливість потрапити до оселі гуцульського мистецтвознавця та колекціонера Богдана Петричука. Через національний костюм, візерунок вишивки та мовний колорит ви ніби стаєте свідками життя та побуту людей, які жили на Гуцульський землі понад 100 років тому.

В другій - Руслана Гончарук – майстриня-ліжникарка з с.Яворів Косівського району Івано-Франківської обл. дозволяє глядачу підгледіти, як створюється один з найдавніших та найдивовижніших елементів народного верхнього одягу гірських народів – ГУНІ.

Новела з двох частин…

Різьблене мереживо. Проект “Древо”

Для гуцулів дерево було більш доступним матеріалом і ще з древніх часів вони навчилися майстерно його обробляти. Мешканці Карпат дуже добре орієнтувалися в тому, яка деревина для чого підходить. З якої краще будувати, яка підходить для столярних виробів, яка для бондарних, яка для токарських. Яку деревину краще використовувати для різьби. Тарілі, скриньки, хрести, образи … – немає меж фантазіі різьбяра. Поєднання різних порід дерев, шкіри, металу дуже вирізняють вироби гуцульських майстрів. Яку історію приховує кожна робота? Що надихає, звідки з’являється ідея?

Новела з двох відео…

Бондарство. Проект “Древо”

Художнє бондарство – це є візитна картка гуцулів. Де б вони не були, з Гуцульщини приїхав…значить, ти різьбяр. Це є вагома частка української культури.

Напевно кожному з нас траплялися в житті люди з прізвищем Бондаренко. Це прізвище прийшло до нас з давніх часів. Так називали сина бондаря. Хто такі бондарі і що таке бондарство? Про це та інше у фільмі «Бондарство».

Новела з двох відео…

Кушнірство Гуцульщини. Проект “Древо”

Виробництво шкіри – це є один з найдавніших процесів мистецтва як такого. Кушнірство – це є промисел, якій займається вичинкою овечих шкір і виробництвом кептарів, кожухів, хутряних головних уборів. Кушнірство побутувало по всій території України. Найбільш поширені кушнірські вироби -  кептарі на Західній Україні. Майстрів, які вміють шити справжні гірські кептарі залишилось небагато. 

Новела з двох відео…

Українське взуття. Слідами апостолів. Проект “Древо”

Постоли – найдавніше взуття, яке існувало на нашій території. Колись практично кожен порядний гуцул міг зробити його для себе та своєї родини. Спостерігаючи за процесом створення постолів, приходить думка, що все геніальне є простим. Але… Чи так все просто? Виявляється, що за простотою рухів, за невигадливою технологією проглядається багатовіковий досвід та нашарування проб та помилок.

Кожен крок нашого життя наближає нас до нових звершень. І чи не є таким символічним створення речей, які допомагають нам долати перешкоди на життєвому шляху? Постоли – взуття мрійників, творців образного світу!

Новела з двох відео…

Білим по білому. Полтавська сорочка. Проект “Древо”

Полтавщина – це регіон центральної України в якому зароджувалася, розвивалася наша рідна українська мова і вона багата на різноманітні види народного мистецтва. Вони тут розвивалися в комплексі. Зокрема вишивка в цьому комплексі займає гідне місце. Білим по білому – це самий зачаровуючий і найскладніший спосіб вишивання. Одна сорочка могла вміщувати в собі до 15-20 різних технік вишивки. 

Сорочка, плахта, запаска, крайка, керсетка, намисто, очіпок – це все назви елементів народного костюму Полтавщини. За кожним з цих призабутих слів стоїть багатовікова народна традиція ремесел, які сьогодні сприймаються на рівні мистецтва.

Рукодільна робота – це величезна енергетична, відновлююча процедура. Коли сідаєш за вишивку – поринаєш в світ гармонії та порядку. Майстриня керує процесом народження дива, оберега. І як вона скерує, таке і буде змістовне навантаження виробу. Тому краще в сорочку вкладати свої позитивні думки, свої позитивні настрої. Та починається все з бажання мати вишиту сорочку.

Чи цікавились ви коли небудь, коли дивились на вишиті сорочки, скільки часу майстриня провела біля роботи над нею? Чи усвідомлювали, що весь цей час майстриня проживає своє життя? Про що вона думає, чим переймається? Насправді, довірити вишивати сорочку можна тільки світлій, добрій людині – це як довіритись лікареві. Бо на сорочці вишивається доля! Ваш зв`язок з минулим, ваше щастя в майбутньому буде вишитий на самій найдорожчій речі в житті – вишиванці.

Новела з 4-х відео…

Українські прикраси. Проект “Древо”

Важко уявити собі жінку, яка б не любила прикраси. Скільки існує людство, стільки існує мистецтво прикрашання зовнішнього образу людини. Ми прагнемо не тільки дивитись на красу, а й мати її на собі. Корали, баламути, венеційське скло, згарда – це тільки декілька назв прикрас, які полюбилися українським жінкам минулого століття.

У цій новелі розповідається про те, яке уявлення про красу мали жінки минулого, які прикраси цінувались більше за все, як їх носили, чого вони коштували, від чого вони оберігали.

Новела з трьох відео…

Соломкарство. Проект “Древо”

У всіх землеробних культурах Землі існувало ремесло соломоплетіння. Наші талановиті предки розвинули його до рівня високохудожніх виробів, удосконаливши технологію виробництва, досягнувши неймовірної якості ручної праці. Коли люди дивляться на вироби з соломи, то найперше сприймають їх, як якусь прикрасу, іграшку, або забавку. Але всі ці речі народжувались для іншого і їх призначення було набагато глибшим, дуже складним і ще й по сьогодні до кінця не зрозумілим!

Наука соломоплетіння. Як можна її опанувати? Які закони ремесла не можна порушувати? Які людські якості повинен мати майстер, щоб досягнути високого рівня? Телеканал UA|TV та проект «Древо» разом з майстром Миколою Огородником спробують розібратися в складних переплетіннях солом’яної науки.

Новела з трьох відео…

Килимова казка. Проект “Древо”

Світ килимарства зачаровує та надихає на створення мистецьких шедеврів, які милують око та заспокоюють серце. Це світ, який повертає нас в дитинство зі свіжістю перших почуттів від побаченого та пережитого яскравого враження. Це килимова казка, де завдяки клубочку мрійливих думок ми завжди можемо тримати зв’язок зі своїми дитячими мріями.

Шлях у мистецтві в кожного майстра особливий та неповторний. І результатом долання всіляких перепон є витонченість почуттів, вправність рук, чіткість бачення мети. Героїня цього фільму Валентина Ткач проживає своє життя в райдужних килимах, на створення яких її надихає мудрість навколишнього світу.

Новела з двох відео…

Нобелівська премія миру для Зеленського: європейські політики висувають українського президента

Ukraine Invasion Zelenskyy11 березня група чинних та колишніх європейських політиків подала до Нобелівського комітету листа з проханням номінувати президента Володимира Зеленського та народ України на Нобелівську премію миру. Для цього необхідно переглянути процедуру номінації та продовжити терміни подачі заявки до 31 березня 2022 року. Це прохання вони виклали в листі до комітету Нобелівської премії.

Веснянки. Проект “Древо”

З дитинства ми чуємо звуки: колискова матері, спів пташечок, кумкання жаби, як кує зозуля, – це все звуки, які нас наповнюють. Музика, мелодія пісні є звуковим маркером, кодом календарного часу. Голос людський, як і взагалі звук, в народній міфології наділявся магічними властивостями. Вважалося, що звук, спів в тому числі, або якійсь ритуальний шум, може або сприяти будь-яким процесам, або навпаки ставати на заваді.

Коли прокидається природа, коли після зимового сну все наче відроджується, саме жіночий спів має сприяти цим процесам відродження. Наче збуджує Землю і світ від сну. Колись веснянки співали з раннього періоду весни до Трійці, до “зелених свят”. Тобто, весь цей відрізок календарного часу наші предки переживали воскресіння природи – весну. Телеканал UATV та проект “Древо” разом з фольклор3ними гуртами “Володар”, “Орелі” та “Рожаниця” будуть кликати весну, огортаючи своїми голосами Україну.

Новела з двох відео…

Писанка. Проект “Древо”

Традиція розписувати писанки прийшла до нас ще з дохристиянського періоду язичництва.  І ті символи, які ми бачимо на сучасних писанках, беруть свій початок з тих давніх часів. З приходом християнства писанкарство на деякий час було забуте, бо вважалось проявом язичництва, проте згодом писанка стала неодмінним атрибутом Великодня. 

Напевно, перші писанки були написані на яйцях перелітних птахів. Люди помітили, що після довгої, холодної зими саме вони, повертаючись додому, на своїх крилах приносили весну з теплих країв. Люди вважали, що пташка є найближчою до Бога, що вона найшвидше долетить до Бога і донесе всі прохання, які пишуться на писанці. Справжня писанка має бути написана на повному, сирому яйці. Тобто, не просто порожня розписана шкаралупка або вже зварене яйце. Це має бути “жива” писанка, яка несе в собі весь зміст зародження нового життя!

Новела з двох відео…

Різьблення на яєчній шкаралупі. Український Фаберже. Проект “Древо”

Скільки часу потрібно, щоб винайти новий вид художнього ремесла, розробити всі технологічні процеси й удосконалити, довести до найвищої якості художнього втілення? Ціле життя! І це тільки початок довгого шляху в мистецтві. Анатолій Бойко – художник, майстер, поет різьби на яєчній шкаралупі. Він є творцем абсолютно нового та дивовижного мистецтва. Яєчна шкаралупа в його руках перетворюється на неймовірні, чарівні та прекрасні витвори мистецтва! Ми маємо унікальну можливість спостерігати за роботою майстра в найдрібніших деталях, маємо можливість з вуст Анатолія Бойко отримати своєрідне благословення на перший крок до пізнання себе та розкриття своїх талантів і мрій.

Новела з двох відео…

Полтавські килими. Проект “Древо”

Полтавське килимарство стало відоме на весь світ з 1969 року, коли ткаля-килимарниця Надія Несторівна Бабенко виткала на подарунок в ООН від України килим “Древо життя”. Хоча творчий шлях українських килимів розпочався набагато раніше. Здавна пастельний, неяскравий колорит народних виробів милував око справжніх поціновувачів.

Решетилівське килимарство – це народна філософія, яка знайшла своє відображення у візуальній вібрації килимового тла. Це розповідь, народження думки, відтворення внутрішнього стану художника. Олександр Бабенко – філософ та поет ткацтва – зберігає душу полтавського ремесла та передає його таємниці майбутнім творцям.

Новела з двох відео. Жміть “Читати далі”…

Вербовецька сорочка. Проект “Древо”

Гуцульщина – край художників та ремісників. Здавна мешканці гір прикрашали все, чим користувались у побуті. І в першу чергу це стосувалося одягу. Найбільшого розквіту вишивального ремесла ми можемо спостерігати в селах передмістя Косова Івано-Франківської області.

Вербовецькі сорочки можна назвати найціннішою спадщиною гуцульської культури українських Карпат. “Вербовецька” сорочка – це рукотворний одяг гуцульських жінок українських Карпат. Ті, хто хоча би раз бачив чи приміряв на себе це дивовижне вбрання, назавжди лишився зачарований космічною естетикою минулих поколінь майстринь-вишивальниць. А ще вербовецька сорочка – це мрія будь-якої модниці Прикарпаття. І її втілення можна знайти у вправних руках майстринь з ткацтва Зоряни Господарюк та Ганни Крижанівської. Унікальна сімейна ткацька мануфактура яскраво сяє на гуцульському просторі ремесел.

Новела складається з трьох відео. Жміть “Читати далі”…

Ковальство України. Проект “Древо”

Українська земля багата на традиційні ремесла та на талановитих майстрів. Ковальство – одне з найскладніших видів ремесла, бо потрібно не тільки оволодіти навичками роботи, а й заслужити прихильність стихій Вогню, Вітру, Води та Землі.

Ковальство – ремесло, яке стало справою життя для звичайної молоді. Це ремесло, яке не дозволяє лицемірству, лукавству та байдужості оселитися в серці людини. Петро Вікторович Федоряка – коваль, вчитель, велика людина. Він створив світ вогню та металу й подарував його людям. Телеканал UATV та проект “Древо” розказує реальну історію життя людини, яка стала для багатьох яскравим прикладом шляхетності духу.  У гостях в легендарній “Кузні Петра”, що на Полтавщині. 

Новела складається з 3-х відео. Жміть на “Читати далі”…

Дикий мед. Проект “Древо”

Бортництво – один із найдавніших промислів на теренах нашої землі. Це дуже, дуже архаїчне бджолярство. Приблизно півтора тисячі років тому наші предки почали свій довгий шлях пізнання світу бджоли. І виготовлення бортей є одним з найдавніших ремесел людства. Але наші предки використовували бджіл не тільки задля виготовлення меду, а й для вивчення навколишнього середовища, пізнання гармонії та досконалості природи.  За допомогою сучасних інструментів та збереженої поколіннями українців інформації, ми відтворюємо борть за всіма законами бджолиного світу.

У 2–х частинах. Жміть “Читати далі”….