Розмаїття музичних купальських мотивів разом із пісенними текстами, в загальних рисах засвідчує і характер купальських хороводів, настрій і темпоритм яких відзначався мінливістю – чергування радісного збудження і прозорого смутку, повільного руху по колу й шаленого, з вигуками і стрибками, кружляння довколо вогню. Можна припускати, що темпоритм хороводів упродовж свята розвивався по висхідній – шлях повільного наростання, а чергування мотивів створювало своєрідний «ефект стримування».

Перша дія містерії відбувається напередодні купальської ночі. Увечері хлопці й дівчата збираються окремими гуртами за селом, коли смеркне, йдуть до лісу. У лісі чи під лісом на галявині роблять гільце, оздоблюють його різнобарвними польовими й городніми квітами, настромивши на вершку вінок із барвінку. Довколо гільця «сідають подвійним колом (мале коло: 6 дівчат), сидить навколо самого гільця й тримає його, а друге – значно ширше, а то й подвійне-потрійне – трохи далі.