Стейсі Шифф. Клеопатра. Життя. – Х.: Фабула

 Героїня цієї книжки – одна з найславетніших жінок,які коли-небудь жили на світі. Вона правила Єгиптом протягом двадцяти семи років, втратила була царство, повернула його, майже втратила знову, розширила кордони своєї імперії, нарешті втратила все. Богиня в дитинстві, цариця у вісімнадцять років, легендарна особистість одразу ж після смерті, вона навіть за часів свого життя була об’єктом здивування та поклоніння, пліток та легенд. Загалом постать Клеопатри огорнута міфами. Вона увійшла в історію розпусною звабницею, супутницею двох видатних римлян — Юлія Цезаря і Марка Антонія. Але історію цієї єгиптянки писали чоловіки. Що про неї може сказати жінка? Авторка спробувала по-новому поглянути на життя єгипетської цариці, показати її окремо від чоловіків і визначити, чи помилялись історики минулого. Отже, це ґрунтовне й цікаве дослідження життя Клеопатри, у якому правда відокремлюється від вигадки, а упередження від реальності. І перед нами постає освічена, неймовірно багата, блискуча жінка, владна правителька великого Єгипетського царства.

Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Навіть у ряду визначних талантів, яких дала українська поезія світові в двадцятому столітті — Максим Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Богдан Ігор Антонич, Василь Стус, — постать Андрія Малишка не блякне, вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.

Звичайно, кожна людина, поет тим більше, формує себе сама. Та все ж і життя, особливо дитинство, де закладаються перші й найміцніші підвалини любові, духу, характеру людини, де батько з матір’ю, перші друзі, теж важить так багато в долі людській.

1 листопада – День створення Європейського Союзу

Конфедерація європейських держав і потенційна наддержава майбутнього — ЄС на слуху в Україні та по всьому світу. Відомий усім прапор із зірками, валюта євро і шенгенська віза… Чи є в цьому щось невідоме українцю? Наша добірка цікавих фактів — для тих, хто бажає знати про Європейську унію більше.

Київщині – 90

Обласний краєзнавчо-бібліотечний марафон “Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини”

Матеріал поданий без змін

З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради

     Цього року минає 150 років від дня народження славетної оперної співачки Соломії Крушельницької, чий дивовижний голос почули та полюбили мільйони людей, від Львова до Нью-Йорка. Вона підкорила найпрестижнішу оперну сцену La Scala, постійно вчилася новому та вдосконалювала свою майстерність, а завдяки шаленій популярності й таланту змогла познайомити з українською піснею весь світ.

19 серпня в Україні Спаса Яблучного — друге і найважливіше свято спаса у цьому місяці. Свято це відоме з часів Русі і відзначається не один день, а з переддня до 26 серпня.

Передує святу піст — два тижні “Спасівки”. Існує легенда, що “Спасівка” є продовженням Великоднього посту. Ніби раніше він тривав 9 тижнів, але це було надто важко для людей, тож Бог вирішив розділити піст і 2 останніх тижні переніс на кінець літа, перед Спасом. Тому віряни дотримуються літнього посту так само суворо, як і весняного.

До 105-річчя від дня народження Олекси Ющенка, українського поета, журналіста

Олекса Якович Ющенко народився 2 серпня 1917 року в селі Хоружівці Недригайлівського району Сумської області. Після семирічної школи навчався в Роменському агрономічному технікумі, деякий час працював агрономом у своєму районі, потім навчання в Ніжинському учительському інституті імені Гоголя, після закінчення якого завідував відділом літератури та мистецтва в чернігівській обласній газеті «Молодий комунар».
У час війни кілька місяців у чернігівському винищувальному батальйоні, який був розформований перед зайняттям Чернігова фашистами; за станом здоров’я не був призваний до радянської армії. Три роки працював на радіостанції України імені Шевченка завідуючим відділом партизанського руху, а також редактором матеріалів для Середньої Азії, Уралу та Поволжя. Бував у військових частинах, збираючи матеріали для радіопересилань. Написав «Пісню полонянки», яка була прийнята партизанськими раціями, часто передавалась по радіо. На її слова було створено кілька музичних варіантів невідомими авторами. Її виконували і ковпаківці, і федоровці, а також наші бійці біля Одера. Максим Рильський, отримавши такі відомості в Інституті фольклору та етнографії, яким керував, в передмові до «Вибраного» писав: «Якщо поет знаходить собі такого композитора, як народ, то він може з цілковитим правом вважати себе щасливим».