Tag Archives: українські традиції
Запущено новий відеопроект “Справжній український побут” (відео)
Вийшов новий відеопроєкт – цикл із 12 роликів «Справжній український побут», що розповідає про побутові й естетичні потреби українців у давні часи. Відео створила компанія FILM.UA Group, від якої ми вже публікували цікаві відеопроекти. Фільм Євгена Клопотенка «Борщ. Секретний інгредієнт» покаже стрімінгова платформа Netflix
На стримінговому сервісі Netflix з 30 березня почнеться показ документального фільму “Борщ. Секретний інгредієнт” шеф-кухаря і дослідника української кухні Євгена Клопотенка. Минулого року про цей фільм ми розповідали на сайті вже неодноразово. У фільмі Євген Клопотенко вирушає в подорож у різні куточки України, аби знайти унікальні рецепти борщу, розкрити секретні інгредієнти, які роблять цю страву неповторною. Кухар з’ясовує, який український борщ – справжній, що найголовніше у рецепті, що відрізняє, а що поєднує українців різних регіонів.
На Миколаївщині створюють автентичну вишиванку з таврійським орнаментом
На Миколаївщині стартував проєкт в рамках якого буде створено власну автентичну вишиванку з таврійськими мотивами. Про це повідомила ініціаторка проєкту, методистка ГО «Центр навчання і освіти дорослих «Південь» Руслана Сікаленко: «11 березня 2023 року стартувала навчальна програма «Миколаївська вишиванка з таврійським розписом». Її мета – розширити плеяду знавців нашого неймовірного регіонального таврійського розпису і спільно з тренерсько-викладацьким складом створити новий бренд – миколаївську вишиванку з таврійськими орнаментами».На Закарпатті показали столицю лозоплетіння. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Село Іза, що на Закарпатті, – це справжній музей лозоплетіння просто неба і величезний ярмарок. Про це у Фейсбуці повідомляє Туристичний бренд Закарпаття: “Село Іза вважається столицею лозоплетіння на Закарпатті. Це справжній музей просто неба і величезний ярмарок. Чи не в кожному дворі виставлено сотні плетених виробів: кошиків, сувенірів та меблів.”
Історія села Іза налічує майже сім століть, перша письмова згадка – 1387 рік. Згідно з легендою, назву село отримало від першого поселенця, якого звали Ізай. Родоначальником лозоплетіння в Ізі вважається Іван Кашко. Спочатку він навчав цьому ремеслу своїх синів. Опісля воно стало основним для більшості жителів села, а ці традиції збереглися і до наших днів.
Глинянський візерунковий текстиль внесли до нацпереліку нематеріальної культурної спадщини
Глинянський візерунковий текстиль зі Львівщини внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Про це повідомила Львівська ОВА: «Мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю стало п’ятим елементом з Львівщини, який внесли до національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Відповідний наказ підписав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко».Глинянський візерунковий текстиль – це широкий асортимент рукотворних художніх тканин. Це вишивані і гладкоткані, ворсові вовняні і шовкові килими, ткані та вишивані заслони на вікна і двері, накриття на стіл і ліжка, рушники, ткані і вишивані святкові жіночі фартухи, святкове вбрання, весільні строї, сценічні костюми, трикотажні вироби – светри, безрукавки, жіночі костюми тощо.
Водохреща. Історія, традиції, прикмети
Розбираймо ялинку, готуймо голодну кутю та гайда в ополонку! =)
Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов’язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.
ХРЕЩЕННЯ В УКРАЇНІ
Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.
Щедрий вечір, добрий вечір! Українські щедрівки для дітей та дорослих на Старий Новий рік
Українці полюбляють свята та вміють весело святкувати! Ще б пак, адже маємо таку багату історію та традиції, котрі прийшли до нас ще з давніх часів від наших пращурів. Напередодні Старого Нового року (у ніч з 13 на 14 січня за новим стилем) відзначають Щедрий вечір. У цьому святі знаходимо залишки дохристиянських традицій, а вже за християнським календарем – це день преподобної Меланії. У сучасній народній традиції ці два свята об’єдналися. Тепер вони називаються Щедрий вечір і свято Маланки . Свято Маланки — покровительки молодих дівчат — увійшло в календар українців десь у середині ХІІІ століття.
Якщо на Новий рік з самого ранку хлопці йдуть по домівках засівати, то у Щедрий вечір на Старий Новий рік, гарно вбрані дівчата, обов’язково ходили по домівках друзів, рідних, сусідів і щедрували. Вважається, що щедрівка приносить у дім щастя, достаток та радість на весь наступний рік.
Український рушник
Вишитий рушник - класика української народної культури. Без нього не обходилося жодне свято чи обряд. У кожній селі був свій вишитий рушник з особливою символікою. Власне, про символізм українського рушника ми й поговоримо у цій статті.
У Києві відкрили виставку про українську народну ляльку (відео)
Музей просто неба в Пирогові представив виставку “Народна лялька. Відродження традицій”. Про сучасне становище давнього атрибута української культури повідомила наукова співробітниця відділу виставкової роботи НМНАПУ й кураторка проєкту Ольга Жураківська: “Лялька характерна для всіх регіонів України. Оскільки це найпростіше, що можна зробити зі шматочка тканини та природних матеріалів”.У Києві показали унікальний весільний обряд Рівненського Полісся
Громади Рівненщини продемонстрували у Києві традиції весілля Рівненського Полісся. Перформанс відбувся на базі Музею просто неба у Пирогові. Зокрема, відвідувачам показали обряд злучання свічок, оглядин, сватання, благословення, наряжання молодої, ділення короваю. “Обряд, який є виключно на Рівненському Поліссі, – це злучання свічок. У нас дуже розвинений культ предків. І злучення родів, уособлене свічками, означає, що не лише живі поєдналися, а й усі предки роду. Шлюб вважається настільки непорушним, що самі діди ручаються за нього”, – пояснила директорка Рівненського центру народної творчості Ірина Рачковська. Ціннісні засади української родини
Витоки української сім’ї простежуються на нашій території ще з доби раннього палеоліту (приблизно 200 тис. років до Хр.), а на думку М. Грушевського, чіткі форми сімейного союзу в Україні виразно виступають в індоєвропейську епоху. Хліборобське життя стародавніх українців впливало на родинний устрій. Осідлість, стабільний прибуток від праці на землі, чим переважно займалася жінка, робили матір головною особою родини і надовго закріпили тут елементи матріархату.
Унікальні NFT-писанки допоможуть відновити об’єкти культурної спадщини України
Комунікаційна агенція Postmen в рамках проєкту We believe створила серію великодніх NFT-писанок на блокчейні Ethereum та присвятила їх містам, які протистоять російській агресії. Колекція представлена на платформі OpenSea. Кошти з проданого крипто-арту буде спрямовано на благодійний рахунок МКІП для відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали під час війни. Ініціатива реалізується за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.
Ілюстрації зроблені у співпраці з українською майстринею Анастасією Шемедюк за автентичними візерунками та мотивами книги Віри Манько The Ukrainian Folk Pysanka. Кожна NFT-писанка присвячена одному з постраждалих міст або гуманітарним центрам країни (Львів) та має унікальний орнамент, притаманний відповідному регіону України.
18 січня – “Голодна кутя” або Другий Свят-вечір
Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща – 18 січня за новим стилем – святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б’ють знадвору в причільний кут, примовляючи:
Духовна криниця українських традицій
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
5 серпня 2021 року бібліотека-пересувка «Бібліотека на колесах» працювала в селі Дернівка Дернівського старостинського округу Баришівської ТГ.
Провідний бібліотекар відділу обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Світлана Черватюк спільно з завідуючою клубом с.Дернівка Світланою Лєщинською провела народознавчий альбом «Духовна криниця українських традицій». Серед календарних свят літнього циклу серпневі найбільш найколоритніші. Сторінки альбому були присвячені традиціям і звичаям святкування трьох Спасів: Маковія (Медового), Яблучного Спаса та Горіхового . Три серпневі Спаси мають водночас релігійний та язичницький початок. Щодо першого кореня, то пов’язаний він зі Спасителем Ісусом Христом, який вірив у те, що кожна людина сильна, аби не спокуситися на гріх і бути врятованою або спасенною. Другий – стосується народних вірувань, коли давні українці вкладали працю у свою землю, за що вона винагороджувала їх щедрим урожаєм.
Традиції свята Трійці
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
18 червня 2021 року провідний бібліотекар відділу обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Раїса Марченко провела мозаїку народних звичаїв “Зелені свята” в центральному сквері Баришівки.
19 серпня – Яблучний Спас: що треба святити і що не можна робити в це свято
У середу, 19 серпня, віряни святкують Яблучний Спас, або як ще називають це свято Преображення Господнє. За звичаєм, на Яблучний Спас освячують яблука, груші, виноград, сливи, мед. Також можна святити жмут колосся жита і пшениці, таким чином прославляючи різноманітне багатство природи, – пише 24 канал. У народі є така приказка: “Яблучний Спас – пішло літо від нас”. Саме після другого Спасу можна вже відчути перший подих осені, свіже прохолодне повітря, а подекуди й пожовкле листя…
Історія свята Івана Купала
Коріння свята Івана Купала має тисячолітню історію, це одне з найстаріших свят, яке дійшло до нашого часу. З джерел, що зберегли найбільш повний опис свята, можна зробити висновок, що воно існувало з раннього періоду родоплемінних відносин. В Україні під час археологічних досліджень виявлено атрибутику свята, якій понад три тисячі років.
Язичницьке коріння свята Івана Купала
В більшості стародавніх Європейських народів існувало язичницьке ритуальне свято, пов’язане з природним явищем – літнім сонцестоянням, після якого день починає скорочуватись. Люди поклонялися Сонцю та проводили різноманітні обряди для хорошого урожаю, здоров’я та добробуту.
Кумівство, як інститут духовної спорідненості в традиційній українській культурі
КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”
Із розвитком суспільства в бібліотечній справі переглядаються й оновлюються методи бібліотечного обслуговування. Бібліотека покликана розуміти поточні та прогнозувати перспективні інформаційні потреби користувачів, створювати й надавати відповідні послуги. Головним завданням сучасної університетської бібліотеки є підтримка навчання та наукових досліджень шляхом створення необхідних умов для доступу до інформації та бібліотечних послуг.
Саме такі методи впроваджує у роботу Кагарлицька міська бібліотека для дорослих. Активна користувачка бібліотеки Шевченко Вікторія за сприянням бібліотечних працівників написала дослідження «Кумівство, як інститут духовної спорідненості в традиційній українській культурі». З уривком із праці ви можете ознайомитись за посиланням .
