Tag Archives: українська література

Обираємо 30 знакових книжок нашої Незалежності. Долучайтесь!

ІнституткнигиЗ 15 вересня по 15 жовтня 2021 Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут Книги розпочали акцію з вибору 30 знакових книжок нашої Незалежності шляхом голосування, у якому можуть взяти участь всі українці. Це один з наймасштабніших в Україні онлайн проєктів, присвячений видатним літературним творам і виданням, що побачили світ з 1991 по 2021 роки – «30 знакових книжок нашої Незалежності».  Український інститут книги та Міністерство культури України закликають долучитись до голосування, щоб разом створити унікальний список видань, що вплинули на формування та розвиток нашої країни та її громадян.

«Розірваний кадр» Оксенія Бурлака

зображення_viber_2021-05-28_13-58-14#бібліотекар_рекомендує

#що_почитати

Підліткова повість про життя, перше кохання,  дружбу, популярність та зраду.

Головний герой Філ  – крутий руфер, йому вже шістнадцять. Ще трохи, і він стане топовим блогером, підніматиме солідний кеш, якого вистачить на забаганки Барбі (дівчина Філа, найкрутіша дівчина в школі) й на те, щоб звалити від родаків. Ще трохи, і він обставить самого Койота – поки що найкрутішого руфера в місті. І треба ж, щоб усе так раптово обвалилося. На залазі затримує поліція, розгніваний тато перекриває краник, з якого капало бабло. З роботою не клеїться, починаються масові відписки в інсті, Барбі погрожує піти. Ще й із Солькою мусить час гаяти, а вона зовсім не з тренду. Солька, подруга дитинства, яка хворіла на рак і перемогла

150-річчя від дня народження Василя Стефаника

Стефаник_Василь

Василь Семенович Стефаник

– неперевершений майстер соціально-психологічної новели. У творчості письменника було два періоди: перший припадає на 1897−1901, а другий на 1916−1933 рр. В. Стефаник написав не так уже й багато – його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Стефаникові новели вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю і художньою досконалістю.

Писати Стефаник почав ще в гімназії, це були сатиричні оповідання в співавторстві із Лесем Мартовичем. Писав він і публіцистичні твори, і прозові мініатюри-поезії в прозі. У чернівецькій газеті «Праця» 1897 року побачили світ перші новели Стефаника – «Виводили з села», «Лист», «Побожна», «В корчмі», «Стратився», «Синя книжечка»,

100-річчя від дня народження В. Малика

Володимир Кирилович Малик

изображение_viber_2021-02-02_15-06-48unnamed

– український письменник, автор пригодницьких та історичних творів, літературознавчий критик.

Народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. Хлопчиною носив він рюкзаками книжки з дідусевої бібліотеки і днями не міг відірватись від захоплюючих творів.

Літературну діяльність В. Малик починав як дитячий письменник віршованою історичною казкою «Журавлі-журавлики» (1957) про часи турецько-татарських набігів на Україну. Своє прізвище Сиченко, майбутній письменник, вважав немилозвучним, тому й узяв літературний псевдонім Малик – дівоче прізвище дружини Галини Леонтіївни. Звертаємо увагу, що з самого початку літературного шляху, працюючи в жанрі літературної казки, В. Малик обрав історичне спрямування літературної творчості.

120-річчя від дня народження Валер’яна Підмогильного

підмогильний1Валер’ян Петрович Підмогильний 

– український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Біографія. Народився Валер’ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельниківський район Дніпропетровської області) на Катеринославщині в бідній селянській родині. Коли йому було близько 14 років, батьки переселились до панської економії в селі Чаплі. изображение_viber_2021-02-02_15-06-48Після закінчення початкової церковнопарафіяльної сільської школи вступив до Катеринославського реального училища, яке закінчив у червні 1918 р. Друкуватися почав ще в шкільні роки під псевдонімом Лорд Лістер. Потім вчився в Катеринославського університету, який так і не закінчив. 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди. Одночасно вчителював – викладав математику.

В 1920 році був відряджений до Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 року. Звідси переїхав до Києва, працював бібліографом Книжкової палати. У голодні 1921–1923 роки залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. В 1923 повернувшись до Києва активно включився в культурно-мистецьке життя, працював редактором видавництва «Книгоспілка», пізніше – редактором журналу «Життя і революція», був одним із засновників літературної групи «Ланка» (з 1926 р. – МАРС), до якої входили київські письменники-попутники, котрі не пропагували у творах комуністичну ідеологію, але й не виступали проти. Друкувався в літературних збірниках і журналах «Січ», «Вир революції», «Життя й революція», «Жовтень», «Нова громада», «Нова Україна», «Універсальний журнал», «Універсальний журнал Червоний шлях», газетах

І вогник, ним засвічений, не згас!

Безымянный

9 вересня 2019 року виповнюється 250 років від дня народження визначного українського письменника, поета,  драматурга, зачинателя сучасної української літератури та громадського діяча Івана Петровича Котляревського.

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку, підготовлену науково-методичним відділом,  «І вогник, ним засвічений, не згас»  присвячену творчості Івана Котляревського.

80 років письменнику-шістдесятнику – Валерію Шевчуку

Картинки по запросу валерій шевчукСьгодні виповнюється 80 років українському письменнику-шістдесятнику, майстру психологічної і готичної прози, автору низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатору українського літературного бароко – Валерію Олександровичу Шевчуку.

Вдивляючись в рядки пророчі: до дня народження Тараса Григоровича Шевченка

IMG_20170305_135047«Свою Україну любіть,

Любіть її …

Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть!»

9 грудня народився Борис Грінченко

Борис Грінченко жив і працював у 19 ст., але його діяльність і творча спадщина як ніколи актуальна і сьогодні. Народився Борис Дмитрович 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр (Харківщина) в дворянській родині. В батьковому домі була велика бібліотека і здібний хлопчик, що навчився читати і писати з п’яти років, виховувався на кращих зразках світової літератури. Вирішальним для Грінченка як письменника стало знайомство з творами Т.Г. Шевченка, які він прочитав ще учнем Харківської реальної гімназії.

29 листопада народився Григорій Косинка

29 листопада 1899 року у Щербанівці Київського повіту (тепер Обухівський район Київської області) народився Григорій Михайлович Стрілець, знаний як Григорій Косинка, − український письменник-новеліст, перекладач доби «Розстріляного відродження». Син бідного селянина, змалечку Григір пас чужу худобу, а взимку навчався у школі села Красного, звідки була мати. Після закінчення школи батько влаштував сина писарчуком у волості. 1914 року Григорій їде до Києва на заробітки, працюючи від чистильника черевиків до кур’єра-реєстратора у земській управі. Ця робота дозволила скінчити вечірні курси і скласти іспити.