Tag Archives: українська культура

У Києві відкрили виставку про українську народну ляльку (відео)

630_360_1620380773-360Музей просто неба в Пирогові представив виставку “Народна лялька. Відродження традицій”. Про сучасне становище давнього атрибута української культури повідомила наукова співробітниця відділу виставкової роботи НМНАПУ й кураторка проєкту Ольга Жураківська: “Лялька характерна для всіх регіонів України. Оскільки це найпростіше, що можна зробити зі шматочка тканини та природних матеріалів”.

Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA. Епізод 1 – Микола Гоголь (ВІДЕО)

народжені

До Дня Української Державності

У березні, на початку війни наша бібліотека вже публікувала цикл відеофільмів від телеканалу UA.TV, які розповідали про культуру українського народу та були сповнені патріотизмом. Наразі, до Дня Української Державності ми публікуємо цикл документальних фільмів “Народжені Україною” від FILM.UA Group про діячів науки та культури, яких весь світ помилково ідентифікує як росіян, однак які є українцями за походженням.

Російська влада століттями насаджувала українцям комплекс меншовартості, і водночас привласнювала собі наші здобутки. Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Микола Гоголь, Олександр Мурашко, Дмитро Бортнянський, Ігор Сікорський, Володимир Хавкін, Віра Холодна — усі ці «російські» митці та вчені народилися в Україні, усі їхні досягнення були однаково #Вкрадені. Щоб відновити справедливість, FILM.UA Group й запустив цей документальний цикл.

МКІП спільно з Українським культурним фондом запускають платформу «Культурний простір»

79b9ee2e-699a-4447-99b0-f6a4c30c4e52Для підтримки української культури в умовах збройної агресії російської федерації  Міністерством культури та інформаційної політики України спільно з Українським культурним фондом та ІТ-компанією «SoftServe» запускають платформу «Культурний простір».

Платформапередбачає збір інформації від українських діячів культури та установ і організацій культурного сектору, які потрапили у скрутне фінансове становище через війну та потребують допомоги, як для відновлення своєї діяльності, так і для реалізації  ідей та проєктів, що підкреслюють культурну цінність української ідентичності й можуть реалізовуватися під час воєнного стану та після перемоги України.

«НАШЕ ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ»: публічна розмова у дати проведення Книжкового Арсеналу

KA-novynaУ середині травня команда Мистецького Арсеналу вже дала розгорнуту відповідь про те, що цього року найвпливовіша книжкова подія країни – Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” – не відбудеться. Про це можна прочитати на сайті Арсеналу.  Попри це, Україна продовжує виставлятися на стендах впливових міжнародний книжкових виставок в інших країнах. Як, наприклад, на початку квітня у Лондоні, або з 19 по 24 квітня у Парижі, або з 26 по 29 травня у Польщі.

Музей Гончара відкрив онлайн-виставку архівних світлин українців

630_360_1653359869-896На підтримку ЗСУ Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” запустив онлайн-виставку фотографій українців минулих століть у традиційному вбранні. На виставці “Україна і українці” представлені світлини кінця XIX – першої половини XX століть з архівного фонду, зібрані засновником музею Іваном Гончаром в однойменний 18-томний мистецький історико-етнографічний альбом. Відвідати онлайн-виставку можна на сайті проєкту:

Українську націю зберегла культура – ролик від МКІП

630_360_1585722304-930Міністерство культури та інформаційної політики випустило відеоролик на підтримку української культури. «Наша культура століттями знаходиться під прицілом росії. Але ми зберегли її і продовжуємо її творити. Наша культура і була, і є, і буде. А отже, будемо і ми», – підкреслюється в закадровому тексті. Зазначається, що українську націю зберегла культура. Навіть у найтемніші моменти нашої історії Україна існувала у кобзарських співах, у віршах Шевченка, у філософії Сковороди, у мазепинському бароко та в легендах, що тягнуться ще від давніх київських часів.

Гуцульське весілля. Проект “Древо”

Яворівське весілля на Косівщині. Найколоритніша народна традиція у українців – це весілля. Ті весілля тоді, у 60ті роки – кінець 50тих , були унікальні. Вони ще берегли ті прадавні традиції, які гуцули передавали з покоління в покоління.

Багато з нас розуміються на тому, що відбувається на цьому святі. Збентежені молодята, розчулені батьки, гості, для кого цей день залишиться фотокарткою у сімейному альбомі. Але, що відбувається напередодні святкової дати. Чи мали ви можливість бути присутніми при дійствах, що розігруються за зачиненими дверима? Чому так важливо зберегти цнотливість останніх приготувань за крок до нового життя?!

Новела з двох відео…

Українські свята. Проект “Древо”

Новела з 5-ти відео. Жміть “Читати далі”

Маланка

Багата традиціями земля буковинська. Красноїльськ. Красне. Найяскравішим святом зимового циклу на Буковині традиційно вважається святкування Нового Року за старим стилем. Маланка – це ритуальне карнавальне дійство з обходами будинків рядженими. Маланка в Красному. Сюди щорічно збираються тисячі гостей з усього краю і з-за його меж. Неймовірним попитом цей карнавал користується у туристів, які мають можливість не тільки спостерігати за святом, а й прийняти активну участь у Маланці.

Жива глина. Проект “Древо”

Гончарство є одним із найдавніших та найцікавіших ремесел не тільки в Україні, але й у цілому світі. Як і будь-який вид мистецтва, кераміка надзвичайно різноманітна бо практично кожна стародавня культура має свою самобутню кераміку, в якій відображено ідеї та традиції народу. Гуцульська кераміка є настільки ж унікальною та самобутньою, як і люди, що її створюють. Проект «ДРЕВО» представляє фільм «ЖИВА ГЛИНА», завдяки якому ми станемо свідками створення гончарних виробів Карпат.

Новела з двох відео…

Гуцульська шуба. Проект “Древо”

В першій частині фільму «Гуцульська шуба» глядач має можливість потрапити до оселі гуцульського мистецтвознавця та колекціонера Богдана Петричука. Через національний костюм, візерунок вишивки та мовний колорит ви ніби стаєте свідками життя та побуту людей, які жили на Гуцульський землі понад 100 років тому.

В другій - Руслана Гончарук – майстриня-ліжникарка з с.Яворів Косівського району Івано-Франківської обл. дозволяє глядачу підгледіти, як створюється один з найдавніших та найдивовижніших елементів народного верхнього одягу гірських народів – ГУНІ.

Новела з двох частин…

Різьблене мереживо. Проект “Древо”

Для гуцулів дерево було більш доступним матеріалом і ще з древніх часів вони навчилися майстерно його обробляти. Мешканці Карпат дуже добре орієнтувалися в тому, яка деревина для чого підходить. З якої краще будувати, яка підходить для столярних виробів, яка для бондарних, яка для токарських. Яку деревину краще використовувати для різьби. Тарілі, скриньки, хрести, образи … – немає меж фантазіі різьбяра. Поєднання різних порід дерев, шкіри, металу дуже вирізняють вироби гуцульських майстрів. Яку історію приховує кожна робота? Що надихає, звідки з’являється ідея?

Новела з двох відео…

Бондарство. Проект “Древо”

Художнє бондарство – це є візитна картка гуцулів. Де б вони не були, з Гуцульщини приїхав…значить, ти різьбяр. Це є вагома частка української культури.

Напевно кожному з нас траплялися в житті люди з прізвищем Бондаренко. Це прізвище прийшло до нас з давніх часів. Так називали сина бондаря. Хто такі бондарі і що таке бондарство? Про це та інше у фільмі «Бондарство».

Новела з двох відео…

Кушнірство Гуцульщини. Проект “Древо”

Виробництво шкіри – це є один з найдавніших процесів мистецтва як такого. Кушнірство – це є промисел, якій займається вичинкою овечих шкір і виробництвом кептарів, кожухів, хутряних головних уборів. Кушнірство побутувало по всій території України. Найбільш поширені кушнірські вироби -  кептарі на Західній Україні. Майстрів, які вміють шити справжні гірські кептарі залишилось небагато. 

Новела з двох відео…

Українське взуття. Слідами апостолів. Проект “Древо”

Постоли – найдавніше взуття, яке існувало на нашій території. Колись практично кожен порядний гуцул міг зробити його для себе та своєї родини. Спостерігаючи за процесом створення постолів, приходить думка, що все геніальне є простим. Але… Чи так все просто? Виявляється, що за простотою рухів, за невигадливою технологією проглядається багатовіковий досвід та нашарування проб та помилок.

Кожен крок нашого життя наближає нас до нових звершень. І чи не є таким символічним створення речей, які допомагають нам долати перешкоди на життєвому шляху? Постоли – взуття мрійників, творців образного світу!

Новела з двох відео…

Білим по білому. Полтавська сорочка. Проект “Древо”

Полтавщина – це регіон центральної України в якому зароджувалася, розвивалася наша рідна українська мова і вона багата на різноманітні види народного мистецтва. Вони тут розвивалися в комплексі. Зокрема вишивка в цьому комплексі займає гідне місце. Білим по білому – це самий зачаровуючий і найскладніший спосіб вишивання. Одна сорочка могла вміщувати в собі до 15-20 різних технік вишивки. 

Сорочка, плахта, запаска, крайка, керсетка, намисто, очіпок – це все назви елементів народного костюму Полтавщини. За кожним з цих призабутих слів стоїть багатовікова народна традиція ремесел, які сьогодні сприймаються на рівні мистецтва.

Рукодільна робота – це величезна енергетична, відновлююча процедура. Коли сідаєш за вишивку – поринаєш в світ гармонії та порядку. Майстриня керує процесом народження дива, оберега. І як вона скерує, таке і буде змістовне навантаження виробу. Тому краще в сорочку вкладати свої позитивні думки, свої позитивні настрої. Та починається все з бажання мати вишиту сорочку.

Чи цікавились ви коли небудь, коли дивились на вишиті сорочки, скільки часу майстриня провела біля роботи над нею? Чи усвідомлювали, що весь цей час майстриня проживає своє життя? Про що вона думає, чим переймається? Насправді, довірити вишивати сорочку можна тільки світлій, добрій людині – це як довіритись лікареві. Бо на сорочці вишивається доля! Ваш зв`язок з минулим, ваше щастя в майбутньому буде вишитий на самій найдорожчій речі в житті – вишиванці.

Новела з 4-х відео…

Українські прикраси. Проект “Древо”

Важко уявити собі жінку, яка б не любила прикраси. Скільки існує людство, стільки існує мистецтво прикрашання зовнішнього образу людини. Ми прагнемо не тільки дивитись на красу, а й мати її на собі. Корали, баламути, венеційське скло, згарда – це тільки декілька назв прикрас, які полюбилися українським жінкам минулого століття.

У цій новелі розповідається про те, яке уявлення про красу мали жінки минулого, які прикраси цінувались більше за все, як їх носили, чого вони коштували, від чого вони оберігали.

Новела з трьох відео…

Соломкарство. Проект “Древо”

У всіх землеробних культурах Землі існувало ремесло соломоплетіння. Наші талановиті предки розвинули його до рівня високохудожніх виробів, удосконаливши технологію виробництва, досягнувши неймовірної якості ручної праці. Коли люди дивляться на вироби з соломи, то найперше сприймають їх, як якусь прикрасу, іграшку, або забавку. Але всі ці речі народжувались для іншого і їх призначення було набагато глибшим, дуже складним і ще й по сьогодні до кінця не зрозумілим!

Наука соломоплетіння. Як можна її опанувати? Які закони ремесла не можна порушувати? Які людські якості повинен мати майстер, щоб досягнути високого рівня? Телеканал UA|TV та проект «Древо» разом з майстром Миколою Огородником спробують розібратися в складних переплетіннях солом’яної науки.

Новела з трьох відео…

Килимова казка. Проект “Древо”

Світ килимарства зачаровує та надихає на створення мистецьких шедеврів, які милують око та заспокоюють серце. Це світ, який повертає нас в дитинство зі свіжістю перших почуттів від побаченого та пережитого яскравого враження. Це килимова казка, де завдяки клубочку мрійливих думок ми завжди можемо тримати зв’язок зі своїми дитячими мріями.

Шлях у мистецтві в кожного майстра особливий та неповторний. І результатом долання всіляких перепон є витонченість почуттів, вправність рук, чіткість бачення мети. Героїня цього фільму Валентина Ткач проживає своє життя в райдужних килимах, на створення яких її надихає мудрість навколишнього світу.

Новела з двох відео…

Веснянки. Проект “Древо”

З дитинства ми чуємо звуки: колискова матері, спів пташечок, кумкання жаби, як кує зозуля, – це все звуки, які нас наповнюють. Музика, мелодія пісні є звуковим маркером, кодом календарного часу. Голос людський, як і взагалі звук, в народній міфології наділявся магічними властивостями. Вважалося, що звук, спів в тому числі, або якійсь ритуальний шум, може або сприяти будь-яким процесам, або навпаки ставати на заваді.

Коли прокидається природа, коли після зимового сну все наче відроджується, саме жіночий спів має сприяти цим процесам відродження. Наче збуджує Землю і світ від сну. Колись веснянки співали з раннього періоду весни до Трійці, до “зелених свят”. Тобто, весь цей відрізок календарного часу наші предки переживали воскресіння природи – весну. Телеканал UATV та проект “Древо” разом з фольклор3ними гуртами “Володар”, “Орелі” та “Рожаниця” будуть кликати весну, огортаючи своїми голосами Україну.

Новела з двох відео…

Писанка. Проект “Древо”

Традиція розписувати писанки прийшла до нас ще з дохристиянського періоду язичництва.  І ті символи, які ми бачимо на сучасних писанках, беруть свій початок з тих давніх часів. З приходом християнства писанкарство на деякий час було забуте, бо вважалось проявом язичництва, проте згодом писанка стала неодмінним атрибутом Великодня. 

Напевно, перші писанки були написані на яйцях перелітних птахів. Люди помітили, що після довгої, холодної зими саме вони, повертаючись додому, на своїх крилах приносили весну з теплих країв. Люди вважали, що пташка є найближчою до Бога, що вона найшвидше долетить до Бога і донесе всі прохання, які пишуться на писанці. Справжня писанка має бути написана на повному, сирому яйці. Тобто, не просто порожня розписана шкаралупка або вже зварене яйце. Це має бути “жива” писанка, яка несе в собі весь зміст зародження нового життя!

Новела з двох відео…