Tag Archives: українська культура
Відеопроєкт “Вкрадене мистецтво” від FILM.UA Group (відео)
«Вкрадене мистецтво» — новий цикл відео від FILM.UA Group, що складається із 8 епізодів. За 1,5 хвилини ви дізнаєтесь про масштаби злочинів, що скоєні проти українського культурного надбання.
Розкрадені та знищені музеї, вивезені в росію унікальні експонати — це реальність не тільки 2022 року. «Велика російська культура» протягом багатьох століть спиралася на мародерство: фонди музеїв петербурга і москви поповнювалися вкраденими експонатами українських музеїв, а історія — привласненими художниками, письменниками та навіть стравами.
Голосом «Вкраденого мистецтва» є заслужена артистка України, акторка театру та кіно Ірма Вітовська, яка з 24 лютого посіла вагоме місце в інформаційному спротиві.
Фільм Євгена Клопотенка «Борщ. Секретний інгредієнт» покаже стрімінгова платформа Netflix
На стримінговому сервісі Netflix з 30 березня почнеться показ документального фільму “Борщ. Секретний інгредієнт” шеф-кухаря і дослідника української кухні Євгена Клопотенка. Минулого року про цей фільм ми розповідали на сайті вже неодноразово. У фільмі Євген Клопотенко вирушає в подорож у різні куточки України, аби знайти унікальні рецепти борщу, розкрити секретні інгредієнти, які роблять цю страву неповторною. Кухар з’ясовує, який український борщ – справжній, що найголовніше у рецепті, що відрізняє, а що поєднує українців різних регіонів.
На Миколаївщині створюють автентичну вишиванку з таврійським орнаментом
На Миколаївщині стартував проєкт в рамках якого буде створено власну автентичну вишиванку з таврійськими мотивами. Про це повідомила ініціаторка проєкту, методистка ГО «Центр навчання і освіти дорослих «Південь» Руслана Сікаленко: «11 березня 2023 року стартувала навчальна програма «Миколаївська вишиванка з таврійським розписом». Її мета – розширити плеяду знавців нашого неймовірного регіонального таврійського розпису і спільно з тренерсько-викладацьким складом створити новий бренд – миколаївську вишиванку з таврійськими орнаментами».На Закарпатті показали столицю лозоплетіння. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Село Іза, що на Закарпатті, – це справжній музей лозоплетіння просто неба і величезний ярмарок. Про це у Фейсбуці повідомляє Туристичний бренд Закарпаття: “Село Іза вважається столицею лозоплетіння на Закарпатті. Це справжній музей просто неба і величезний ярмарок. Чи не в кожному дворі виставлено сотні плетених виробів: кошиків, сувенірів та меблів.”
Історія села Іза налічує майже сім століть, перша письмова згадка – 1387 рік. Згідно з легендою, назву село отримало від першого поселенця, якого звали Ізай. Родоначальником лозоплетіння в Ізі вважається Іван Кашко. Спочатку він навчав цьому ремеслу своїх синів. Опісля воно стало основним для більшості жителів села, а ці традиції збереглися і до наших днів.
Наприкінці січня у Данії пройшли дні української кухні
Відомий український шеф-кухар, посол української кухні у світі Юрій Ковриженко на запрошення Посольства презентував страви української кухні у двох ресторанах Копенгагена – Bottega Estadio 1912 і Restaurant Pluto. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Посольство України в Данії. За повідомленням, квитки на подію були розкуплені за рекордні кілька годин. Вона викликала позитивний резонанс серед данської громадськості. «Гостями заходу були справжні друзі України, які з перших днів війни активно підтримують нашу Державу. До уваги гостей були представлені страви високої української кухні. Звичайно ж, не обійшлося без традиційного українського борщу», – розповіли у Посольстві.
Загублені імена. Епізод 2: Валентина Саніна-Шлеє (відео)
Українська земля народила чимало геніїв, які своєю діяльністю прославили Батьківщину далеко за її межами. Та імена багатьох із них незнайомі пересічному українцю. FILM.UA Group представляє цикл «Загублені імена», який розповідає про постатей, чиїми здобутками захоплюються в усьому світі, але про яких у нашій країні знають несправедливо мало.
Героїнею другого випуску стала Валентина Саніна-Шлеє, українська модельєрка, що створювала одяг для американських мільярдерок і кінодів. Дизайнерка жила у Києві, аж поки жовтнева революція не змусила її іммігрувати до Нью-Йорка. Там вона заснувала майстерню «Valentina» й пропонувала нові фасони суконь на зміну тогочасним стереотипам. Її колекції ставали популярними й почали займати все більше полиць у шафах голлівудських зірок. Одяг від модного дому «Valentina» й донині представлений в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Більше про життя та творчий шлях однієї з найуспішніших модельєрок США XX століття Валентини Саніної-Шлеє дивіться у відео.
Із покоління в покоління передали своє уміння
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
Із досвіду роботи Публічної бібліотеки відділу культури Кагарлицької міської ради
Кагарлицька земля багата своїми талантами в різноманітних напрямках. І сьогодні ми хочемо поговорити про вишивання. Адже уявити українців без вишиванки неможливо. А якщо зважати на те, що вишивка здавна була поширена і на предметах домашнього вжитку – ліжниках, наволочках, обрусах, рушниках – то й поготів.
Український рушник
Вишитий рушник - класика української народної культури. Без нього не обходилося жодне свято чи обряд. У кожній селі був свій вишитий рушник з особливою символікою. Власне, про символізм українського рушника ми й поговоримо у цій статті.
Всесвітній день української хустки у бібліотеці
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи КЗ «Публічна бібліотека» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області)
7 грудня – Всесвітній день української хустки.
Одягнеш хустину і ти – справжня жінка ,
Бо ти з України і ти – українка .
А наша хустина – жіноча прикраса
Із роду до роду , не втрачена часом .
Це витвір людини , це символ народу ,
І хустка жіноча не вийде із моди .
З чим можем зрівняти квітчасту хустину ?
Хіба є щось краще її на на заміну ?
Оголошено переможця літературної премії Пітерсона
Літературна премія Пітерсона – це міжнародна книжкова премія, яка присуджується раз на два роки та відзначає оригінальні публіцистичні твори, написані англійською або українською мовами. Премія відзначає книги, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.
Літературну премію імені Пітерсона 2022 року здобула книжка «Russian Nationalism and the Russian-Ukrainian War: Autocracy-Orthodoxy-Nationality» («Російський націоналізм і російсько-українська війна: самодержавство – православ’я – народність») авторства Тараса Кузьо. Переможця літературної премії Пітерсона було оголошено на гала-концерті в Торонто, організованому Літературним фондом імені Петерсона у співпраці з Фундацією Будучність. Лауреат премії отримує грошову винагороду в розмірі 25 тис. доларів. Додаткові 5 тис. канадських доларів присуджуються видавцеві книжки. Фіналісти, які увійшли до короткого списку, отримають по 5 тис. канадських доларів.
У Києві відкрили виставку про українську народну ляльку (відео)
Музей просто неба в Пирогові представив виставку “Народна лялька. Відродження традицій”. Про сучасне становище давнього атрибута української культури повідомила наукова співробітниця відділу виставкової роботи НМНАПУ й кураторка проєкту Ольга Жураківська: “Лялька характерна для всіх регіонів України. Оскільки це найпростіше, що можна зробити зі шматочка тканини та природних матеріалів”.Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA. Епізод 1 – Микола Гоголь (ВІДЕО)
До Дня Української Державності
У березні, на початку війни наша бібліотека вже публікувала цикл відеофільмів від телеканалу UA.TV, які розповідали про культуру українського народу та були сповнені патріотизмом. Наразі, до Дня Української Державності ми публікуємо цикл документальних фільмів “Народжені Україною” від FILM.UA Group про діячів науки та культури, яких весь світ помилково ідентифікує як росіян, однак які є українцями за походженням.
Російська влада століттями насаджувала українцям комплекс меншовартості, і водночас привласнювала собі наші здобутки. Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Микола Гоголь, Олександр Мурашко, Дмитро Бортнянський, Ігор Сікорський, Володимир Хавкін, Віра Холодна — усі ці «російські» митці та вчені народилися в Україні, усі їхні досягнення були однаково #Вкрадені. Щоб відновити справедливість, FILM.UA Group й запустив цей документальний цикл.
МКІП спільно з Українським культурним фондом запускають платформу «Культурний простір»
Для підтримки української культури в умовах збройної агресії російської федерації Міністерством культури та інформаційної політики України спільно з Українським культурним фондом та ІТ-компанією «SoftServe» запускають платформу «Культурний простір».
Платформапередбачає збір інформації від українських діячів культури та установ і організацій культурного сектору, які потрапили у скрутне фінансове становище через війну та потребують допомоги, як для відновлення своєї діяльності, так і для реалізації ідей та проєктів, що підкреслюють культурну цінність української ідентичності й можуть реалізовуватися під час воєнного стану та після перемоги України.
«НАШЕ ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ»: публічна розмова у дати проведення Книжкового Арсеналу
У середині травня команда Мистецького Арсеналу вже дала розгорнуту відповідь про те, що цього року найвпливовіша книжкова подія країни – Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” – не відбудеться. Про це можна прочитати на сайті Арсеналу. Попри це, Україна продовжує виставлятися на стендах впливових міжнародний книжкових виставок в інших країнах. Як, наприклад, на початку квітня у Лондоні, або з 19 по 24 квітня у Парижі, або з 26 по 29 травня у Польщі.
Музей Гончара відкрив онлайн-виставку архівних світлин українців
На підтримку ЗСУ Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” запустив онлайн-виставку фотографій українців минулих століть у традиційному вбранні. На виставці “Україна і українці” представлені світлини кінця XIX – першої половини XX століть з архівного фонду, зібрані засновником музею Іваном Гончаром в однойменний 18-томний мистецький історико-етнографічний альбом. Відвідати онлайн-виставку можна на сайті проєкту:
Українську націю зберегла культура – ролик від МКІП
Міністерство культури та інформаційної політики випустило відеоролик на підтримку української культури. «Наша культура століттями знаходиться під прицілом росії. Але ми зберегли її і продовжуємо її творити. Наша культура і була, і є, і буде. А отже, будемо і ми», – підкреслюється в закадровому тексті. Зазначається, що українську націю зберегла культура. Навіть у найтемніші моменти нашої історії Україна існувала у кобзарських співах, у віршах Шевченка, у філософії Сковороди, у мазепинському бароко та в легендах, що тягнуться ще від давніх київських часів.
Гуцульське весілля. Проект “Древо”
Яворівське весілля на Косівщині. Найколоритніша народна традиція у українців – це весілля. Ті весілля тоді, у 60ті роки – кінець 50тих , були унікальні. Вони ще берегли ті прадавні традиції, які гуцули передавали з покоління в покоління.
Багато з нас розуміються на тому, що відбувається на цьому святі. Збентежені молодята, розчулені батьки, гості, для кого цей день залишиться фотокарткою у сімейному альбомі. Але, що відбувається напередодні святкової дати. Чи мали ви можливість бути присутніми при дійствах, що розігруються за зачиненими дверима? Чому так важливо зберегти цнотливість останніх приготувань за крок до нового життя?!
Новела з двох відео…
Українські свята. Проект “Древо”
Новела з 5-ти відео. Жміть “Читати далі”
Маланка
Багата традиціями земля буковинська. Красноїльськ. Красне. Найяскравішим святом зимового циклу на Буковині традиційно вважається святкування Нового Року за старим стилем. Маланка – це ритуальне карнавальне дійство з обходами будинків рядженими. Маланка в Красному. Сюди щорічно збираються тисячі гостей з усього краю і з-за його меж. Неймовірним попитом цей карнавал користується у туристів, які мають можливість не тільки спостерігати за святом, а й прийняти активну участь у Маланці.
Жива глина. Проект “Древо”
Гончарство є одним із найдавніших та найцікавіших ремесел не тільки в Україні, але й у цілому світі. Як і будь-який вид мистецтва, кераміка надзвичайно різноманітна бо практично кожна стародавня культура має свою самобутню кераміку, в якій відображено ідеї та традиції народу. Гуцульська кераміка є настільки ж унікальною та самобутньою, як і люди, що її створюють. Проект «ДРЕВО» представляє фільм «ЖИВА ГЛИНА», завдяки якому ми станемо свідками створення гончарних виробів Карпат.
Новела з двох відео…
Гуцульська шуба. Проект “Древо”
В першій частині фільму «Гуцульська шуба» глядач має можливість потрапити до оселі гуцульського мистецтвознавця та колекціонера Богдана Петричука. Через національний костюм, візерунок вишивки та мовний колорит ви ніби стаєте свідками життя та побуту людей, які жили на Гуцульський землі понад 100 років тому.
В другій - Руслана Гончарук – майстриня-ліжникарка з с.Яворів Косівського району Івано-Франківської обл. дозволяє глядачу підгледіти, як створюється один з найдавніших та найдивовижніших елементів народного верхнього одягу гірських народів – ГУНІ.
Новела з двох частин…
