Tag Archives: театр
Богдан Ступка – символ сучасної української культури
До дня народження
Богдана Ступки
27 серпня 1941 року народився Богдан Сильвестрович Ступка, актор українського театру і кіно, лауреат Шевченківської премії, Герой України. За своє життя він виконав понад 100 ролей у кіно та десятки в театрі.
4 серпня 1854 року народилась Марія Заньковецька – легенда українського театру
рія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки. Обдарування М. Заньковецької багатогранне – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія, в якій Заньковецька сягала висот античної трагедії. Вона царювала також у побутових драмах з натуралістичним елементом. Визначальними акторськими роботами М. Заньковецької вважаються трагедійні образи Олени у виставі «Глитай, або ж Паук» М. Кропивницького й Харитини в «Наймичці» І. Карпенка-Карого.
110 років Юрію Августину Шерегію
Безкоштовні культурні заходи у м. Києві 25, 27, 29 листопада 2016р.
Хочемо проанонсувати ще декілька культурно-масових заходів, що пройдуть днями у м. Київ. Ви маєте нагоду відвідати ці заходи безкоштовно.
Великі українці: Віра Холодна
«Майбутнє екрана велике й неосяжне. І я щаслива, якщо хоч трішки можу брати участь у цій великій справі творчого розвитку кінематографа, якщо мої тіні на екрані дають хоч трішки радості людям».
Віра Холодна увірвалась в кінематограф зненацька та стала зіркою миттєво. Бо чи можна було залишатись байдужим до глибоких сумних очей та ніжних рухів її переконливих героїнь. Дуже вродлива, витончена, з манерами справжньої аристократки… Здавалося, їй не було рівних в красі, таланті, і так повинно було бути завжди. Однак доля вирішила по-своєму. Зірці німого кіно було всього 26 років, коли вона померла в Одесі, згорівши від хвороби. Віра Холодна пробула на екрані лише три роки і знялася більш ніж у 50-ти фільмах, з яких збереглось тільки п’ять – “Діти століття”, “Міражі”, “Життя за життя”, “Мовчи, журба, мовчи”, “Останнє танго” (фраґмент) і дві хроніки.