Tag Archives: Релігія
Водохреща. Історія, традиції, прикмети
Розбираймо ялинку, готуймо голодну кутю та гайда в ополонку! =)
Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов’язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.
ХРЕЩЕННЯ В УКРАЇНІ
Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.
Щедрий вечір, добрий вечір! Українські щедрівки для дітей та дорослих на Старий Новий рік
Українці полюбляють свята та вміють весело святкувати! Ще б пак, адже маємо таку багату історію та традиції, котрі прийшли до нас ще з давніх часів від наших пращурів. Напередодні Старого Нового року (у ніч з 13 на 14 січня за новим стилем) відзначають Щедрий вечір. У цьому святі знаходимо залишки дохристиянських традицій, а вже за християнським календарем – це день преподобної Меланії. У сучасній народній традиції ці два свята об’єдналися. Тепер вони називаються Щедрий вечір і свято Маланки . Свято Маланки — покровительки молодих дівчат — увійшло в календар українців десь у середині ХІІІ століття.
Якщо на Новий рік з самого ранку хлопці йдуть по домівках засівати, то у Щедрий вечір на Старий Новий рік, гарно вбрані дівчата, обов’язково ходили по домівках друзів, рідних, сусідів і щедрували. Вважається, що щедрівка приносить у дім щастя, достаток та радість на весь наступний рік.
Покрова Пресвятої Богородиці – оберіг українського народу
Це свято пронизане українською історією: у ньому зібралися й релігійні вірування, і звичаї, і легенди про відважних козаків. Ось уже сьомий рік поспіль, ми святкуємо 14 жовтня ще й День захисників і захисниць України. Бо нинішніх захисників України порівнюють із бійцями УПА, або ж із козаками.
Спас – свято щедрої душі
90 років Київщині
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
Матеріал поданий без змін
19 серпня 2022 року працівники Баришівської центральної бібліотеки для дорослих, Баришівської бібліотеки для дітей, бібліотеки-філіалу с. Сезенків Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради взяли участь у благодійному заході «Кулінар-Fest» «Баришівський смаколик».
Сьогодні свято Преображення Господнього
19 серпня в Україні Спаса Яблучного — друге і найважливіше свято спаса у цьому місяці. Свято це відоме з часів Русі і відзначається не один день, а з переддня до 26 серпня.
Передує святу піст — два тижні “Спасівки”. Існує легенда, що “Спасівка” є продовженням Великоднього посту. Ніби раніше він тривав 9 тижнів, але це було надто важко для людей, тож Бог вирішив розділити піст і 2 останніх тижні переніс на кінець літа, перед Спасом. Тому віряни дотримуються літнього посту так само суворо, як і весняного.
СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
До Дня української державності та Дня хрещення Київської Русі-України
28 липня наш народ вперше відзначає День української державності. Символічно це свято прив’язане до Дня хрещення Русі-України, яке відзначалося у цей день протягом багатьох років. Також 28 липня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.
12 липня — свято Петра і Павла
Апостоли Петро і Павло особливо шануються як учні Ісуса Христа, що після смерті і воскресіння Сина Божого почали проповідувати і поширювати вчення Євангелія по всьому світу.
Магічне свято Івана Купала
90 років Київщині
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
Матеріал поданий без змін
Купальська ніч-чарівниця
Розмаїття музичних купальських мотивів разом із пісенними текстами, в загальних рисах засвідчує і характер купальських хороводів, настрій і темпоритм яких відзначався мінливістю – чергування радісного збудження і прозорого смутку, повільного руху по колу й шаленого, з вигуками і стрибками, кружляння довколо вогню. Можна припускати, що темпоритм хороводів упродовж свята розвивався по висхідній – шлях повільного наростання, а чергування мотивів створювало своєрідний «ефект стримування».
Перша дія містерії відбувається напередодні купальської ночі. Увечері хлопці й дівчата збираються окремими гуртами за селом, коли смеркне, йдуть до лісу. У лісі чи під лісом на галявині роблять гільце, оздоблюють його різнобарвними польовими й городніми квітами, настромивши на вершку вінок із барвінку. Довколо гільця «сідають подвійним колом (мале коло: 6 дівчат), сидить навколо самого гільця й тримає його, а друге – значно ширше, а то й подвійне-потрійне – трохи далі.
Трійця – свято початку літа
90 років Київщині
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
Матеріал поданий без змін
Трійця або Зелені Свята – одне з найвеличніших свят на Україні, своєрідний гімн природі, свідчення нашого поклоніння перед її життєдайною силою. Свято Трійці встановлено на честь Бога Отця, Бога Сина і Богодуха Святого. Тиждень перед Трійцею називають клечальним. Напередодні свята, за звичаєм, люди прикрашають хати та двори зеленим гіллям (клечанням), долівку встеляють пахучими травами.
Зелена неділя квітує травами
День Святої Трійці, Зелені свята, П’ятидесятниця — це одне велике свято для християн. Вважається найважливішим з 12 календарних свят року і відзначається три дні. Воно є перехідним, починається через п’ятдесят днів після Великодня. Для християн східного обряду у 2021 році Зелені свята починаються 20 червня.
Офіційним вихідним призначений тільки один день Трійці, а оскільки починається воно в неділю, то додатковий вихідний переноситься на понеділок. Так, виходить, що вихідні триватимуть 19–21 червня. Розказуємо про значення Дня святої Трійці, його традиції та прикмети:
Вознесіння Господнє: свято, яке нагадує про перехід матеріального у духовне
У 2022 році всі християни східного обряду святкують Вознесіння Христове 2 червня. Свято є одним із 12 найважливіших днів у церковному календарі. На 40-й день після Воскресіння, Ісус зайняв місце на небі праворуч Отця.
Тисячолітні християнські традиції в українській літературі і у творчості Тетяни МАЙДАНОВИЧ
90 років Київщині
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
21 квітня у КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» відбулася історична година. Захід відбувся у дні, коли усі християни східного обряду готуються до Паски – Воскресіння Господнього. Тільки цього року ці дні зафарбовані не у звичні вітальні пасхальні кольори, а у кольори нашої Боротьби і Перемог. Саме тому захід був пронизаний патріотичною тематикою поезії Тетяни МАЙДАНОВИЧ, її патріотичної поеми під назвою «Небо над Україною. Одкровення у дні оборони Києва (7-21.03.2022)».
Тисячолітні християнські традиції в українській літературі і у творчості Тетяни Майданович
В четвер 21 квітня, у КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» о 15.00 відбудеться лекція «Тисячолітні християнські традиції в українській літературі і у творчості Тетяни Майданович», з відомою українською письменницею та видавцем Київщини Тетяною МАЙДАНОВИЧ.
Вхід вільний. Запрошуємо всіх бажаючих.
18 січня – “Голодна кутя” або Другий Свят-вечір
Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща – 18 січня за новим стилем – святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б’ють знадвору в причільний кут, примовляючи:
140 років Івану Огієнку
2 (14) січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині народився Митрополит Іларіон (світське ім’я Іван Іванович Огієнко; помер 29 березня 1972 року у Вінніпезі, Манітоба, Канада) — український науковець, єпископ ППЦ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Перший ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Ініціатор створення й голова Українського наукового богословського православного товариства в Канаді (1954), ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету (1948), декан і лектор богословського факультету колегії Св. Андрія Манітобського університету.
Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1909 p.), визначний учений-історик, поет, громадсько-політичний і церковний діяч, міністр освіти та фундатор Кам’янець-Подільського українського державного університету, ісповідань УНР, митрополит Української автокефальної церкви.
Свято Маланки та Василя: історія, традиції і заборони в цей день
13-го січня в Україні відзначають народно-православне свято Маланки та Старий Новий рік, вечір напередодні свята українці називають Щедрим вечором.
За народним календарем 13 січня по-іншому називають Василів вечір, або Василева коляда. Увечері цього дня молодь вітає всіх зі святом піснями-щедрівками, бажаючи миру, добра і благополуччя.
13-го січня православні вшановують преподобну Маланку Римлянки, а на наступний день, 14-го січня – пам’ять святителя Василія Кесарійського. Тож в народі свято отримало назву – свято Василя і Маланки.
22 грудня – день Анни Зимової
У церкві 22 грудня вшановується пам’ять святої Анни, яка також відома як мати Богородиці. Анна разом зі своїм чоловіком Иоакимом досить довго не могли зачати дитину. І коли вони вже й зовсім зневірилися, оскільки знаходилися в похилому віці, їм з’явився ангел, який сповістив про те, що зовсім скоро вони стануть батьками. Вдячні Анна і Іоаким вирішили, що згодом віддадуть свою дочку в храм для служіння Богу. Дійсно, через 9 місяців після того, як ангел оголосив Єгоякима і Анни цю новину, у них народилася дочка, яку вони назвали Марією.
Кажуть, що саме на Анну, 22 грудня, стоять найхолодніші грудневі погоди. Також на Ганну доводиться найкоротший день у році.
