Tag Archives: Особистості

Майстер інтелектуального роману

mann_tomasДо 145-річчя від дня народження Томаса Манна, німецького прозаїка

МАНН, Томас (Mann, Thomas – 06.06.1875, Любек -12.08.1955, Цюріх) — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії 1929 р.«Я міщанин, бюргер, паросток і далекий нащадок німецько-бюргерської культури», — так писав про своє походження Манн. Він народився у Любеку — «старовинному містечку… з вузенькими, звивистими вуличками, гостроверхими будинками, готичними церквами та колодязями», що входило колись до Ганзейського союзу. Мешканці міста, добропорядні та працелюбні, були переважно торговцями, не становили винятку й предки М. Його батько, Йоганн Генріх Манн, був власником значної хліботоргової фірми та сенатором, людиною відомою та шанованою, а мати, Юлія да Силова-Брунс, народилася від шлюбу німецького плантатора і бразилійки португало-креольського походження й у віці 7 років була привезена у Німеччину. Багато років по тому, працюючи над «Нарисом мого життя», Манн писав: «Запитуючи себе, які від кого мені передалися риси, …встановлюю, що «суворість чесних правил» я успадкував від батька, а «весело-безтурботний норов», інакше кажучи — сприйнятливість до всього художньо-відчутного,… «потяг до вигадки», — від матері». У родині Й. Г. Манна було п’ятеро дітей: троє синів і дві доньки. Старший Генріх та середульший Томас стали всесвітньо відомими письменниками. Зимові місяці родина проводила у старовинному просторому домі, з вікон якого було видно церковний сад, обсаджений липами, стрілчасті вежі та готичні шпилі Марієнкірхе, а на літо перебиралася в містечко Травемюнде, що на березі затоки Балтійського моря.

З історії Київської обласної бібліотеки для юнацтва

kobu40-e1581939474234Шановні друзі, ми продовжуємо знайомити Вас з історією нашої бібліотеки. До Вашої уваги ми представляємо низку світлин, датованих 2002 роком.  Колектив Київської обласної бібліотеки для юнацтва завжди підвищує свій професійний рівень та інформує  колег із районних, міських ЦБС Київської області із новинками бібліотечної справи. Кожного року зусиллями нашого колективу проводяться семінари та навчання для бібліотечних фахівців Київщини, що обслуговують юнацтво та молодь. Ці фото ознайомлять Вас із саме такими  робочими моментами.

Галина Тарасюк

загруженоГалина Тарасюк — кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ст., заслужений працівник культури України, лауреатка Державної літературної премії ім. Олеся Гончара — за кращий роман; міжнародних: літературної премії «Європейська весна поетів» (Кишинів); літературно-мистецьких ім. Ольги Кобилянської, ім. Григорія Сковороди, імені Сидора Воробкевича, ім. Дмитра Нитченка; всеукраїнських: ім. Володимира Сосюри, ім. Івана Нечуя-Левицького, ім. Григорія Косинки: конкурсу «Книга року».

Авторка 28 книжок поезії, прози, публіцистики. Її вірші та новели перекладено італійською, латвійською, литовською, німецькою, польською та ще п’ятьма іноземними мовами.

Її прозові «Любов і гріх Марії Магдалини», «Дама останнього лицаря», «Між пеклом і раєм» i роман-версія «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» були номіновані на Шевченківську премію.

ГОРБАЛЬ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ

IMG_08381ГОРБАЛЬ Микола Андрійович (10.09.1940 (за паспортом 06.05.1941), с. Волівець Горлицького повіту Краківського воєводства, Польща) — музикант, поет, правозахисник, член УГС, громадський і політичний діяч.

Під час депортації українців Польщі (1945-1947) провівши рік на Харківщині, родина Горбалів потрапила в с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

Житлом для багатодітної родини стала колишня польська стайня. Місцеву школу Микола закінчив у 1957.  У 1961 році помер батько. Навчався на музичному відділі Чортківського педучилища. В період з 1968 по 1969 рік був студентом музично-педагогічного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. У 1969 році перевівся на заочне відділення Івано-Франківського педагогічного інституту.

З вересня 1963 працював учителем музики в м. Борщів Тернопільської обл. З 1970-го — вчитель естетики Борщівського технікуму механізації, керував молодіжним ансамблем.  20 листопада 1970 року затриманий КДБ у Тернополі і 24 листопада цього ж року заарештований за звинуваченням у проведенні “антирадянської агітації і пропаганди”.

З історії Київської обласної бібліотеки для юнацтва

До 40-річчя КОБЮ

Шановні друзі, сьогодні ми знайомимо Вас із ще однією світлиною з історії нашої бібліотеки та її колективу. Святкуючи ювілей, ми можемо впевнено сказати, що наш колектив завжди був дружнім, що є запорукою успішної роботи.

2

Отже, на фото, яка датована 2000 роком – сидять за кафедрою в читальному залі бібліотеки Кофман Нінель, бібліограф, Масная Марина, бібліотекар та завідуюча відділом обслуговування Стрілець Любов.

ГОНТАРУК Любов

0001.previewЛюбов Романівна ГОНТАРУК народилася в селі Великий Кунинець Збаразького району Тернопільської області, навчалась у Великокунинецькій восьмирічній та Горинській середній школах. Закінчила Тернопільський державний університет за спеціальністю.

«Біологія. Хімія» (1966–1972) та Університет ідеологічних кадрів (1979 –1981).

Працювала педагогом Збаразької санаторної школи-інтернату (1969–1996).

З 1996 року і по сьогодні на творчій роботі.

Лауреат Міжнародної Італійської премії «Між словом і нескінченністю» (2016), ДИПЛОМУ Міжнародного конкурсу гумористичного твору «Що робить папірець» (2018) та ВІДЗНАКИ Кабінету міністрів України, з присудження премії ім.Олеся Гончара (2019).

Член Національної Спілки письменників України з 1999 року, автор 43 прозових та поетичних книжок.

Нині живе і працює в Києві.

Подарунок для бібліотек Баришівської ОТГ

IMG_20200518_114035КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

Фундація Дарини Жолдак займається проєктами з популяризації читання, розвитку української мови, культури та мистецтва. Баришівська  ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради    в рамках проєкту «100000 книг для сільських бібліотек»  безкоштовно отримала  66 книг (по 3) для кожної бібліотеки  Баришівської ОТГ від  Фундації Дарини Жолдак, та «Нової пошти»

Письменники вітають бібліотеку

kobu40-e1581939474234Шановні користувачі, нас продовжує вітати літературна інтелігенція України. Сьогодні нам надійшов лист від Тетяни Василівни Майданович, української поетеси і прозаїка, літературознавця, мовознавця, теолога, дитячої письменниці та богослова, редактора-видавця.

Тетяна Василівна – член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії “Осіннє золото” імені Дмитра Луценка. За історично вивірені, морально-естетичні та високоемоційні поезії, які важливі для формування, збагачення патріотичного світогляду як у дітей, так і в дорослих в книгах «Охоронниця Слова. Казки і казкові історії» та «Країна Українія» авторка Тетяна Майданович, видавництвом «Криниця» та творчим об’єднанням дитячих письменників Київської організації Національної спілки письменників України висунута на присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за твори для дітей та юнацтва за 2017 рік.

Подаємо текст вітання від Тетяни Василівни Майданович.

Фалькович Григорій

загружено (7)Український єврейський поет, член Українського комітету міжнародного ПЕН-клубу, член Національної спілки письменників України. Як запевняють члени сім’ї: гарний дідусь, батько, чоловік. Народився в місті Києві, вранці 25 червня ХХ-го сторіччя. Тоді ще не було компьютерів, мобілок, айфонів, айпадів, ґаджетів та інших класних речей, а також: кольорових телевізорів, Болонської системи освіти, ноутбуків, Європейського союзу, СНД, СНІД, фільмів у 3D форматі тощо.

Не знало серце в світі щастя

загруженоДо 125-річчя від дня народження Осьмачки Тодося (справж. – Теодосій) Степановича, українського письменника, перекладача, педагога

Теодосій Степанович Осьмачка народився в с.Куцівці (нині Смілянський район) на Черкащині, в селянській родині.

 Вірші та поеми почав писати ще в дитинстві. Шкільної освіти не мав – у родини не було коштів для навчання.  Мати, народивши Тодося, втратила слух. З ранніх літ його мучило відчуття провини за мамине каліцтво, тож з усіх сил допомагав їй – носив воду та дрова, прибирав у хаті й на подвір’ї, порався на городі.