Tag Archives: народознавство

Зелені свята (Трійця)

З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.zeleni_svyata2

Кожна вишиванка – частина моєї України

1557919553-4294До Всесвітнього Дня вишиванки

Щороку в третій четвер травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Цього року свято випало на 16 травня. Ідею акції Всесвітнього дня вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

З нагоди свята у КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» відбувся флешмоб «Кожна вишиванка – частина моєї України», організована книжкова поличка «Свято української душі», де розміщені видання, які знайомлять з історією української вишивки та експонується виставка вишитих рушників майстрині-вишивальниці, нашої колеги, Войналович  Олександри Миколаївни.

З ВЕЛИКОДНЕМ!!!

Слайд1

Веселкою на Великдень сонце виграє

phoca_thumb_l_2464-700x462_newЗапрошуємо наших користувачів відвідати книжково-ілюстративну виставку  «Веселкою на Великдень сонце виграє», яка присвячена найсвітлішому, найвеличнішому, найбільшому релігійному святу – Воскресіння Христового.

Про походження свята та народні традиції, особливості відзначення Великодня в Україні розповідають видання, які представлені на виставці. Відвідувачі зможуть ознайомитися із книгами українських етнографів, які висвітлюють національні особливості українських Великодніх свят. 

МАГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ

1367330445_na-sayt-do-vtannya

Матеріал поданий без змін

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.
Писанка – це символ сонця, повернення природи до життя.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х – ХІІІ ст.
В Україні писанки відзначаються поліфункціональністю. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням Великодня.
Зі свячених писанок починається святковий обід, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни.
Продовжуючи традиції нашого народу, в Києво – Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих 23 квітня 2019 року відбувся майстер-клас “Магія української писанки”.

Вербна неділя: історія свята, звичаї, народні прикмети та, що не можна в цей день.

86584609075f41d9612d2bc3bd6c0db533764b1d“Лоза б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Будьте здорові, як вода,
І багаті, як земля.”

Вербна неділя щорічно відзначається православними, католиками та протестантами. Це свято відноситься до тих, які не мають чіткої дати і кожного року можуть відзнеачатись у інший день. Хоча число і відрізняється, та це завжди сьомий день тижня, остання неділя перед Великоднем. 

Український рушник – символ праці та краси

IMG_5993Матеріал поданий без змін

Із роси живої, із води стрімкої,

 Із проміння сонця, із небес ясних,

Із хмаринок білих, із землі святої

Мати-Україна виткала рушник.

О.Стасюк

10 квітня 2019 року  у  будинку культури  села  Бзів  проведено годину краєзнавства «Український рушник – символ праці та краси» для учасників художньої самодіяльності.

Перша Пречиста або Успіння Пресвятої Богородиці: традиції, вірування, прикмети

Перша Пречиста хліб засіває,
Друга Пречиста дощем поливає,
Третя Пречиста снігом укриває.

Усього відзначається три Пречистих. Перша — 28 серпня, друга — 21 вересня, а третя 4 грудня. Друга Пречиста — це Різдво Пресвятої Богородиці, а Третя Пречиста — це введення в храм Пресвятої Богородиці. Проте саме Перша Пречиста вважається одним із дванадцяти найважливіших християнських свят року.

uspinnya

Прийшов Спас у гості до нас

Spasa_yabluka Дев’ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов’ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим або Яблучним Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.