Tag Archives: народознавство
Веселкою на Великдень сонце виграє
Запрошуємо наших користувачів відвідати книжково-ілюстративну виставку «Веселкою на Великдень сонце виграє», яка присвячена найсвітлішому, найвеличнішому, найбільшому релігійному святу – Воскресіння Христового.
Про походження свята та народні традиції, особливості відзначення Великодня в Україні розповідають видання, які представлені на виставці. Відвідувачі зможуть ознайомитися із книгами українських етнографів, які висвітлюють національні особливості українських Великодніх свят.
МАГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ
Матеріал поданий без змін
Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.
Писанка – це символ сонця, повернення природи до життя.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х – ХІІІ ст.
В Україні писанки відзначаються поліфункціональністю. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням Великодня.
Зі свячених писанок починається святковий обід, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни.
Продовжуючи традиції нашого народу, в Києво – Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих 23 квітня 2019 року відбувся майстер-клас “Магія української писанки”.
Вербна неділя: історія свята, звичаї, народні прикмети та, що не можна в цей день.
“Лоза б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Будьте здорові, як вода,
І багаті, як земля.”
Вербна неділя щорічно відзначається православними, католиками та протестантами. Це свято відноситься до тих, які не мають чіткої дати і кожного року можуть відзнеачатись у інший день. Хоча число і відрізняється, та це завжди сьомий день тижня, остання неділя перед Великоднем.
Український рушник – символ праці та краси
Матеріал поданий без змін
Із роси живої, із води стрімкої,
Із проміння сонця, із небес ясних,
Із хмаринок білих, із землі святої
Мати-Україна виткала рушник.
О.Стасюк
10 квітня 2019 року у будинку культури села Бзів проведено годину краєзнавства «Український рушник – символ праці та краси» для учасників художньої самодіяльності.
Перша Пречиста або Успіння Пресвятої Богородиці: традиції, вірування, прикмети
Перша Пречиста хліб засіває,
Друга Пречиста дощем поливає,
Третя Пречиста снігом укриває.
Усього відзначається три Пречистих. Перша — 28 серпня, друга — 21 вересня, а третя 4 грудня. Друга Пречиста — це Різдво Пресвятої Богородиці, а Третя Пречиста — це введення в храм Пресвятої Богородиці. Проте саме Перша Пречиста вважається одним із дванадцяти найважливіших християнських свят року.
Прийшов Спас у гості до нас
Дев’ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов’ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим або Яблучним Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
