Tag Archives: народознавство

Світле свято Великодня!

 КЗ КОР “Київська обласна бібліотека для юнацтва” долучається до проведення онлайн конкурсу дитячого малюнка “Світле свято Великодня”, організатором якого є Вишгородський історико-культурний заповідник. Запрошуємо бібліотеки Київщини та всіх бажаючих взяти участь у заході, який присвячений найбільшому християнському святу – Великодню!

IMG-2b791ce13d5c903b9b08d7a275b1272a-V

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення онлайн Конкурсу дитячого малюнка

«Світле свято Великодня!»

Великдень – найбільше християнське свято – одне з головних свят весняного календарно-обрядового циклу, витоки якого сягають глибини тисячоліть. Великдень – світле і добре свято, сповнене віри, надії та любові.

Вербна неділя

загруженоНеділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною”, “шутковою” або “квітною”. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі – старі й малі, – бо “гріх не піти до церкви, як святять вербу”. Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти – одне поперед одного – стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька “котиків” – “щоб горло не боліло”.

Весна – і бути благій вісті! Благовіщення: значення великого свята і цьогорічні його особливості

загруженоБлаговіщення Пресвятої Богородиці – одне й найбільших і найсвітліших свят православного люду. Що воно символізує і чим особливе, які має традиції і що смачного приготувати для родини цього дня?

Дав Господь – дочекалися Благовіщення!

Благовіщення – одне з трьох найшанованіших православних свят – наряду з Великоднем і Різдвом. Дата його святкування – незмінна щороку: 7 квітня. Як незмінні і слова наших пращурів, які звучали так: “Дав Господь – дочекалися Благовіщення!”. Це означало, що багато чого довелося пережити за цей рік, чи й не лише рік: морози, обмеження та інше. Але прийшло Благовіщення, а з ним – і весна, тому будуть городи, буде врожай і буде тепло. Життя починало набирати яскравих барв попри все.  

І старий, і молодий, Масляній радів!

87861097_814607685693735_1588238537663184896_nКОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

Масляна ‒ стародавнє слов’янське свято. В цей час усі проводжають зиму й готуються до приходу весни й тепла. Проводжаючи зиму, слов’яни влаштовували гучні гуляння. На Русі проводилися кулачні бої, діти каталися на санках, конях. Усі разом співали святкові пісні, веснянки. Одним словом, веселилися, як могли і хотіли. Кожен день масляного тижня має свою назву, що визначає його традиції та обряди. Масляні обряди покликані прогнати зимові холоди, зазвати весну, розбудити природу від сну і повернути людям сонячне тепло.

Бібліотечні працівники Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради  взяли активну участь у святі Масляної, яка протягом тижня  відзначалася в старостинських округах Баришівської ОТГ та завершилась  29 лютого 2020 року великим театралізованим святом в Баришівці.

Веселі витівки на Колодія

IMG_20200226_130324КОБЮ – 40. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

Щороку, коли зима добігає кінця, в Україні відзначають Масляну. Але мало хто знає, що предки з давніх часів відзначали Колодія, у якого сформувалися свої традиції, відмінні від Масляної. Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Тож свято супроводжувалося обрядами, пов’язаними не лише з проводами зими й зустріччю весни, а й такими, що закликали до загального примирення, злагоди і всепрощення.

Масниця, а не “Масляна”, і вареники замість “блінів”. Як українці святкували останній тиждень перед великим постом

загруженоМасляна 2020 буде відзначатися з 24 лютого по 1 березня.

Масниця, Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодка, Колодій, Запусти, Пущення, Туриця…

Останній тиждень перед Великим Великоднім постом у православних християн завжди вважався святковим.

Нині він найбільш відомий як Масляна – хоча так цей тиждень в давнину звався тільки у прикордонних з Росією регіонах.

Етнограф Галина Олійник розповіла для “Української правди. Життя”, як наші предки святкували “запуск” Великого посту, чим гуляння відрізнялися від російських, та що було на свято на столах у господинь у XVII столітті.

Різдвяні народознавчі зустрічі

газета 1Матеріал поданий без змін

... І прийшли до тебе три празники в гості…

Зима! А з нею дивовижне свято!
Твоя душа у небеса летить
І радості одержує багато,
Й приходить справжнє щастя кожну мить.
В піснях, колядках — молодість розквітла,
Ти до джерел вертаєшся своїх.

Новий рік, Різдвяні свята – одні з найдавніших і найпопулярніших свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають. Так твориться історія, так починається 2020 рік від Різдва Христового.

Василь та Маланка – Старий Новий рік та його прикмети і персонажі

Українці звикли відзначати Новий рік двічі – 1 та 14 січня. Але це не просто тому, що ми ледачі і любимо святкувати. Навіть не тому, що любимо поспівати пісень. Дехто не задумується про давні звичаї, а святкує Старий Новий рік ніби за звичкою, бо завжди так робив.malanka-1

А в Новій Буді були вечорниці!

78993233_522338248359319_3390365012148092928_nМатеріал поданий без змін 

З давніх-давен в українській традиції свято Андрія було одним із найгучніших у передноворічному періоді. Тож  ввечері напередодні свята  сільська бібліотека в Новій Буді перетворилась на імпровізовану старовинну світлицю, до якої на гуляння зійшлись хлопці та дівчата. А зустрічала їх господиня вечорниць, яку майстерно зіграла Віра Пилипенко, читачка бібліотеки. Розповіді про народні обряди та традиції проведення вечорниць поєднувалися на заході з конкурсами, жартами та розвагами.

Неможливо уявити дівчину-україночку без стародавньої етнічної прикраси – яскравого вінка на голові. Але чи всі знають як правильно плести вінок? Галина Недогибченко, завідуюча бібліотеки розповіла присутнім про особливості підбору квітів та стрічок для вінка, про його історію, символіку та захисну силу. А читачка Ірина Міхлевська не лише ознайомила дівчаток з оберегами української сім’ї – рушниками, їх різновидами і те як їх колись використовували, а ще й провела майстер-клас із зав’язування хусток. Юні панянки залюбки повчилися як правильно носити хустку дівчині та молодичці.

8 листопада – День Святого Дмитра: традиції, прикмети та заборони свята

Щорічно 8 листопада українські віряни святкують День Дмитра. Про прикмети та традиції буде цікаво дізнатися не лише християнам, а й усім, хто цікавиться українською культурою.dmitra