Tag Archives: народознавство
Історія свята Івана Купала
Коріння свята Івана Купала має тисячолітню історію, це одне з найстаріших свят, яке дійшло до нашого часу. З джерел, що зберегли найбільш повний опис свята, можна зробити висновок, що воно існувало з раннього періоду родоплемінних відносин. В Україні під час археологічних досліджень виявлено атрибутику свята, якій понад три тисячі років.
Язичницьке коріння свята Івана Купала
В більшості стародавніх Європейських народів існувало язичницьке ритуальне свято, пов’язане з природним явищем – літнім сонцестоянням, після якого день починає скорочуватись. Люди поклонялися Сонцю та проводили різноманітні обряди для хорошого урожаю, здоров’я та добробуту.
Свята Трійця надихає, єднає, береже
В час пори запашної
По квітучій весні
Свято Трійці Святої
Відзначаєм три дні.
В нас шанують повсюди
Перед Трійцею дні,
Бо підмітили люди,
Що вони чарівні.
День Святої Трійці – це одне з найбільш шанованих давніх християнських свят, котре щорічно відзначається в Україні. Воно перехідне і припадає на 60-й день після великодня, звідси і пішла назва П’ятидесятниця. Оскільки свято досить шановане — воно є державним офіційним вихідним, який переноситься на понеділок, тож у ці дні в нас буде три вихідних. Що це за свято, як його відзначають та звідки воно виникло?
День вишиванки
КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи Іванківської РЦБС
Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.
О. Вишневська
Всесвітній день вишиванки відзначають в третій четвер травня. Цьогоріч він припав на 21 травня і проходить під гаслом «День вишиванки – День родоводу». Це чудове свято, покликане зберегти споконвічні традиції українського народу. Вишиванка стала своєрідним символом патріотизму і любові до своєї країни. Багато її люблять за стильність і унікальність, адже кожен вишитий на ній візерунок має свій символ і значення.
Заходи бібліотек Баришівської ЦБС до Всесвітнього дня вишиванки
КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”
Матеріал поданий без змін
Бібліотеки Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради взяли активну участь у онлайн акціях до Всесвітнього дня вишиванки.
Зокрема, у флешмобах відділу культури та туризму Барищівської селищної ради «Вишиванка – генетичний код нації»( #ВишиванкаГенетичнийКодНації) та КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» «Вишиванка у моєму серці» (#вишиванкаумоємусерці) взяли участь Баришівська центральна бібліотека для дорослих, Баришівська бібліотека для дітей, бібліотеки-філіали сіл Волошинівка, Борщів, Сезенків, Бзів, Гостролуччя, Коржі, Лукаші,Лук’янівка, Масківці, Перемога,Рудницьке, Поділля, Селичівка.
Історія, символіка та колористика українських вишиванок
Вишиванка – яскрава індивідуальність української культури. Вишита сорочка пережила чимало перипетій протягом багатьох століть. Наші предки закладали, зберігали і примножували традиції вишиваних орнаментів – колірну гаму і їх смислові відтінки.
Свято Світлого Христового Воскресіння! 10 цікавих фактів про Великдень.
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями. Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: “Христос Воскрес!” - “Воістину Воскрес!”
Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.
Світле свято Великодня!
КЗ КОР “Київська обласна бібліотека для юнацтва” долучається до проведення онлайн конкурсу дитячого малюнка “Світле свято Великодня”, організатором якого є Вишгородський історико-культурний заповідник. Запрошуємо бібліотеки Київщини та всіх бажаючих взяти участь у заході, який присвячений найбільшому християнському святу – Великодню!
ПОЛОЖЕННЯ
про проведення онлайн Конкурсу дитячого малюнка
«Світле свято Великодня!»
Вербна неділя
Неділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною”, “шутковою” або “квітною”. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.
У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі – старі й малі, – бо “гріх не піти до церкви, як святять вербу”. Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти – одне поперед одного – стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька “котиків” – “щоб горло не боліло”.
Весна – і бути благій вісті! Благовіщення: значення великого свята і цьогорічні його особливості
Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне й найбільших і найсвітліших свят православного люду. Що воно символізує і чим особливе, які має традиції і що смачного приготувати для родини цього дня?
Дав Господь – дочекалися Благовіщення!
Благовіщення – одне з трьох найшанованіших православних свят – наряду з Великоднем і Різдвом. Дата його святкування – незмінна щороку: 7 квітня. Як незмінні і слова наших пращурів, які звучали так: “Дав Господь – дочекалися Благовіщення!”. Це означало, що багато чого довелося пережити за цей рік, чи й не лише рік: морози, обмеження та інше. Але прийшло Благовіщення, а з ним – і весна, тому будуть городи, буде врожай і буде тепло. Життя починало набирати яскравих барв попри все.
І старий, і молодий, Масляній радів!
КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”
Матеріал поданий без змін
Масляна ‒ стародавнє слов’янське свято. В цей час усі проводжають зиму й готуються до приходу весни й тепла. Проводжаючи зиму, слов’яни влаштовували гучні гуляння. На Русі проводилися кулачні бої, діти каталися на санках, конях. Усі разом співали святкові пісні, веснянки. Одним словом, веселилися, як могли і хотіли. Кожен день масляного тижня має свою назву, що визначає його традиції та обряди. Масляні обряди покликані прогнати зимові холоди, зазвати весну, розбудити природу від сну і повернути людям сонячне тепло.
Бібліотечні працівники Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради взяли активну участь у святі Масляної, яка протягом тижня відзначалася в старостинських округах Баришівської ОТГ та завершилась 29 лютого 2020 року великим театралізованим святом в Баришівці.
Веселі витівки на Колодія
КОБЮ – 40. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”
Матеріал поданий без змін
Щороку, коли зима добігає кінця, в Україні відзначають Масляну. Але мало хто знає, що предки з давніх часів відзначали Колодія, у якого сформувалися свої традиції, відмінні від Масляної. Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Тож свято супроводжувалося обрядами, пов’язаними не лише з проводами зими й зустріччю весни, а й такими, що закликали до загального примирення, злагоди і всепрощення.
Масниця, а не “Масляна”, і вареники замість “блінів”. Як українці святкували останній тиждень перед великим постом
Масляна 2020 буде відзначатися з 24 лютого по 1 березня.
Масниця, Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодка, Колодій, Запусти, Пущення, Туриця…
Останній тиждень перед Великим Великоднім постом у православних християн завжди вважався святковим.
Нині він найбільш відомий як Масляна – хоча так цей тиждень в давнину звався тільки у прикордонних з Росією регіонах.
Етнограф Галина Олійник розповіла для “Української правди. Життя”, як наші предки святкували “запуск” Великого посту, чим гуляння відрізнялися від російських, та що було на свято на столах у господинь у XVII столітті.
Різдвяні народознавчі зустрічі
Матеріал поданий без змін
... І прийшли до тебе три празники в гості…
Зима! А з нею дивовижне свято!
Твоя душа у небеса летить
І радості одержує багато,
Й приходить справжнє щастя кожну мить.
В піснях, колядках — молодість розквітла,
Ти до джерел вертаєшся своїх.
Новий рік, Різдвяні свята – одні з найдавніших і найпопулярніших свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають. Так твориться історія, так починається 2020 рік від Різдва Христового.
Василь та Маланка – Старий Новий рік та його прикмети і персонажі
Українці звикли відзначати Новий рік двічі – 1 та 14 січня. Але це не просто тому, що ми ледачі і любимо святкувати. Навіть не тому, що любимо поспівати пісень. Дехто не задумується про давні звичаї, а святкує Старий Новий рік ніби за звичкою, бо завжди так робив.
А в Новій Буді були вечорниці!
Матеріал поданий без змін
З давніх-давен в українській традиції свято Андрія було одним із найгучніших у передноворічному періоді. Тож ввечері напередодні свята сільська бібліотека в Новій Буді перетворилась на імпровізовану старовинну світлицю, до якої на гуляння зійшлись хлопці та дівчата. А зустрічала їх господиня вечорниць, яку майстерно зіграла Віра Пилипенко, читачка бібліотеки. Розповіді про народні обряди та традиції проведення вечорниць поєднувалися на заході з конкурсами, жартами та розвагами.
Неможливо уявити дівчину-україночку без стародавньої етнічної прикраси – яскравого вінка на голові. Але чи всі знають як правильно плести вінок? Галина Недогибченко, завідуюча бібліотеки розповіла присутнім про особливості підбору квітів та стрічок для вінка, про його історію, символіку та захисну силу. А читачка Ірина Міхлевська не лише ознайомила дівчаток з оберегами української сім’ї – рушниками, їх різновидами і те як їх колись використовували, а ще й провела майстер-клас із зав’язування хусток. Юні панянки залюбки повчилися як правильно носити хустку дівчині та молодичці.
8 листопада – День Святого Дмитра: традиції, прикмети та заборони свята
Щорічно 8 листопада українські віряни святкують День Дмитра. Про прикмети та традиції буде цікаво дізнатися не лише християнам, а й усім, хто цікавиться українською культурою.
Свято Спаса святкуєм, усім радість даруєм
Матеріал поданий без змін
14 серпня в Баришівській центральній бібліотеці для дорослих проведено народознавче свято «Свято Спаса святкуєм, усім радість даруєм».
Розпочалось свято майстер-класом складання букету «маковійчика» від директора ЦБС Пацаловської Г.В. та провідного бібліотекаря відділу обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Марченко Р.В. Після освячення букету в церкві він захищає дім та сприяє хорошому врожаю. До нього кладуть чорнобривці, соняшник, інші квіти, а також різні трави: васильки, м’яту, будяк-пристрітник, колоски пшениці та жита.
Магічне свято Івана Купала
Матеріал поданий без змін
З глибини віків прийшло до нас Купало – свято літнього сонцестояння, свято тепла, буяючої зелені, молодості та кохання. Хлопці ж звечора крали десь солом’яника, саме крали, бо просити не годилося. Солом’яника називали «козубом», його тягли через усе село, збираючи перейми. З цієї соломи робили опудало Купала. Наприкінці свята опудало разом з Мареною спалювали в багатті, у священному вогні. Напевно все так колись і було.
Зелені свята (Трійця)
З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.
Кожна вишиванка – частина моєї України
До Всесвітнього Дня вишиванки
Щороку в третій четвер травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Цього року свято випало на 16 травня. Ідею акції Всесвітнього дня вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.
З нагоди свята у КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» відбувся флешмоб «Кожна вишиванка – частина моєї України», організована книжкова поличка «Свято української душі», де розміщені видання, які знайомлять з історією української вишивки та експонується виставка вишитих рушників майстрині-вишивальниці, нашої колеги, Войналович Олександри Миколаївни.
