Tag Archives: народознавство

Купальська ніч-чарівниця

imageРозмаїття музичних купальських мотивів разом із пісенними текстами, в загальних рисах засвідчує і характер купальських хороводів, настрій і темпоритм яких відзначався мінливістю – чергування радісного збудження і прозорого смутку, повільного руху по колу й шаленого, з вигуками і стрибками, кружляння довколо вогню. Можна припускати, що темпоритм хороводів упродовж свята розвивався по висхідній – шлях повільного наростання, а чергування мотивів створювало своєрідний «ефект стримування».

Перша дія містерії відбувається напередодні купальської ночі. Увечері хлопці й дівчата збираються окремими гуртами за селом, коли смеркне, йдуть до лісу. У лісі чи під лісом на галявині роблять гільце, оздоблюють його різнобарвними польовими й городніми квітами, настромивши на вершку вінок із барвінку. Довколо гільця «сідають подвійним колом (мале коло: 6 дівчат), сидить навколо самого гільця й тримає його, а друге – значно ширше, а то й подвійне-потрійне – трохи далі.

ЗІ СВІТЛИМ СВЯТОМ ВЕЛИКОДНЯ

Слайд1

Свято Маланки та Василя: історія, традиції і заборони в цей день

13-го січня в Україні відзначають народно-православне свято Маланки та Старий Новий рік, вечір напередодні свята українці називають Щедрим вечором.

1

За народним календарем 13 січня по-іншому називають Василів вечір, або Василева коляда. Увечері цього дня молодь вітає всіх зі святом піснями-щедрівками, бажаючи миру, добра і благополуччя.

13-го січня православні вшановують преподобну Маланку Римлянки, а на наступний день, 14-го січня – пам’ять святителя Василія Кесарійського. Тож в народі свято отримало назву – свято Василя і Маланки.

Чудотворець Миколай, ти усіх оберігай

hnJArE90TmPJHmlpRnn2Yjy8fL76BMFGDCGKJqyWСвятитель Миколай – архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, прославився як великий угодник Божий. Він народився в місті Патар Лікійської області, на південному узбережжі Малоазійського півострова, був єдиним сином благочестивих Феофана і Нонни. Після народження сина батьки дали обітницю присвятити його Богові.

Всесвітній день української хустки

IMG_20211206_173147Рубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

Живу у місті, радуюсь пелюстці

І все життя ходжу в квітчастій хустці

Галина Потопляк

7 грудня  2021 року  відзначається Всесвітній день української хустки.

Золоті ключі Покрови

загруженоВеличне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні християни відзначають щороку 14 жовтня.

Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

Прийнято вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає людину, яка в неї в цей день просить допомоги, покриваючи її безпосередньо своїм покровом.

Свято Петра та Павла: прикмети, традиції, заборони та значення свята

20180412155943-4467“На Петра літо ламається, осені вклоняється”
(Народне прислів’я)

12 липня українці вшановують двох апостолів — Петра і Павла, але в народі це свято називають скорочено “Петра”. Раніше існувало багато цікавих традицій на 12 липня і, звісно ж, відомо про язичницьке коріння, з якого пішли ці традиції. Детальніше про день Петра читайте у нашій статті.

Історія виникнення свята

Як це часто буває із українськими святами, воно поєднує у собі частинки християнської та дохристиянської історії нашого народу.

Бібліотека на колесах

IMG-eaab82d14f6b637d9cbce7ec8dfbd635-VРубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

7 липня 2021 року вперше в Баришівській громаді  відбулося    відкриття       бібліотеки-пересувки  «Бібліотека   на колесах» в селі Борщів Волошинівського старостинського округу.  З  1 квітня 2021 року, згідно чинного законодавства, ліквідовано стаціонарні бібліотеки в невеликих селах Борщів, Дернівка, Масківці та селі Пасічна, яке знаходиться  за 3 км від Баришівки  і  створено  бібліотеку-пересувку Баришівської центральної бібліотеки для дорослих.

Ой на Івана, ой на Купала

зображення_viber_2021-07-07_11-54-19-165Рубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

З досвіду роботи КЗ «Публічна бібліотека» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

7 липня на літній терасі «Бібліотека під відкритим небом» відбувся народознавчий пікнік «Ой на Івана, ой на Купала». Всі бажаючі мали змогу ознайомитись з книжками, представленими на виставці від бібліотеки та ознайомитися з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем звичаями, обрядами, прикметами, повір’ями та традиціями святкування.

Дорослі і юні завзято відповідали на запитання бліц-вікторини, розгадували тематичний кросворд, тренували мізки в ерудит-лото. Втішно, що мешканці нашої громади знають на відмінно не лише державні свята і символи, а традиції святкування народних свят.

Диво купальської ночі

IMG_20210706_111920Рубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

6 липня 2021 року  провідний бібліотекар відділу  обслуговування      Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Світлана Черватюк в центральному сквері Баришівки  познайомила присутніх з експрес-інформацією «Як на Івана, як на Купала дівчина долю свою обирала».  Вона розповіла про традиції купальського свята. Присутні познайомилися з книжковою виставкою-інсталяцією «Магічне свято Івана Купала»

Зав. методично-бібліографічним відділом

Баришівської ЦБС

Наталія Лавріненко

Традиції свята Трійці

IMG_20210618_110331Рубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

18 червня 2021 року провідний бібліотекар відділу обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради  Раїса Марченко провела мозаїку  народних  звичаїв “Зелені свята” в центральному сквері Баришівки.

Великодній дзвін лунає звідусіль

28042019-1024x530До Дня Світлого Христового Воскресіння

Світле Христове Воскресіння або Великдень  – дуже шановане й давнє християнське свято. Воно символізує перемогу Ісуса Христа над смертю, адже він віддав своє життя за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід.

Для багатьох християн Світле Христове Воскресіння – найбільш очікуваний, світлий і радісний день, до якого вони заздалегідь ретельно готуються.

З нагоди світлого Дня Христового Воскресіння провідний методист КОБЮ Т.І. Бойченко підготувала online презентацію «Великодній дзвін лунає звідусіль», мета якої познайомити користувачів із традиціями святкування Великодня у різних країнах Європи, а також у Державі Ізраїль.

Запрошуємо до перегляду  online презентації.

 

Щедрий вечір, Меланки та Старий новий рік: цікаві факти про традиції цього дня

images (1)За тиждень після коляди, напередодні Нового року (за старим стилем) українці святкують Щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. У народній традиції обидва свята об’єднались, тож тепер ми маємо Щедрий вечір, або свято Меланки.

Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про цей день, який має свою історію та свої унікальні традиції.

1. Унаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, чимало українців святкують Новий рік двічі: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

Забуті традиції Різдва: маловідомі обряди на Святвечір

veselyx_svyatУ давнину наші предки дуже ретельно готувались до Різдва, зокрема, до Святого Вечора. Люди вважали, що саме ці дні є початком нового господарського року. Тому у переддень Різдва було прийнято виконувати низку обов’язкових обрядів, які б, за повір’ям, мали забезпечити щастя, мир та багатство усій родині.

Свято Івана Купала в селі Гостролуччя

IMG-1e67cc34a9c39c567d82658691eb2747-VКОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

Головним атрибутом всіх купальських забав виступав вінок. Зазвичай трави і квіти для нього збирали ще до дня настання свята. Кругла форма вінка мала для наших предків особливий сакральний сенс – він ототожнював собою Сонце і річний круговорот подій. Для плетіння вінка збиралися далеко не всі трави. Обов’язково потрібно було вплести в нього квіти барвінку, гілочки базиліка, молоді пагони дуба і берези.

Історія свята Івана Купала

imagesКоріння свята Івана Купала має тисячолітню історію, це одне з найстаріших свят, яке дійшло до нашого часу. З джерел, що зберегли найбільш повний опис свята, можна зробити висновок, що воно існувало з раннього періоду родоплемінних відносин. В Україні під час археологічних досліджень виявлено атрибутику свята, якій понад три тисячі років.

Язичницьке коріння свята Івана Купала

В більшості стародавніх Європейських народів існувало язичницьке ритуальне свято, пов’язане з природним явищем – літнім сонцестоянням, після якого день починає скорочуватись. Люди поклонялися Сонцю та проводили різноманітні обряди для хорошого урожаю, здоров’я та добробуту.

Свята Трійця надихає, єднає, береже

3f701cb3382b24ee269d1f02afff4cc30152d9d1В час пори запашної
По квітучій весні
Свято Трійці Святої
Відзначаєм три дні.

В нас шанують повсюди
Перед Трійцею дні,
Бо підмітили люди,
Що вони чарівні.

День Святої Трійці – це одне з найбільш шанованих давніх християнських свят, котре щорічно відзначається в Україні. Воно перехідне і припадає на 60-й день після великодня, звідси і пішла назва П’ятидесятниця.  Оскільки свято досить шановане — воно є державним офіційним вихідним, який переноситься на понеділок, тож у ці дні в нас буде три вихідних. Що це за свято, як його відзначають та звідки воно виникло?

День вишиванки

97997927_146770376908469_5040327121822547968_nКОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

З досвіду роботи Іванківської РЦБС

 

Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.

О. Вишневська

Всесвітній день вишиванки відзначають в третій четвер травня. Цьогоріч він припав на 21 травня і проходить під гаслом «День вишиванки – День родоводу». Це чудове свято, покликане зберегти споконвічні традиції українського народу. Вишиванка стала своєрідним символом патріотизму і любові до своєї країни. Багато її люблять за стильність і унікальність, адже кожен вишитий на ній візерунок має свій символ і значення.

Заходи бібліотек Баришівської ЦБС до Всесвітнього дня вишиванки

IMG-4eeffe3918523e9f1a996ddd486b058a-V (1)КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

Бібліотеки Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради взяли активну участь у онлайн акціях до Всесвітнього дня вишиванки.

Зокрема,  у флешмобах  відділу культури та туризму Барищівської селищної ради «Вишиванка – генетичний код нації»( #ВишиванкаГенетичнийКодНації)  та КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» «Вишиванка у моєму серці» (#вишиванкаумоємусерці) взяли участь Баришівська центральна бібліотека для дорослих, Баришівська бібліотека для дітей, бібліотеки-філіали сіл Волошинівка, Борщів, Сезенків, Бзів, Гостролуччя, Коржі, Лукаші,Лук’янівка, Масківці, Перемога,Рудницьке, Поділля, Селичівка.

Історія, символіка та колористика українських вишиванок

Вишиванка – яскрава індивідуальність української культури. Вишита сорочка пережила чимало перипетій протягом багатьох століть. Наші предки закладали, зберігали і примножували традиції вишиваних орнаментів – колірну гаму і їх смислові відтінки.1589731312_9-1