Tag Archives: культура України

Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA. Епізод 5 – Олександр Мурашко (ВІДЕО)

народженіРосійська влада століттями подавала свою культуру як “величну”. Однак “велика російська культура” була культурою імперії: вона поглинала, абсорбувала й привласнювала здобутки видатних представників багатьох націй, зокрема й українців. Через це тисячі українських діячів культури, мистецтва та науки й досі ідентифікують як росіян. Новий випуск документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA присвячено діяльності українського живописця Олександра Мурашка, досягнення якого були #Вкрадені російською владою.

Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA. Епізод 2 – Казимир Малевич (ВІДЕО)

народженіРосійська влада століттями подавала свою культуру як «величну». Однак «велика російська культура» була і є культурою імперії й створювалася представниками багатьох націй, зокрема й українцями. FILM.UA Group представляє цикл «Народжені Україною», присвячений діячам науки та культури України, яких увесь світ помилково ідентифікує як російських. У другому епізоді ведучий Юрій Горбунов розповідає про Казимира Малевича, художника-авангардиста, засновника супрематизму, автора однієї з найвизначніших картин 20 сторіччя — «Чорний квадрат на білому тлі».

Як медіа про культуру працюють в умовах війни та борються проти російської пропаганди

https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/198599/i75_ArticleImage_198599.webp «Детектор медіа» розповідають на прикладі «Неформату», The Claquers та «Читомо».

У період війни одна з основних місій медіа — висвітлення ситуації на фронті та в окупованих містах. Журналісти розповідають про втрати ворога, пишуть про успіхи української армії, висвітлюють історії людей, які тікають від війни. Проте окрім новин із фронту на «сторінки» медіа знову повертаються інші теми, зокрема й культурні. Наприклад, мовлення відновили телеканал «UA: Культура» й радіо «Промінь». Та в Україні є мистецькі медіа, які не припиняли роботу від початку війни й робили все у своїй сфері для того, щоби промотувати українську культуру, робити її видимою та вести боротьбу на культурному фронті. «Детектор медіа» поспілкувався з редакторками трьох медіа, що пишуть про культуру, — «Неформат», «Читомо» та The Claquers — та розповідає, як вони перелаштувалися на роботу в умовах воєнного часу; чи змінилася їхня фінансова ситуація та підходи до роботи: про що зараз пишуть у першу чергу; як ставляться до російської культури та в чому бачать основну цінність культурних медіа в умовах реальної війни.

Символ стійкості українців – кухонна шафа з керамічним півником – відтепер є надбанням музейного фонду України

dji_0101_3Кухонну шафу з всім вмістом, що вціліла після бомбардування Бородянки, 16 квітня передали у фонд Національного музею Революції гідності. Про це повідомив Національний Меморіальний комплекс героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності.

Близько двох тижнів минуло з часу звільнення Київщини від окупанта. Топографічна карта України поповнилася місцями нових масових злочинів росіян. Прийде час, і ці трагічні сторінки нашої історії обов’язково буде меморіалізовано й осмислено, а пам’ять про невинні жертви війни вже стала частиною національної пам’яті, як і свідчення героїзму та стійкості українського народу в боротьбі за свободу супроти ницого й цинічного ворога.

Один із символів цієї стійкості – кухонна шафка на стіні вщент зруйнованої бомбою багатоповерхівки у Бородянці на Київщині. Шафка вціліла, хоча шансів на це, здавалось би, не було жодних. Дивом збереглося все: порцеляновий посуд, засклені дверцята, контейнери для спецій, традиційні сувеніри й навіть декоративна зооморфна посудина для напоїв, виготовлена ще в 60-х роках минулого століття видатними майстрами художньої кераміки з Василькова Валерієм та Надією Протор’євими.

Окупанти пошкодили 135 пам’яток культурної спадщини

изображение_viber_2022-03-25_07-51-43-275Мінкульт зафіксував 135 злочинів російських окупантів проти культурної спадщини України.

Найбільше постраждали релігійні споруди – 59 об’єктів. 

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

“Щоразу важко публікувати статистику по руйнуваннях культурної спадщини. Але маємо висвітлювати ці цифри, аби про них знали не тільки українці, а й світ”, – написав він.

Save Ukraine

изображение_viber_2022-03-26_07-59-38-964

27 березня відбудеться грандіозний благодійний телемарафон-концерт Save Ukraine.

0 17:30 за Європейським часом (18:30 за Києвом). Понад 20 країн ретранслюватимуть марафон на своїх телеканалах і стрімінгових платформах, а на підтримку України виступлять Fatboy Slim, Within Temptation, Bastille, Netta, Океан Ельзи, Тіна Кароль, Юлія Саніна (The HARDKISS), Salvador Sobral, BrainStorm, Beissoul & Einius, Nino Katamadze та інші топові артисти з усього світу. Під час та після трансляції відбудеться збір коштів на гуманітарну допомогу Україні.

Ми – одна з найспівучіших націй. Хай 27 березня весь світ заспіває за нас!

«Повстань, народе мій!»

Вони напали на нас о 4 ранку. Як нацисти. Раптово після цього з’явилася пісня, в якої насправді інша історія походження. Настав час повернути її собі. Це був місяць незламності. #МиСильні. Ми даємо собі та цивілізованому світові надію на перемогу. Слава Україні, та щира вдячність Національному академічному Івано-Франківському театру та Юрію Андруховичу.

В прямому ефірі телемарафону відомий письменник Юрій Андрухович з колективом Івано-Франківського драматичного театру виконали пісню зі сторічною історією «Повстань, народе мій!», яка колись була відома багатьом під назвою «Вставай, страна огромная».

 

Кримінальна відповідальність за злочини РФ проти культурної спадщини України

изображение_viber_2022-03-18_07-42-47-822Міністерство культури та інформаційної політики України створило ресурс для належного документування воєнних злочинів проти людяності та об’єктів культурної спадщини, скоєних армією росії.

Матеріали можуть бути використані як докази для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та спеціальному трибуналі після його створення. Надсилайте відео та фото матеріали, а також будь-яку інформацію згідно з формою нижче.

Приклади воєнних злочинів:

  • Пошкодження старовинних будівель (пам´яток архітектури), історичних кладовищ, пам’ятників, релігійних споруд, творів мистецтва, пам’яток природи, будівель закладів культури – театрів, музеїв, бібліотек та ін.;
  • Руйнування археологічних об’єктів – курганів, валів давніх земляних укріплень, місць розкопок та ін.;

За землю свою я у слові згорів… : біографічний нарис

Титулка

«Нам треба правду боронити. І в цьому я каюсь, і караюсь, грішник. І не зайве додати – від цього всі мої неприємності», – так говорив про себе український поет Микола Сингаївський, автор улюбленої народом пісні «Чорнобривці».

Народився майбутній поет 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився. У дитинстві, як і багато його ровесників, був пастухом. «Нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за плугом, не обкопував дерева, не обсипав картоплі, не прополював грядок, не смакував першим огірком з грядки, той достеменно не знає, як пахне земля. Справжнім щастям для нас було скиртувати солому чи духмяне, з прив’ялою ромашкою, сіно, засинати прямо на скирті під серпневими зорями. Ми звикали до будь-якої роботи, нею росли і гартували юнацькі плечі. Так одразу по війні ми ставали старшими в сім’ї і власними мозолями відчули всі труднощі відбудови зруйнованого фашистами господарства», — згадує Микола Сингаївський.

У Державному історико-культурному заповіднику “Трипільська культура”, що на Черкащині, розпочався ювілейний – 40-й археологічний сезон

1623221126-3565

Ми не переписуємо! Ми – досліджуємо!

І. Полуектов

У 1981 році розпочалися масштабні дослідження гігантських трипільських поселень. У той час мегапоселення мідно-кам’яної доби науковий світ сприймав як справжню сенсацію. Трипільська археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР тоді складалася з чотирьох автономних загонів. До 1994 року “дожив” лише Тальянківський (керівник к.і.н. В. Круц), який і став у свій час фундаментом для створення заповідника “Трипільська культура”. У перший день цьогорічних розкопок, 8 червня, знайдені місця двох жител.

Як зазначили в заповіднику, зараз експедицію Інституту археології НАНУ очолює к.і.н. Олексій Корвін-Піотровський, керівники розкопок сезону 2021 – к.і.н. Дмитро Черновол та к.і.н. Едуард Овчинников. Археологічну практику тут цьогоріч пройдуть близько 80 студентів Уманського та Черкаського педагогічних вишів.