Tag Archives: День слов’янської писемності і культури
З ГЛИБИНИ ВІКІВ НАМ СЯЄ МУДРЕ СЛОВО
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради
24 травня в Україні відзначають День слов’янської писемності та культури. Свято відоме також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.
Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.
Київська азбука для слов’янського світу
24 травня 863 року — 1160 років моравської місії Кирила і Мефодія
Щорічно 24 травня відзначають День слов’янської писемності і культури, у який вшановують святих Кирила і Мефодія — видатних просвітителів і легендарних творців абетки для мов слов’ян. Багато хто вважає, що її створено у 863 році, хоч насправді це дата початку моравської місії братів-подвижників, які вирушили в ці краї з уже готовими книгами Святого письма, перекладеними ними з грецької мови.
Етнічна приналежність і мова Київської Русі
Усі держави мають конкретну етнічну належність. Цілком очевидна етнічна належність національних держав, межі яких у цілому збігаються з межами етнічних територій державного етносу (Франція, Німеччина, Польща, Чехія тощо). Однак імперії, що охоплюють батьківщини різних народів, також є державами не кількох, а якогось одного імперського етносу (Римська, Перська, Британська, Російська імперії). Якщо останню з названих “сплотила навеки Великая Русь”, то хто консолідував ранньосередньовічну імперію Київську Русь? Ця проблема історичної спадщини княжого Києва – ключова як для історії Східної Європи, так і для історії України та Росії зокрема.
З джерел слов’янської писемності та культури
До Дня слов’янської писемності та культури
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності та відзначають День слов’янської писемності та культури. У цей день православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які були православними ченцями. Слов’янську абетку вони створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року.
Українська мова: погляд крізь віки
Після краху тоталітарного комуністичного режиму в умовах національного відродження й відновлення української державності, цілком природно, значно зріс суспільний інтерес до історії України й особливо — до походження та історії української мови як основної ознаки нашої нації.
Коли йдеться про виникнення української мови, у свідомості переважної більшості зацікавлених громадян вона часто асоціюється із сучасною літературною мовою, тобто тією, яка щодня звучить по радіо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки, газети й часописи і т. ін. Проте слід пам’ятати, що національна мова — це не тільки спільна для всієї нації літературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна, що має діалектні відмінності на різних територіях України.
Творці слов’янської писемності
Історична довідка
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні це свято встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004
Брати Кирило і Мефодій – просвітителі, творці слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, проповідники християнства.
