Tag Archives: День пам’яті жертв голодоморів
Чорна сповідь моєї Вітчизни
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Броварського району Київської області
24 листопада 2022 року в читальній залі Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради проведено годину скорботи «Розіп’ята душа на хресті Всевишньої печалі» до 90-річчя голодомору 1932-1933 років на Україні.
На неї зібралися активні читачі бібліотеки, краєзнавці, молодь.
І пам’яті свіча не згасне…
До Дня пам’яті жертв голодоморів
У четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Пам’ятна дата була запроваджена указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом.
Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів у КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» діє виставка-реквієм «І пам’яті свіча не згасне…», де представлені книги пам’яті та видання, які знайомлять з історією трьох голодоморів, які були в Україні – це 1921-1923 рр., 1932-1933рр. та голод 1946-1947рр. Голодомор був організований радянською владою і деякими країнами світу визнаний геноцидом українського народу. Сам Радянський Союз заперечував факт масової смерті українців від штучного голоду. Лише після здобуття незалежності були оприлюднені архівні документи та свідчення очевидців.
БІЛЬ СЕРЦЯ…БІЛЬ ДУШІ…
Рубрика “Бібліотеки Київщини”
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради
/До дня пам’яті жертв Голодомору/
Кожного року в четверту суботу листопада наша країна відзначає День пам’яті жертв голодоморів. Кожен з нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! А тому варто робити все, щоб наші нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті.
