Tag Archives: відомі українці
Загублені імена. Епізод 12: Климентина Авдикович-Глинська (відео)
Заключний випуск проєкту «Загублені імена» розповідає про бізнес-леді Галичини Климентину Авдикович-Глинську, яка створила успішну кондитерську фабрику «Фортуна нова», маючи на старті лише один мішок цукру. Підприємниця популяризувала українське, підтримувала жіночий рух Західної України, передавала школярам подарунки на свята. Її справа росла й розвивалась аж до приходу більшовиків. Згодом підприємство Климентини Авдикович-Глинської було націоналізоване, як і сотні інших успішних українських бізнесів.Докладніше про історію життя «королеви шоколаду» розповідає Роман Ясіновський, ведучий проєкту «Загублені імена».
Загублені імена. Епізод 11: Дмитро Харитонов (відео)
FILM.UA представляє новий випуск проєкту «Загублені імена», присвячений кінопідприємцю Дмитру Харитонову, який першим почав вкладати гроші в українське кіновиробництво. Він виділяв великі суми на екранізацію українських сюжетів. Він створив найбільшу в імперії кінопрокатну фірму з філіями в різних містах й залучав до роботи найкращих професіоналів. За його сприяння Харків став одним з головних центрів кіноіндустрії початку XX століття. Та після Жовтневого перевороту й приходу до влади більшовиків фабрики харківського кінопідприємця були націоналізовані. Дмитро Харитонов змушений був емігрувати. Назад до Батьківщини він так і не повернувся.
Докладніше про внесок, який зробив Дмитро Харитонов у розвиток українського кінематографа — дивіться у відео.
Загублені імена. Епізод 10: Броніслава Ніжинська (відео)
Коко Шанель створювала костюми для її постановок, Пабло Пікассо малював декорації, а «Бог танцю» Вацлав Ніжинський щиро любив та підтримував свою молодшу сестру.
FILM.UA представляє новий випуск циклу «Загублені імена», у центрі сюжету якого — Броніслава Ніжинська. Видатна балетмейстерка фундаментально змінила філософію та естетику сучасного танцю й неабияк вплинула на історію балетного мистецтва України. Броніслава розробила новий напрям у модерн-балеті — конструктивізм. Вона ставила номери без музики, а класичні балети сміливо доповнювала акробатичними трюками, залучала до своїх постановок київських художників-авангардистів. Більше про життя, досягнення та еміграцію легендарної танцівниці дивіться у відео.
Загублені імена. Епізод 9: Михайло Бойчук (відео)
Михайло Бойчук — художник світового рівня, фундатор українського монументального мистецтва, яке лежить в основі популярних нині міських муралів. Та через політику радянської влади більшість його робіт було знищено, а ім’я — загубилось у вирі часу. У новому випуску циклу «Загублені імена» FILM.UA відроджує та повертає видатного монументаліста в український інфопростір й розповідає детальніше про його життя та бойчукізм як мистецьке явище.
Здобувши художню освіту в найпрестижніших європейських мистецьких академіях, Михайло Бойчук повернувся додому — в Україну, де розвивав монументалізм. У Києві Бойчук став одним із засновників Української академії мистецтв і створив власну майстерню, учнів та послідовників якої назвали «бойчукістами». Та самобутність творчості Бойчука не вписувалися у канони «радянського кодексу будівника соціалізму», тож він був звинувачений у буржуазному націоналізмі, заарештований і страчений. Більше — дивіться у відео.
Загублені імена. Епізод 7: Віктор Чукарін (відео)
Віктор Чукарін — перший у світі семиразовий чемпіон Олімпійських ігор і один із найтитулованіших олімпійців в Україні. Міжнародні видання минулого століття упевнено нарікали Чукаріна «найкращим гімнастом світу». Перше чемпіонство спортсмен здобув у 19 років. А потім почалася Друга світова. Чукарін пішов на фронт добровольцем, дістав поранення та потрапив у полон. Переживши жахи німецьких концтаборів, атлет не полишив справу свого життя й у післявоєнний час продовжив тренування та згодом повернувся у великий спорт. Про «Стрибок смерті», тріумф на Олімпійських іграх та залізний характер — дивіться у новому випуску циклу «Загублені імена», присвяченому видатному спортсмену 20-го століття Віктору Чукаріну.
Загублені імена. Епізод 5: Іван Пулюй (відео)
Запуск першого трамвая в Празі, будівництво перших електростанцій в Австро-Угорщині, розвиток телефонних мереж — всім цим світ завдячує українцеві Івану Пулюю. Та найважливіше досягнення Івана Пулюя стосується Х-променів, зафіксувати які йому вдалося на 14 років раніше за свого колегу Вільгельма Рентгена. Саме український винахідник зробив перший «рентгенівський» знімок людського скелета.
Загублені імена. Епізод 4: Олександр Мишуга (відео)
Герой нового випуску — Олександр Мишуга, музикант родом із Львівщини. Мишуга став одним із найвідоміших і найталановитіших оперних співаків Європи. Він давав концерти в Мілані, Турині, Варшаві, Кракові, Києві, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі. Критики не шкодували для нього найвищих похвал — називали його «королем тенорів» і щиро захоплювалися його ліричним голосом. Вистави з його участю завжди проходили з аншлагами. Частину зароблених від виступів грошей музикант вкладав у розвиток української літератури. Саме його коштом вийшла збірка Івана Франка «Зів’яле листя». Більше про життя Олександра Мишуги, його творчий шлях та тісні зв’язки з Україною — дивіться в новому випуску циклу «Загублені імена».
Загублені імена. Епізод 3: Платон Симиренко (відео)
Продовжуємо цикл фільмів “Загублені імена” від FILM.UA, що розкриває низку талановитих особистостей, чиїми здобутками захоплюються далеко за межами України, але про яких у нашій країні знають несправедливо мало. Герой нового випуску — Платон Симиренко — український промисловець, представник династії Симиренків, які із клаптика землі на Черкащині побудували величезну цукрову імперію.
Платон Симиренко продовжував справу свого батька й розвивав цукрову промисловість. Саме він збудував перші в Україні пароплави для перевезення цукру. Та окрім сімейного бізнесу промисловець захоплювався літературою, товаришував з Шевченком й навіть профінансував видання «Кобзаря», яке вийшло у 1860-му році. Більше про династію Симиренків, життя й захоплення Платона — дивіться у відео.
Загублені імена. Епізод 2: Валентина Саніна-Шлеє (відео)
Українська земля народила чимало геніїв, які своєю діяльністю прославили Батьківщину далеко за її межами. Та імена багатьох із них незнайомі пересічному українцю. FILM.UA Group представляє цикл «Загублені імена», який розповідає про постатей, чиїми здобутками захоплюються в усьому світі, але про яких у нашій країні знають несправедливо мало.
Героїнею другого випуску стала Валентина Саніна-Шлеє, українська модельєрка, що створювала одяг для американських мільярдерок і кінодів. Дизайнерка жила у Києві, аж поки жовтнева революція не змусила її іммігрувати до Нью-Йорка. Там вона заснувала майстерню «Valentina» й пропонувала нові фасони суконь на зміну тогочасним стереотипам. Її колекції ставали популярними й почали займати все більше полиць у шафах голлівудських зірок. Одяг від модного дому «Valentina» й донині представлений в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Більше про життя та творчий шлях однієї з найуспішніших модельєрок США XX століття Валентини Саніної-Шлеє дивіться у відео.
