Лисенко Наталія

 

Фото Нат

1. Лисенко Наталія Петрівна
2. 15 лютого 1985 року. Київська обл. Баришівський район, с.Коржі.
3. Баришівський район, Коржівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. М.Київ, Інститут післядипломної освіти працівників сфери побутового обслуговування населення м.Київ (освіта вища не закінчена) Навчальний центр «Освіта» диплом бухгалтера, диплом менеджера-організатора.
4. ——-
5. ——-
6. ——-
7. Лірика.
8. ——-
9. ——-
10. ——-
11. Cherato10@gmail.com

 

***********************

Прокинься нарешті, вставай Україно!
Яке тебе врятує покоління?
Чи не народжені ще тії діти,
То скільки нене ще тобі терпіти?Дивитись важко на свавілля,
Так ніби гість чужий ти на весіллі,
Говориш, просиш, промовляєш,
Молитви Богу посилаєш.Свобода слова, що не має сили,
Шкода, що справжні патріоти всі в могилі.
Шевченко добре, що не знає,
Кобзарь сучасність не читає.

Такі слова, як фейки, інтернет у моді,
Всі віртуальні друзі незнайомці в переході.
Робити що? Чекати звідки допомогу?
Із віртуальності в реальність як знайти дорогу?

Сучасну Жанну Д’арк аби знайти,
Яка б змогла в перед всіх повести.
Чекає Україну ще багато щастя!
Єднаймося сестри, єднаймося браття!

 
******************************
 
Притих весняний вечір,
Сон у гості чекає з гостинцем до чаю.
Останній промінь сонечка горить,
Дниною стомлене спати лягає.
Важкі турботи втратили свій сенс,
Не варто цілу ніч їм приділяти.
Готує місяць зорям свій нічний концерт,
Тим часом мрійники їх будуть рахувати.
Маленькі брунечки верби, єдині, хто не бачать сни, продовжують вночі рости,
щоб написав хто похвалу про них чи мадригала.
А ніч весь день свій час чекала.
Казкова магія із нею пліч-о-пліч, любов і спокій всій землі подарувала.
Сивобородий час стоїть один на варті, без затримки влади, протягом сторіч.
Всі знають, жартувати з ним не варто.
Ніч змінює день, день змінює ніч.
 
****************************
 
Я хмарами пишу тобі листа,
Все образи пухнасті, білосніжні
А квіти заплету собі в намисто
Дарами що несе весна.
Спіймай вустами краплю від доща,
Передаю ним поцілунок чистий.
З відтінків що дає трава
Пишу портрет твій бережно і ніжно.
Грім прогримить мелодію гучну
Щоб ти почув його напевне,
Він ноти вчить мої щоденно,
Що на воді для тебе їх пишу.
Даремні всі мої старання,
І це лише самообман,
Не стане справжнім намальоване кохання
Коли обранець твій туман.