9 березня – 202-а річниця від Дня народження великого Кобзаря

202 роки тому народився Тарас Григорович Шевченко і до цієї дати ми хотіли б поділитися із відвідувачами однією зі сторінок історії життя Кобзаря. Є такий собі невеличкий будиночок у Києві, у провулку Шевченка, 8-А, поруч із Майданом Незалежності. Тут розміщений досить маловідомий гостям столиці літературно-меморіальний музей, присвячений Тарасу Шевченку, що висвітлює київський період його життя.

.

.

.

.

.

Будинок належав чиновнику Івану Житницькому, і був споруджений 1835 р. на колишньому Козиному болоті. Тут поет квартирував з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року.

Навесні 1846 року Тарас Шевченко приїхав до Києва і, зустрівшись зі своїм приятелем художником М. М. Сажиним вони винайняли у мансарді дві кімнати та влаштували свою майстерню. Разом вони малювали київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву. В цей час Т. Шевченко працював у Київській археологічній комісії і за її завданням створював серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України.

В квітні 1846 року Тарас Шевченко пристав до Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова. Не без впливу Т.Шевченка було укладено статут та інші програмні документи кирило-мефодіївців.

Влітку 1846 року Т. Шевченко написав дві баллади «Русалка» та «Лілея», використавши усні народні легенди і перекази. В листопаді 1846 Шевченко подає заяву на ім`я опікуна Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Київському університеті, на яку його затвердили 21 лютого 1847 р.

У березні 1847 року, після доносу, почалися арешти членів братства. Тараса Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув’язнили в казематі так званого Третього відділу.

Минали роки та десятиріччя, київська споруда руйнувалась. В 1923—1924 рр. до будинку на На Хрещатицькому провулку, 8 завітав професор В. Кричевський, мешканці розповіли про чутки, що тут жив Т. Шевченко. Кричевський перевірив ці відомості й з’ясував, що, дійсно, Т. Шевченко жив в ньому в 1846 році.

12 серпня 1925 р. Київський Окружний виконком дає розпорядження управлінню комунального господарства про відселення мешканців, проведення ремонту та передачу будинку у відання Академії наук. Василю Кричевському належить не тільки сама постановка питання про реставрацію, а й художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання художніх проектів кімнат, майстерні й саду. 10 листопада 1928 року було урочисто відкрито музей для відвідувачів.
У 1969—1973 роках будинок було повністю відновлено. Завдання реставраторів полягало не тільки в тому, щоб захистити будинок від руйнівної сили часу, але повернути йому первісний вигляд, такий, який він мав за часів Кобзаря.

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, перший музей Кобзаря, з 1966 року є філією Державного музею Т. Г. Шевченка (нині - Національний музей Тараса Шевченка). Після реставрації 1992-1995 рр. в музеї створено нову експозицію «Тарас  Шевченко в Києві», що існує з невеликими змінами й досьогодні. Сучасна експозиція  в повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року.

Фондова колекція музею складається з унікальних цінностей: меморіальних речей Т. Шевченка, його офортів, автографів, фотографій, першодруків творів поета. Представлені акварелі М.Сажина, унікальні гравюри краєвидів Києва, світлини 19 століття, роботи видатних художників на шевченківську тематику, твори декоративно-прикладного мистецтва. За спогадами сучасників відтворена кімната, в якій жив Тарас Шевченко. Особливу увагу в ній привертає робочий стіл поета, на якому представлені унікальні експонати: ручка, перо, чорнильниця, кавник,  баклажка Т.Шевченка, люлька, подарована поету М. Костомаровим.

Доречі, у парковому комплексі “Аскольдова Могила” поблизу церкви святого Миколая встановлено пам’ятний знак для вшанування Шевченка-художника. Саме на цьому місці влітку 1846 р. він виконав етюд “Аскольдова могила” (який розміщено в новині вище) , про що свідчить напис на меморіалі. Пам’ятний знак споруджений коштами церковної громади і освячений 9 березня 2014 р.
Композиція складається із символічного каменя, на якому сидів художник, етюдника та самої роботи. Для точного відтворення у бронзі малярського приладдя за взірець було взято етюдник Тараса Григоровича та інші меморіальні речі, що зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка. Автори пам’ятного знака – Сидорук О.Ю., Крилов Б.Ю.

.