7 листопада народився Дмитро Яворницький

7 листопада 1855 року народився український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва Дмитро Іванович Яворницький. З його іменем насамперед пов’язана подвижницька праця із збирання, дослідження й популяризації історії запорозького козацтва. Копіткий збирач народних переказів і спогадів, він сам став героєм багатьох із них. Яскраві публічні виступи на історичну тематику, цікаві публіцистичні та наукові твори – все це приваблювало до нього. За палку пристрасть до історії Запорізької Січі трудові люди нарекли Дмитра Івановича «запорізьким батьком», а Рильський навіть називав «запорізьким характерником».

Протягом життя Яворницький написав близько 150 праць, головні з яких: «Історія запорізьких козаків» (1892-1897), «Вольності запорізьких козаків» (1898), «Число і порядок запорізьких січей з топографічним нарисом Запоріжжя» (1884), «Іван Дмитрович Сірко – славний кошовий отаман війська запорізьких низових козаків» (1894), «Запоріжжя в залишках старовини та переказах народу» (1888), «Малоросійські народні пісні, зібрані в 1878-1905 рр.» (1906) та ін. Виступив він також автором роману  «За чужий гріх» (1907), збірки поезій «Вечірні зорі» (1910), прози «Де люди, там і лихо» (1911), «Словнику української мови» (1920) та багато іншого.

Після жовтневих подій 1917 року Яворницький не залишив керування історичним музеєм у Дніпропетровську і одночасно викладав в Інституті народної освіти (1920 – 1933), де продовжував розробляти історію Запорізької Січі, займався проблемами краєзнавства. З 1925 по 1929 роки завідував кафедрою українознавства, був професором. З 1927 року – відповідальний керівник експедиції з виявлення старожитностей під час будівнивництва Дніпрогесу. 1929 року Яворницький був обраний академіком АН УРСР. Але восени 1933 року, в розпал сталінських репресій 78-річного академіка оголосили українським буржуазним націоналистом и зняли з посад, залишивши без пенсії. В останні роки життя йому допомагали друзі та знайомі.  

Найвідомішим цікавим фактом з життя вченого вважається те, що саме він спонукав Іллю Репіна розпочати роботу над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», а сам виступив прототипом писаря. Доречі, прототипом Івана Сірка на картині виступив генерал Михайло Драгомиров, на честь якого названа вулиця, де розташована наша бібліотека (Міхайла Драгомирова, 8). 

наука

Ці факти, а також багато інших цікавих моментів з життя видатного українця Ви зможете почерпнути з біобібліографічного нарису «Наука краще багатства», створеного  Київською областною бібліотекою для юнацтва у 2015 році, а також з багатого бібліотечного фонду.