Як довго живе слово і чим застарілі слова відрізняються від неологізмів

До Міжнародного дня рідної мови

загруженоЛексичний склад нашої мови (та й будь-якої мови, це як закон тяжіння – діє на всіх) постійно змінюється. Є слова, які зберігаються у вжитку протягом століть, вони складають основний фонд мови. Це такі слова, якими ми користуємося в побуті, назви частин тіла, природні явища, тварини і рослини, кольори, почуття, займенники, числівники. Це наша активна лексика, навіть якщо йдеться про діалектну лексику.

Якщо є активна, то має бути і пасивна, скажете ви і матимете рацію. До пасивної лексики відносяться ті слова і вирази, які втратили свою актуальність з певних причин і більше не використовуються, або навпаки, слова, які ще не вживаються широким загалом і не занесені до словників. Ми говоримо про застарілі слова та неологізми.

Застарілі слова в українській мові

Як зрозуміло з назви, застарілі слова – це слова, які або зовсім не вживаються в сучасній мові, або вживаються дуже рідко. Саме за частотою вживання застарілі слова поділяються на історизми та архаїзми.

Історизми

Історизмами називають слова або їх окремі значення, що вийшли з ужитку разом з позначуваними ними реаліями і не мають у сучасній мові синонімічних замінників. Це назви понять матеріальної культури (одягу, їжі, знарядь праці та зброї, грошей і т. п.), політичної сфери, професій, звичаїв та обрядів минулих епох.

Власне, виходячи з цього, серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів:

а) назви давніх суспільно-політичних реалій: смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, цар, цариця, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, подушне, подимне, чинш, соцький, бунчужний, хорунжий, волость, повіт, ра­туша, магістрат, нарком, політрук, райком, партком;
б) назви колишніх професій: мечник, лучник, списник, кожум ‘яка, вугляр, гутник, дігтяр, чумак, камердинер, ла­кей, козачок;
в) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогати­на, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль.

Щоб упевнитись, що перед вами дійсно історизм, а не архаїзм, просто спробуйте підібрати до нього сучасний синонім. Якщо не виходить, то це точно історизм. Уміння визначання історизму може згодитися вам для успішної здачі тестів ЗНО з української мови.

Архаїзми

Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по-іншому, — це архаїзми: перст (палець), десниця (права рука), ланіти (щоки), чадо (дитя), вої (воїни), злато (золото), глас (голос), піїт (поет), вельми (дуже), аероплан (літак), броня (зброя), худий (поганий), машина (паровоз, поїзд).

Архаїзми обов’язково мають свої сучасні синоніми, якими ми тепер і користуємося в повсякденному спілкуванні.

Слід також додати, що застарілі слова можуть знову входити до активного словника як назви реалій, відроджених у нових умовах (наприклад, у військових званнях: мічманпрапорщик), а також з набуттям нового значення (робітнича династія, яничар – той, хто зрікся рідної мови, культури), з певним стилістичним забарвленням (баталія — сварка, бійка).

Іноді архаїзми вживають для показу іронії, сарказму, зне­ваги. Поєднання їх з розмовними словами  сприяє створенню гумористичного ефекту, вдаваного пафосу. Яскравий приклад – вірш Т. Шевченка «Царі»:

Старенька сестро Аполлона,
Якби ви часом хоч на час
Придибали-таки до нас
Та, як бувало во дні они,
Возвисили свій божий глас
До оди пишно чепурної,
Та й заходилися б обоє ;
Царів абощо воспівать.

Вживання тут архаїзмів во дні онивозвиситигласвос­півать поряд із такими словами розмовно-побутового плану, як старенька, придибати, чепурна, заходитися, абощо, надає текстові насмішкуватого, іронічного звучання.

Ви вже знаєте, що архаїзми виникають з розвитком історичних подій і технічного прогресу. Але подеколи це зумовлено емоційно-оцінним ставленням мовця до слова. За часів Радянського Союзу українські слова зумисне робили архаїзмами, замінюючи їх на російські кальки. Редактори були вимушені замінювати слова, що мали позначку «арх». Наразі більшість лексем відновили свій ужиток, але все ж не всі. Що ж залишилося в минулому? Ось вам кілька прикладів:

  • Адамант— діамант;
  • Афектація— бажання; вимога, прохання;
  • Вия —  шия;
  • Гелм — шолом;
  • Герба— трава;
  • Гуслі — скрипка;
  • Живот— життя;
  • Закон — віра, релігія;
  • Інквізиція — розслідування;
  • Компан — товариш;
  • Лядський — польський;
  • Стомах — шлунок

Застарілим словам протиставляються неологізми.

Неологізми в сучасній українській мові

Американський учений  М.Сводеш із колегами  підрахували,  що за тисячу років мова змінює ядро своєї лексики в середньому на 19%, тоді як 81% її словника, що є найуживанішим, зберігається, забезпечуючи їй природне функціонування саме як мови. Це не буде інша мова – це буде та сама мова, але пристосована до нових історичних обставин.new-world

Таким чином, неологізми – це нові слова умові, така собі рушійна сила еволюції мови. Значна частина неологізмів (фразеологічно висловлюючись, левова частина нових слів) насправді є запозиченнями з інших мов: айфон, маркетинг, менеджмент, ейчар, фанклуб, електорат, булінг, кіднепінг. Проте є й суто наші, українські неологізми:

  • Беркутівець – член спецпідрозділу “Беркут”
  • Унсовець – член організації УНСО
  • Посадовець – посадова особа
  • Білобратчик – член релігійної секти “Біле братство”
  • Тіньовик – той, хто приховано займається бізнесом
  • Грошопровід – кредитна лінія
  • Роздержавлення – приватизація державних підприємств
  • Змопівець – член загону міліції особливого призначення
  • Українськість – усвідомлення себе причетним до української нації та держави
  • Кравчучка – ручний візок

Причини виникнення новітніх слів різні:

а) потреба дати назви новим предметам і явищам: дисплей, принтер, бронедвері, гіпсокартон, йогурт, вироб­ниче об’єднання, віце-прем’єр-міністр, електорат, клонування, Інтернет, залогінитися, чекінитися;

б)  потреба замінити назву зрозумілішою, прозорішою, такою, що більш відповідає внутрішнім законам мови, її словотвірним особливостям: літак замість аероплан, вертоліт замість гелікоптер, рукоборство замість армреслінг, примірник замість екземпляр, відсоток замість процент, летовище замість аеродром.

Авторські неологізми

k1

Бажання письменників знайти свіжі образні назви цілком логічно призводить до утворення неологізмів. Ми відібрали для вас кілька прекрасних перлинок з творів українських класиків:

  •  бистроплин, вітровіння, сміхобризний, злотоцінно, трояндно, яблуневоцвітно, блискотінь, турбація, зашовковитися, акордитись —П. Тичина;
  • громоносний, огнекрилий, міднодзвонний, стоцвітно, успадкоємити, заприязнитися, дипломатити, вицвіт, помога – М. Рильський;
  • яснота, ясінь, краплинь, дощовиця, тужіль, розсвітання, повесніння, весновій —А. Малишко;
  • бджолиність, розламища, очужілість, сніговерть, безмір, випроб, невситенний, начаєний, знедуховніти, знебутись, знещасливити —О. Гончар;
  • журбота, засмути, білогруддя, чорнобров’я –І. Драч.

Більшість авторських неологізмів не набувають широкого застосування і залишається тільки у творах письменників та поетів, тому їх ще називають оказіоналізмами (від слова «оказія» – збіг обставин, щасливий випадок). Хоча є й інші випадки. Так, у літературну українську мову ввійшли і закріпилися у словниках такі авторські неологізми:

  • байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма – М. Старицький
  • поступово, чинник, отвір, привид, свідоцтво – І.Франко
  • несамовитий, приміта, розтовкти, угамуватися – І.Котляревський
  • вабити, зграя, злочинець, несвідомий, покора, послуга, почуття, рівність – П. Куліш
  • стосунок, перепона, квітник, вигукування, сміливість – І.Нечуй-Левицький
  • вогняний, знищіти, мордуватися, почимчикувати, фортеця – Т.Шевченко
  • промурашити – Т. Тополя, гурт «Антитіла»

Семантичні неологізми

Буває так, що слово, вжите в незвичному контексті, скоро втрачає своє першочергове значення, зберігаючи контекстуальне. Наприклад, усі знають, що берегиня – це жінка, і мало хто згадає, що колись це слово вживалося, коли говорили про русалок.

Так от, такі слова з новими значеннями називаються семантичними неологізмами. Ось ще кілька прикладів:

  • акцептувати (прийняти рахунок, вексель до платежу) –акцептувати (схвалювати)
  • амброзія (у давньогрецькій міфології “їжа богів”, що давала їм безсмертя) – амброзія (надзвичайно смачна страва);
  • планшет (з фр. Planchette, – дощечка; це чотирикутна дошка, на яку кріпиться креслярський папір) – планшет (підвид сучасних комп’ютерів);
  • зелені (партія захисників природи) – зелені (долари);
  • генератор (прилад) – генератор (рушійна сила);
  • відмивати (очищати що-небудь від бруду) – відмивати (робити легальним, законним );
  • злиняти (втратити попереднє забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти) – злиняти (втекти, зникнути; ухилитися від роботи» (розм.);
  • балаган (тимчасове дерев’яне приміщення для театральних або циркових вистав на площі, вулиці) – балаган (щось несерйозне, блазнівське, невпорядковане).

Чим відрізняються застарілі слова від неологізмів?

На перший погляд, різниця між застарілими словами та неологізмами очевидна і криється у самих назвах: щось старе порівнюємо з чимось новим.  Насправді ж ці дві лексичні категорії мають чимало спільного.

Почати хоча б з того, що всі слова колись були неологізмами. Можете собі уявити, що якусь сотню років тому люди тільки звикали до слова «мрія»? А тепер воно ледь не в кожному шкільному творі, в кожній рекламі.

Через динамічність розвитку мови,яка поспішає відображати швидкоплинний час, багато слів переходять в категорію архаїзмів або навіть історизмів. Хоча б подумайте про карколомну лексичну «кар’єру» слова яничар: в 14 столітті воно було неологізмом, що позначав армію Османської імперії, в 19 столітті воно стало історизмом, а в 21 столітті повернулося в категорію архаїзмів з новим значенням – людини, яка зріклася своєї мови та культури.

Хочу нагадати, що слід бути уважним і не вживати без потреби неологізми для опису давноминулих епох, інакше це буде лексичною помилкою, за це можуть зняти бали на ЗНО.

Як бачите, застарілі слова і неологізми – історичні категорії. Новостворені слова перестають бути неологізмами з часу, відколи ними починають користуватися широкі кола носіїв мови. Нещодавно неологізмами були космонавт, універсам, синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, відеотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебудова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з активного вжитку.

Сучасні неологізми

Реальність диктує нові вимоги, з’являється більше нових слів. Ми підготували для вас найкращі, найсвіжіші неологізми:

Інфодемія

Термін походить від information epidemic (інформаційна епідемія) і пояснює стрімке поширення як правдивої інформації, так і фейків. Зазвичай інфодемія стосується поганих новин, оскільки через страх людям важче шукати важливу інформацію та вирішувати проблеми.

Медфлюенсер

Коли почалася пандемія, найпопулярнішими інфлюенсерами стали лікарі та епідеміологи, тож медфлюенсер – це лікар, який у соцмережах ділиться порадами та рекомендаціям і пояснює незрозумілі речі простою мовою.

Дотиковий голод

Це потреба людини у дотиках, що стала особливо актуальною в період ізоляції. Люди відчувають дотиковий голод, коли з певних причин не можуть обійняти рідних та друзів.

Бумсплейн

Термін поєднує слова baby boomer – людина, що народилася між 1946 і 1964 роками і explain – пояснювати. Йдеться про ситуацію, коли «бумер» пояснює щось нудне і очевидне молодшому поколінню.

Смішинг

Це повідомлення на зразок: «Вашу карту заблоковано, зверніться за цим номером телефону».

Слово походить від SMS і фішинг і описує спробу заволодіти персональною інформацією через СМС-повідомлення, щоб викрасти гроші, наприклад, із банківського рахунку.

Техно-оптимізм

Це віра в те, що розвиток технологій змінить наш світ на краще.

Покоління рибок

Термін стосується молодого покоління, яке виросло зі смартфонами та іншими технологіями, і через це нібито має слабку пам’ять та увагу.

Соціальні подарунки

Замість того, щоб купувати комусь подарунок, можна просто зробити щось хороше. Так, якщо хочете допомогти якійсь спільноті чи організації матеріально, можна долучитись до волонтерства.

Хронолідерство

Термін позначає такий спосіб організації робочого часу, за якого ви працюєте в той час доби, коли за своїми біоритмами почуваєтеся найбільш бадьорим і працездатним.

Скедулювати, заскедулити

Від англійського schedule, запланувати ділову зустріч, або побачення, внести щось у свій розклад

Скіпитись (наголос на першому складі)

Вживається для позначення автоматичного відкладення будильнику на певну кількість хвилин. Наприклад, «мій будильник скіпиться на десять хвилин» означає, що якщо я не встаю одразу за будильником, він може продзвеніти за десять хвилин.

Шановні користувачі, запрошуємо вас ознайомитися із постійною книжковою виставкою “Народна мова – скринька золота”, яка діє у читальному залі Київської обласної бібліотеки для юнацтва.  На виставці представлені видання, що знайомлять з історією української мови, її розвитком, українським фольклором,  народною  мудрістю, а також класикою української літератури.

20230221_104356

 ДЖЕРЕЛО