Нікколо Паганіні – 240 років! 23 факти з біографії митця (відео)

866169_1_w_570

  1. 1. Знаменитий скрипаль Ніколо Паганіні володів надприродним талантом і звання найвіртуознішого скрипаля всіх часів і народів носив по праву. У світі і до нього, і після були дуже обдаровані музиканти, але нікому з них не вдалося навіть наблизитися за рівнем майстерності до цього італійського маестро, який вражав усіх своїх сучасників.
  2. 2. Величезна слава оточувала Нікколо Паганіні ще за життя. А ось його особистість при цьому завжди залишалася досить таємничою. Народився він 27 жовтня 1782 року, 240 років тому, а люди досі пам’ятають його музику.
  3. 3. Зростав у багатодітній родині, був третьою дитиною з шести. Батько спочатку працював вантажником, а згодом відкрив крамницю у порті, але при перепису населення Генуї вказали, що Антоніо Паганіні був «власником мандолін» — так наказав сам Наполеон.
  4.  Батько почав навчати хлопця грати на мандоліні з 5 років, а з 6 – на скрипці. А вже у 8-річному віці Нікколо Паганіні написав сонату для скрипки, відточуючи свою майстерність багато годин на день, займаючись до повної знемоги. Деспотичний батько змушував юного Нікколо днями безперервно займатися музикою, не випускаючи його навіть погуляти на вулиці. Від таких навантажень хлопчик впав в кому і ледь не був похований живцем, так як його вважали померлим. Та й взагалі скрипаль ніколи не відрізнявся міцним здоров’ям і часто хворів.
  5. Батько скрипаля був схиблений на музиці. Він безуспішно намагався вчити Карло, старшого брата Нікколо, а потім переключився на нього. Паганіні-старший замикав нащадка в коморі і змушував музикувати днями безперервно.
  6. Тренувався Нікколо Паганіні протягом усього життя майже кожен день, витрачаючи на це по 2-3 години, а то й більше.
  7. Перший публічний концерт музикант дав 31 липня 1795 року в театрі Сант-Агостіно в Генуї – виручені кошти пішли на те, щоб 13 ̶ тирічний хлопчик відправився в Парму – навчатися у Алессандро Ролу, відомого скрипаля і педагога. Коли батько привів юного Нікколо до Ролу, той, почувши гру дитини, сказав, що тут нічому вчити, хлопець і так все вміє.
  8. Скрипаль відрізнявся скритністю, не мав учнів, не розкривав своїх секретів гри і практично не публікував своїх творів. З-за цього достовірних фактів про біографії Паганіні до нас дійшло небагато.
  9.  Сучасники описували великого скрипаля, як досить похмуру людину. Також у біографії Паганіні часто згадується, що він був дуже неуважною людиною. Нерідко він забував і плутав навіть власний день народження, а у відповідь на зауваження відповідав, що його пам’ять знаходиться не в голові, а в руках, які тримають скрипку. А ще Паганіні був дуже забобонним.
  10. Одного разу Паганіні посперечався, що зможе диригувати цілим оркестром за допомогою скрипки всього з двома струнами. І, зрозуміло, він виграв укладене парі. А на день народження Наполеона Паганіні на спір зіграв лише на одній струні, написавши сонату «Наполеон» для однієї струни. Маестро міг виконувати твори, навіть якщо на скрипці не вистачало однієї або декількох струн (наприклад, коли на його концерті тріскалася струна, він продовжував грати, не перериваючись).
  11. Паганіні стверджував, що секрет його майстерності полягає в повному і безроздільному духовному злитті зі скрипкою. По-справжньому він жив тільки на сцені, зі скрипкою в руках.
  12. Нікколо Паганіні володів безцінною колекцією скрипок. У колекції були роботи Страдіварі і Аматі.
  13. Паганіні відкрив для себе гітару і написав для гітари й скрипки 12 сонат.
  14. Також виявляв пристрасть до карт. Азартні ігри на гроші були ще одною пристрастю Паганіні протягом усього життя.
  15. Паганіні був улюбленцем жінок. Протягом трьох років Паганіні прожив з якоюсь знатною дамою в її маєтку в Тоскані, але він так ретельно приховував її ім’я, що воно так і не дійшло до нас.
  16. У нього навіть були короткочасні романи з двома сестрами французького імператора Наполеона. Сам Нікколо стверджував, що у нього були стосунки з Елізою Бонапарт – старшою сестрою Наполеона. Музикант був капітаном її особистої гвардії і мав титул «придворного віртуоза»: давав концерти і керував виставами.
  17. Великий скрипаль ніколи офіційно не був одружений, але залишив після себе сина. Після того, як він розійшовся з його матір’ю, Паганіні домігся одноосібної опіки над сином, і з тих пір він став вимагати величезні гроші за свої концерти, бажаючи залишити синові велику спадщину.
  18. Коли англійський король захотів, щоб Паганіні влаштував йому приватний концерт, запропонувавши за це половину суми, скрипаль у відповідь запропонував економному монарху відвідати його концерт в театрі.
  19. Нікколо Паганіні був масоном, як і більшість багатих та впливових персон в історії. Він написав масонський гімн і виконав його в ложі Великого Сходу Італії. Документи товариства підтверджують його приналежність до масонів.
  20. Музикант активно гастролював Європою, і скрізь його концерти користувалися неймовірною популярністю. За життя скрипаль і композитор користувався неймовірним успіхом, який залишається з ним і зараз, через кілька сотень років після його смерті.
  21. Творчий шлях Паганіні обірвався раптово й трагічно. Через туберкульоз йому довелося повернутись до Італії, а напади кашлю не давали йому розмовляти. У рідну Геную він повернувся глибоко хворим. Страждаючи від тяжких нападів, Нікколо прожив ще три роки. Помер у Ніцці 27 травня 1840 року.
  22. Після своєї смерті Паганіні залишив стан в кілька мільйонів франків. Свою улюблену скрипку роботи Гварнері віртуоз заповів рідному місту, Генуї  ̶  маестро не хотів, щоб на ній хтось грав після його смерті. Вона до цих пір зберігається в музеї, а називають її «Вдова Паганіні».
  23. Його сучасники стверджували, що він, напевно, народився вже зі скрипкою в руках — як інакше можна було пояснити його унікальний талант?

Девід Ґарет, німецький скрипаль чудово зобразив Нікколо Паганіні у фільмі «Паганіні: скрипаль диявола» британського режисера Бернарда Роуза. Девід зіграв головну роль, маючи модельну зовнішність та зріст 1,93, і прекрасно відобразив любовну історію знаменитого італійського скрипаля.

Відео та фото взяті із відкритих джерел