Купальська ніч-чарівниця

imageРозмаїття музичних купальських мотивів разом із пісенними текстами, в загальних рисах засвідчує і характер купальських хороводів, настрій і темпоритм яких відзначався мінливістю – чергування радісного збудження і прозорого смутку, повільного руху по колу й шаленого, з вигуками і стрибками, кружляння довколо вогню. Можна припускати, що темпоритм хороводів упродовж свята розвивався по висхідній – шлях повільного наростання, а чергування мотивів створювало своєрідний «ефект стримування».

Перша дія містерії відбувається напередодні купальської ночі. Увечері хлопці й дівчата збираються окремими гуртами за селом, коли смеркне, йдуть до лісу. У лісі чи під лісом на галявині роблять гільце, оздоблюють його різнобарвними польовими й городніми квітами, настромивши на вершку вінок із барвінку. Довколо гільця «сідають подвійним колом (мале коло: 6 дівчат), сидить навколо самого гільця й тримає його, а друге – значно ширше, а то й подвійне-потрійне – трохи далі.

Концентричні кола довкола гільця визначають малюнок хороводу, який до часу перебуває у статичному стані. На якійсь відстані від дівчат хлопці добувають «живий вогонь» шляхом тертя сухих гілок і розводять багаття. Дівчата роблять вигляд, що їх не помічають. Але коли вогонь поволі розгоряється, дівчата встають і розпочинають довкола гільця повільний хоровод, співаючи купальських пісень. Пісні адресовані хлопцям. Провідний мотив пісень – «Час тобі, Іваночку, женитися…». Хлопці звіддалік, від багаття, відгукуються: «Ой не час, не пора, ой ще ж моя дівчина молода…». Потім хлопці з усіх боків вриваються в дівочий хоровод і намагаються захопити гільце. Дівчата не дають, хоровод розсипається – дівчата кидаються навсібіч із фрагментам гільця, хлопці ловлять своїх обраниць. Далі шматки гільця хлопці й дівчата кидають у багаття і, згуртувавшись довкола вогню таким чином, щоб кожен хлопець тримав за руку свою дівчину, розпочинають спільний хоровод.

image (1)

Подальші хороводні танці, як відзначає С. Килимник, мають уже «дуже жвавий характер», а веселе збудження, задаючи темп хороводам, дедалі наростає. 

Наступними актами містерії є танці довкола вогню, стрибання через вогонь, пускання вінків за водою, купання тощо. Всі ці обрядодії супроводжуються піснями й танцями, які в певні кульмінаційні моменти мають екстатичний характер: хороводне коло закручується з наростаючою швидкістю, мовби втілюючи енергію вогню (замість пісень у ці моменти звучать лише ритмічні вигуки); вияв бурхливих веселощів біля багаття згодом мовби гаситься обрядодіями, пов’язаними з водою.  Нестримний вибух радості, шаленої енергії життя в стрімкому хороводі довкола вогню, очевидно, сприяв досягненню стану найвищого емоційного піднесення, ритуального ототожнення енергії танцюристів з енергією природи, яка, за народними  уявленнями, набувала в купальську ніч найбільшої сили (цієї ночі навіть дерева могли переходити з місця на місце). Первісний потужний вияв радості буття не згасав, а переходив у просвітлений смуток повільних дівочих хороводів біля води та обряду пускання вінків за водою з метою виворожити судженого, довідатись про свою долю.37_main-v1625494605

Обрядова канва купальського свята надзвичайно насичена, багатоваріантна в межах єдиної парадигми. Водночас образна палітра купальських танців, наскільки можемо судити на матеріалі пізніх записів, відзначається меншою розмаїтістю порівняно з весняними гаївками. Першорядну роль у купальській обрядовості відігравав хоровод-коло, танцюючи в якому до знемоги й самозабуття, учасники дійства досягали стану осяяння, злиття з Природою. Спільне переживання цього екстатичного стану вочевидь було запорукою дійовості купальських обрядів українців.

Автор: Бойко О.С.,
кандидат мистецтвознавства

Шановні корстувачі, пропонуємо Вашій увазі літературний екскурс “Купальська ніч-чарівниця”.

“Звичаї нашого народу” — фундаментальна праця Олекси Воропая, підсумок його самовідданої багатолітньої пошукової роботи, яка охоплює річний календарно-обрядовий цикл життєдіяльності українців та традиції народного одягу. У книжці збережено лексичні та морфологічні особливості мови й пунктуації першовидання.

Книга Олександра Стрижного «Український менталітет: ілюзії-міфи-реальність» незвичайна через те, що вона виходить за межі традиційного, шаблонного уявлення про світовідчуття українців, по-своєму відповідає на запитання – хто такий українець, чим мешканці України відрізняються від європейців і росіян. Прочитавши цю книгу, ви по-іншому дивитиметеся на людей, краще розумітимете логіку їхніх вчинків.

20220706_115034

Україна має свою прадавню дохристиянську міфологію. Людина вірила, що все кругом неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як усяка жива істота, а тому до природи первісна людина ставилась, як до істоти живої. Культ природи стояв в основі первісного релігійного світогляду, а релігія була одухотворенням усього довкілля. У книжці Івана Огієнка «Дохристиянські вірування українського нарорду» описано всі дохристиянські вірування, слов’янську міфологію, головних дохристиянських богів, українську демонологію, дохристиянську богослужбу, ведунство і повір’я, життя людини в обрядах і повір’ях, смерть, похорон і загробне життя, стародавні народні свята я, вдачу і громадську життя наших прадавніх предків.

 20220706_115052

Видання Василя Скуратівського «Дідух: Свята українського народу»  - найбільш повне зібрання календарних свят українців. Автор щедро ділиться з читачем своїм знанням духовної культури нашого народу, традицій, фольклору, що сягає тисячоліть. Висока моральність предків, щира приязнь у стосунках, взаємодопомога, тонкий естетичний смак і культ пращурів – все це гідне наслідування нинішними поколіннями.

20220706_115105

Навчальний посібник «Українське народознавство» - колективна праця, що містить відомості про формування й розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування, багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу.

Книжка «Українська усна народна творчість» під авторством Мар’яни і Зоряни Лановик – це перший навчальний підручник з усної народної творчості, виданий у роки незалежності України. У ньому широко представлено різножанровий фактичний матеріал, використано вагомі здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників. У підручнику висвітлюються розвиток народної творчості від витоків до сучасності, особливості побутування текстів за певних історичних умов. Запропоновано нову періодизацію фольклору та класифікацію жанрів з урахуванням сучасних досліджень історії, етнопсихології, культурології, міфології. Кожне явище народної творчості розглядається у його зв’язку з художньою літературою.

20220706_115119

Шановні наші користувачі, відвідувачі. Завітайте у Київську обласну бібліотеку для юнацтва та ознайомтесь із купальськими традиціями українців із поданих та інших видань.

ДЖЕРЕЛО