Культура толерантності: як побудувати суспільство, комфортне для всіх

asset-v1_Prometheus+TOL101+2020_T3+type@asset+block@toler2ПРО КУРС

Одним з небагатьох беззаперечних тверджень про світ, в якому живемо, є факт його різноманіття. Буття набуває різноманітних форм і має різноманітні грані. Суспільства, групи та люди відрізняються одне від одного. Існує три раси, дванадцять впливових релігій, близько двох сотень національних держав, сотні релігійних учень, близько п’яти тисяч етнічних груп та понад шість тисяч мов на планеті. Поєднання лише цих елементів забезпечить майже нескінченну різноманітність складних ідентичностей для кожної окремої людини. З цієї точки зору на Землі немає двох подібних між собою людей. Кожна особистість (особа) унікальна. Те саме стосується соціальних груп, будь то етнічна, релігійна, ідеологічна, класова чи будь-яка інша. Люди, об’єднані єдиною рисою або набором якостей, утворюють унікальні суспільства. Ці суспільства, у свою чергу, складаються з численніших унікальних груп.

Толерантність — її нестача або відсутність — значною мірою визначає, як ці народи, групи та люди співіснують. Це підхід, звичка, правило, світогляд та спосіб життя, в якому повага до різноманіття відіграє центральну роль. Поважаючи різноманіття, толерантність передбачає визнання рівних прав кожної людини та групи. Наступним кроком є прийняття права інших бути різними з погляду вірування, поведінки, уподобань, волі тощо. Толерантність полягає не лише в тому, щоб прийняти абстрактні права людей бути інакшими, а й у повазі до конкретних осіб з іншими поглядами, поведінкою та способом життя.

З філософської точки зору толерантність є характерною рисою лібералізму і визначається як ключовий елемент прогресивного соціального підходу до цінностей і, в широкому розумінні, вподобань та якостей членів різних груп. Це може бути закладено у конкретніші принципи, наприклад мультикультуралізм.

Толерантність, однак, не означає прийняття всього безумовно. Зокрема, толерантність не має нічого спільного зі згодою на порушення прав, агресивною поведінкою, правопорушеннями тощо. Повага до різноманіття думок не перешкоджає моральному судженню. Толерантність також не означає готовність швидко або часто змінювати власні переконання та цінності. Визнаючи право будь-якої людини бути іншою, не означає змінювати власні уподобання.

ЩО ЦЕ ЗА КУРС?

Цей курс створено в рамках реалізації комунікаційної кампанії з просування толерантності в Україні «Respect UA», яка проводиться Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Цей курс розроблений з урахуванням досвіду взаємодії посланців та посланниць толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Взаємоповага, толерантність та шляхи її розуміння, а також посилення загальнонаціонального діалогу — на це спрямовано основну увагу глядачів. Незважаючи на популярність цієї тематики останнім часом, обумовлену низкою поважних причин, багато конкретних питань залишаються відкритими до дискусії. Звичайно ж, дискусії толерантної.

ДЛЯ КОГО ЦЕЙ КУРС?

Курс розрахований на якнайширшу аудиторію.

МЕТА КУРСУ

Курс спрямовано на підвищення обізнаності про необхідність толерантності, взаємоповаги у суспільстві та загальнонаціонального інклюзивного діалогу в Україні.

ТРИВАЛІСТЬ КУРСУ

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Модуль 1. Поняття толерантності. Чи правильно ми його розуміємо?
Модуль 2. Корені нетолерантності
Модуль 3. Наскільки толерантним є українське суспільство
Модуль 4. Форми нетолерантності
Модуль 5. Толерантність та культура миру
Модуль 6. Міфи про толерантність в Україні та як зробити спілкування толерантнішим
Модуль 7. Толерантність під час пандемії COVID-19 як спосіб пізнання себе

РОБОЧА ГРУПА

До підготовки матеріалів цього курсу було залучено понад 20 учасників, серед них – експерти та експертки, посланці та посланниці толерантності Програми розвитку ООН в Україні, аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень.

ЩО ДАСТЬ ВАМ ЦЕЙ КУРС?

 

  1. Підвищення обізнаності щодо поняття толерантності та її вимірювання.
  2. Ознайомлення з факторами, що впливають на формування нетолерантності у суспільстві та інструментами для попередження нетерпимості.
  3. Розуміння того, наскільки є толерантним українське суспільство за результатами досліджень.
  4. Визначення найбільш поширених форм та проявів нетолерантності, а також розуміння особливостей підвищення толерантності на особистому, державному та міжнаціональному рівнях.
  5. Нове бачення того, як пов’язані толерантність та культура миру.
  6. Можливість дізнатися про поширені міфи щодо толерантності та отримати поради стосовно толерантнішого спілкування.
  7. Знайомство з практиками толерантності як способу пізнання себе, особливо під час пандемії COVID-19.

 

ФОРМА ПІДТВЕРДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Сертифікат про успішне завершення навчання.

СПІКЕРИ

Марко Галаневич

Музикант, фронтмен і вокаліст гурту «ДахаБраха», посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні. З 2004 року є учасником етнічного музичного колективу «ДахаБраха». Грає на діджеріду, акордеоні, дарбуці, таблі, тромбоні, барабанах та інших народних інструментах. «ДахаБраха» – один з найвідоміших українських гуртів за кордоном. Лише в 2019 році зіграли 65 концертів у 13 країнах. Актор театру сучасного мистецтва «Дах».У 2020 році Марко Галаневич разом з трьома учасницями гурту стали лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка, здобувши перемогу в номінації «Музичне мистецтво «Музичне мистецтво».

Любко Дереш

Письменник, поет, посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Перший свій роман «Культ» написав у 16 років. Любко Дереш є також автором романів «Поклоніння ящірці», «Архе», «Спустошення» та інших. Роботи письменника входили до довгого та короткого списків конкурсу «Книжка року BBC», його твори перекладені німецькою, польською, італійською, французькою та іншими європейськими мовами. Любко Дереш є лектором курсів з письменницької майстерності.

Світлана Колишко

Юристка з міжнародного права, координаторка правозахисних проектів Програми розвитку ООН в Україні. У 2015 році стала національною координаторкою з розробки першого Плану дій з реалізації Національної стратегії з прав людини, до підготовки якого долучилось більше 150 громадських організацій. У 2016 році та 2018 роках була однією з ініціаторок та долучилась до авторського колективу з проведення дослідження «Що українці знають та думають про права людини?», яке стало одним з найбільш масштабних досліджень в сфері прав людини в Україні з часів незалежності. У 2019 році долучена до складу Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

Лариса Денисенко

Правозахисниця, теле- та радіоведуча, письменниця, посланниця толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Публічна правозахисниця та феміністка, підтримує та є офіційним обличчям кампаній проти дискримінації. Займається кураторством проектів, пов`язаних із наданням безоплатної правової допомоги, а також розробляє проекти, спрямовані на просвітництво в сфері прав людини для дітей та вчителів. Ведуча програми на «Громадському радіо». Літературну кар’єру розпочала перемогою в конкурсі «Коронація слова» (гран-прі конкурсу 2002 р.). Авторка книги «Майя та її мами» (2017), що підняла суспільну дискусію щодо ґендерних питань.

Андрій Куликов

Журналіст, теле- та радіоведучий, медіа-експерт, посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні. У 2013 році виступив співзасновником «Громадського радіо» та зараз очолює його правління. У 2011 та 2013 роках ставав лауреатом Національної телевізійної премії «Телетріумф» в номінації «Ведучий/ведуча ток-шоу». Був автором та ведучим програм на кількох телеканалах, зокрема ведучим політичного ток-шоу «Свобода слова». Професійно займається перекладацькою діяльністю (українська-російська-англійська).

Павло Вишебаба

Еко-активіст, музикант, посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Є співзасновником та головою ГО «Єдина планета». Бере участь в антихутряній кампанії «ХутроOFF». У вересні 2018 року створена Павлом Вишебабою петиція до Верховної Ради щодо заборони виробництва хутра в Україні набрала 27 тисяч підписів, що на той момент стало історичним максимумом громадської підтримки. Засновник та соліст музичного гурту «One Planet Orchestra».

Мар’яна Савка

Поетеса, дитяча письменниця, літературознавиця, посланниця толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Співзасновниця та головна редакторка Львівського книжкового видавництва «Видавництво Старого Лева». У 2016 Мар’яна Савка ініціювала проект «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». Двічі потрапляла до списку «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус». У 2018 році увійшла до рейтингу «Топ-100 успішних жінок України» за версією журналу «Новое Время». Авторка кількох книжок для дітей та низки поетичних збірок. Поезія Мар’яни Савки перекладена багатьма іноземними мовами. Засновниця музичного тріо «Мар’яничі», де є солісткою.

МОВА КУРСУ

Українська.

ПОШИРЕНІ ПИТАННЯ

Курс безкоштовний?

Курс є повністю безкоштовним. Викладач може рекомендувати навчальну літературу, щоб Ви могли глибше вивчити ту чи іншу тему, але доступних в рамках курсу матеріалів буде достатньо для успішного його завершення. Все що Вам знадобиться,– доступ до мережі Інтернет на швидкості, достатній для перегляду відеолекцій.