Вишиванка – яскрава індивідуальність української культури. Вишита сорочка пережила чимало перипетій протягом багатьох століть. Наші предки закладали, зберігали і примножували традиції вишиваних орнаментів – колірну гаму і їх смислові відтінки.

ВИШИВАНКУ БАЧИВ ЩЕ ГЕРОДОТ

Поява вишиванки сягає корінням в далеке минуле. Ще Геродот в своїх працях зазначив, що скіфські народи носили характерні костюми, однією з рис яких була сорочка, щедро прикрашена вишивкою.

Також згадки про вишиті сорочки можемо зустріти в манускриптах Х століття. Там розповідається про арабських купців, які зустрічали русів, які, в свою чергу, носили вишиванки. Говорячи про сучасну територію України, не можна не згадати археологічні знахідки з Черкаської області. Саме там було знайдено костюм і вишиванку, які датували IV століттям.

Окрім того, вчені вважають, що візерунки на вишиванках аналогічні тим, що збереглися на посуді, меблях та інших предметах побуту часів Трипілля та Неоліту.

Споконвіку шиттям і прикрасою одягу займалися тільки жінки. Вони берегли свої секрети і передавали їх з покоління у покоління.

ХАРАКТЕРНІ ОРНАМЕНТИ УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК

Значна частина символічних орнаментів збереглася ще з слов’янських міфологічних уявлень про світ. А такі фігури, як, наприклад, «безконечник» і «каракулі» поширилися з Трипільської культури.

Здебільшого таємні і символічні значення орнаментів в давнину позначали стихії Води і Сонця. Адже саме ці сили наші пращури вшановували найбільше і вважали магічними оберегами.

Сонце на вишивці мало форму восьмиконечної зірки або свастики, вода позначалася хвилястими лініями чи знаком нескінченності. Наприклад, чоловічу силу і родючість символізував ромб з крапкою по центру.

Чимало візерунків були створені для того, щоб передати красу української природи. Рослинні орнаменти з’являлися у вигляді барвінку, калини, винограду, дубового листя, хмелю та інших.

Калина вважається одним з основних символів українського народу і, швидше за все, в давнину вона символізувала вогняну трійцю: Сонце, Місяць і зірки.

Наприклад, дуб, вважався символом виключно чоловічим. Дерево Перуна традиційно протегувало чоловічу енергію та силу, і вважалося найсильнішим чоловічим оберегом.

Ще одним символом був виноград – він вважався оберегом сім’ї та родючості. Найбільш традиційним було його зображення на рушниках і скатертинах.

Ще одним споконвічно українським візерунком можна назвати квіти червоного маку. Вважалося, що він оберігає від зла і є символом збереження роду.

Паростки хмелю уособлюють молодість, любов і буйство. Такий візерунок вишивався, як правило, на сорочках хлопців, які збиралися одружитися.

Третім і дуже поширеним видом орнаменту варто назвати зооморфний. Нерідко на сорочках-вишиванках зображували всіляких птахів і тварин, риб і комах – сову, півника, зозулю, метелика, зайця тощо. Доповнювали таку вишивку хитромудрим геометричним або рослинним орнаментом.

КОЛОРИСТИКА ВИШИВКИ ТА СОРОЧКИ – ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ВИБОРУ

Особливу увагу при підборі візерунка слід звертати на колір орнаменту і вишиванки. Оскільки кожен колір має певний сенс, то використовувати їх потрібно обережно. Так, чорний колір – символ скорботи. Він також символізує втрати, горе і біль, крім того володіє і переносить погану енергетику.

Зображення орнаменту білими нитками по білому полотну призначалося для скромних молодих дівчат, які таким чином підкреслювали свою красу, і використовувався як оберіг від злих сил.

Наявність червоного кольору являє собою знак добра, захисту і удачі. При використанні золотих ниток, для створення більш яскравого ефекту, вишивальниці до основної нитки додавали нитки жовтого, червоного або чорного кольору. При використанні срібного кольору ниток – додавали блакитний або білий кольори.

Використання зеленого кольору символізує народження і подальше зростання. Його використовували для зображення трави і листя.

Жовтий колір – символ Сонця і сонячної енергії, символ всього живого на Землі. Тому на вишиванках він уособлює багатство і достаток.

Джерело