Це 38 документів, більшість з яких — із  захопленого архіву СБУ в Криму. Серед них — повідомлення про причини арештів жителів Сімферополя органами НКВД, про проведені оперативні роботи в Джанкойському, Євпаторійському, Севастопольському районах, плани проведення операції по переселенню кримських татар, а також вірмен, болгар та греків.

“Спецконтингент, що підлягає виселенню” — саме такими цинічними словами називала радянська влада кримських татар. Серед оприлюднених документів є унікальні матеріали про плани та саме насильницьке виселення протягом двох днів кримськотатарського народу з рідних домівок у віддалені регіони СРСР.

Ідеться про доповідні записки вищому партійному керівництву, плани та звіти про перебіг депортації, документи про перебування кримськотатарського народу на засланні, а також початки автономістських рухів серед татар.

Зокрема, план переселення у Сімферопольському секторі містить такі  вказівки: “Операцію з переселення почати на світанку 18.5.1944 р. і, виходячи з чисельності контингенту, який підлягає переселенню, і територіального розташування районів, операцію закінчити: по Зуйському, Біюк-Онларському і Сімферопольському сільському районах до кінця дня 18.5.44 р.; по Карасубазарському району до кінця дня 19.5.44 р.”.

Як розповів архівіст Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко, значну частину колекції складають документи щодо репатріантів — військовополонених та цивільних, які повернулися з Австрії, Німеччини та інших країн Західної Європи до Криму.

“У цих  документах містяться відомості про кількості повернених громадян, їх національний склад, інформації повсякденний нагляд за ними, — розповів історик. — Також можна знайти повідомлення про “антирадянські” настрої цих людей: “Я лучше в тюрме 6 месяцев отсижу, чем буду работать в совхозе”; “В Германии мне жилось лучше, а в совхоз пригнали как на каторжные работы”".

Над створенням колекції документів працювали фахівці з Центру досліджень визвольного руху, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Документи доступні на Е-архіві avr.org.ua за посиланням.

ДЖЕРЕЛО