У МКІП кажуть, що український борщ потребує охорони – втрачається рецептура

1659270444-626Вимушена міграція українців через повномасштабне вторгнення рф загрожує кризою для нематеріального надбання України. Про це повідомила членкиня Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України Влада Литовченко на відкритті виставки нематеріальної спадщини у скансені в Пирогові.

«Зараз, у 2022 році, термінової охорони потребує український борщ. Війна змусила носіїв нематеріальної культури переміщуватися, від чого втрачається рецептура, водночас люди вимушені підлаштовуватися під іноземні продукти. Заразом відбувається подорожчання продуктового кошика в Україні, відповідно, рецепт може змінюватися, бо не всі люди зможуть собі дозволити, наприклад, купити м’ясо чи повний набір овочів. Це ті факти, що продиктувала нам війна», – сказала вона.

Литовченко наголосила, що українська культура, яка репрезентує «націю братів і сестер, які кожен на своєму фронті боронять нашу державу», є досить багатою, що підтверджує Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України, який містить наразі 50 позицій і активно поповнюється. «Лише наприкінці червня у цей список увійшов 21 елемент, а на початку липня – ще три: волинське соломоплетіння, кримськотатарський «чіберек» і закарпатський сливовий леквар», – нагадала вона.

Литовченко також підкреслила, що незважаючи на кропіткий процес реєстрації елементів нематеріальної культури, відчувається відгук і зацікавленість від суспільства, яке прагне взяти участь у своєрідному культурному змаганні за репрезентацію власного регіону. «Мені подобається, що є відгук від громад. Це дуже добре, оскільки це нас єднає, а також надає громадам поштовх до розвитку й самопрезентації. Як зі сливовим лекваром – знаєте, скільки було зауважень? Але вони за два тижні повністю переробили облікову картку, врахували всі зауваження», – сказала Литовченко.

Діячка нагадала, що шлях нематеріального елемента до Національного списку і далі до ЮНЕСКО важкий, і основна робота покладається на плечі людини, громади чи організації, які вносять пропозиції. «Експертна рада розглядає заявки, які подаються двічі на рік – до 15 числа квітня та жовтня. Ті з них, що правильно заповнені, рада рекомендує Міністерству, сподіваючись на подальше схвалення. Наступний крок – це внесення в Національний репрезентативний список . Далі – подається на розгляд комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це дуже кропітка робота», – пояснила вона.

Саме тому, за словами Литовченко, репрезентативність регіону у Національному списку, а також у списку ЮНЕСКО, – це заслуга органів місцевого самоврядування й жителів, небайдужих до своєї спадщини. Наразі найяскравіше представлено Одещину, Буковину, Тернопільщину, Рівненщину, Чернівецьку та Львівську області.

1659270315-741Під час заходу організатори підкреслили, що виключна роль по збереженню нематеріального надбання покладається також на діячів культури, які «зобов’язані розповідати, популяризувати рухому й не рухому культурну спадщину, що було продемонстровано, зокрема, фольклорними колективами «Громиця» й «Медуниця» під керівництвом Євгена Пихтіна. Запрошені гості виконали козацькі пісні Дніпропетровщини, які перебувають у переліку спадщини ЮНЕСКО, а саме: «Ой, упав сніжок та на бережок», «Ой, коло річки, коло броду», «Ой, куди лежить шлях – дорога?».

Також Пихтін розповів, що збереженням вокальних елементів нематеріальної культури він опікується ще зі студентських років, проведених у Київському університеті культури і мистецтв. Там він створив ансамбль народної пісні та побутового танцю «Громиця», який виконував дніпропетровські пісні. За словами співака, війна підштовхнула його до створення ще одного колективу.

«Сьогодні я працюю в Житомирській філармонії ім. Ріхтера на посаді художнього керівника та головного диригента Поліського Академічного ансамблю пісні і танцю «Льонок» ім. І.Сльоти. І під час вторгнення росії до України я подумав, що треба створити ще один колектив, щоб культура жила, процвітала та примножувалася – так народилася поліська «Медуниця», – сказав він.

1659270387-672Водночас заходи по збереженню культури приготування борщу відтворили зірки українського кіно й театру в межах благодійного аукціону «ACT LOTS», що відбувся в Музеї просто неба. Як відомо, Музей у Пирогові організував презентацію нематеріальної спадщин на мистецькому заході «Благословенна Україна: нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО» на продовження святкування Дня української державності.

Зокрема було представлено п’ять елементів. Серед них петриківський розпис Явдохи Клюпи, Федора Панка, Зінаїди Штаній та інших видатних майстрів; козацькі пісні Дніпропетровщини, виконані ансамблями «Медуниця» і «Громиця». Традиції косівської кераміки, відображені в унікальних виробах митців: Зарицької, Угринюк, Трушика та інших. Кримськотатарський національний орнамент “орьнек” на керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів та килимових покриттях. Завершенням презентації стало приготування українського борщу зірками українського кінематографу та театру в рамках благодійного акторського аукціону «ACT LOTS».

Джерело