УВАГА ! Затверджено Стратегію, що впливатиме на розвиток бібліотек

Указом Президента України від 2 червня 2021 року  за № 225/2021 затверджено СТРАТЕГІЮ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ 

Стратегія людського розвитку визначає цілі та основні завдання, що стоять перед державою, у сфері людського розвитку як напряму забезпечення національної безпеки України, а також індикатори досягнення цілей, що забезпечує можливість проведення моніторингу, ефективного планування, належного оцінювання соціальних інвестицій у людський потенціал.

Правовою основою Стратегії є Конституція та закони України, міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, Стратегія національної безпеки України , проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року.

Метою реалізації Стратегії є створення умов для всебічного розвитку людини протягом життя, розширення можливостей реалізації потенціалу і свободи особистості, її громадянської активності заради формування згуртованої спільноти громадян, здатних до активної творчої співучасті у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку держави.

Дана Стратегія безпосередньо впливатиме і на розвиток бібліотек.

У розділі  КУЛЬТУРА наголошується про обмежений і нерівномірний доступ до культурних послуг. Зазначено, що крім фінансової неспроможності громадян, ситуація ускладнюється слабкою спроможністю органів місцевого самоврядування до забезпечення надання культурних послуг комунальними закладами культури. Про це свідчить динаміка зменшення кількості закладів культури (15,6 тис. бібліотек у 2019 році проти 20,7 тис. у 2000 році; клубних закладів відповідно – 16,3 тис. проти 20,4 тис.; мистецьких шкіл – 1309 проти 1482). Першопричиною різкого зменшення кількості закладів культури вважається недостатність фінансового ресурсу та фінансування сфери за залишковим принципом.

Також, серед ключових проблем у наданні високоякісних культурних послуг наголос зроблено на :

  • неефективну базову мережу закладів культури,
  • низький рівень матеріально-технічного забезпечення,
  • відсутність комп’ютерної техніки, не підключення населенних пунктів та закладів до Інтернету;
  • скорочення кількості жителів у сільських населених пунктах в результаті дії демографічних чинників, в тому числі урбанізації і т.п.

Констатується, що в умовах швидкого інформаційного розвитку бібліотеки необхідно трансформувати в сучасні інформаційні центри, які зможуть задовольняти потреби не тільки в наявній якісній літературі, а й у наданні цифрових інформаційних послуг. Окремої уваги потребує функціонування бібліотек в умовах децентралізації, зокрема створення та/або осучаснення наявних бібліотек у громадах, оновлення їх матеріально-технічної бази.

Лише 41 відсоток публічних бібліотек в Україні обладнано комп’ютерами. Доступ до Інтернету надають своїм користувачам 33 відсотки публічних бібліотек. Серед сільських бібліотек лише 22 відсотки мають змогу надавати таку послугу. Так само низьким є показник доступу до Інтернету в клубних закладах – 22 відсотки. Відповідно до нормативів матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл усіх типів вони повинні бути обов’язково підключені до Інтернету. Реальний стан дотримання цього нормативу – 87 відсотків.

У контексті реформи децентралізації продовжується пошук ефективних та орієнтованих на потреби територіальних громад моделей функціонування закладів культури, адже рівень розвитку цих закладів є одним з основних чинників, що впливають на культурний та освітній рівень населення.

Залишаються не повністю врахованими особливі потреби осіб з інвалідністю, пов’язані з облаштуванням інклюзивного середовища та адаптацією культурного продукту для споживання, зокрема осіб з порушеннями слуху та зору.

Актуальним залишається питання формування у населення України української громадянської ідентичності через систему національно-патріотичного виховання, що має стратегічне значення для подальшого розвитку держави, національної безпеки та успішного майбутнього її громадян.

Які стратегічні та оперативні цілі безпосередньо вплинуть на розвиток бібліотек?

Стратегічна ціль 3. Формування всебічно розвиненої людини, патріота України, сприяння духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямі.

Оперативна ціль 3.1. Забезпечення населення високоякісними і доступними культурними послугами для підвищення його культурного та духовного рівня.

Основні завдання для реалізації цілі:

затвердження мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами;

оновлення механізму фінансування системи забезпечення населення культурними послугами;

модернізація інфраструктури для надання високоякісних культурних послуг через створення центрів культурних послуг;

створення умов для формування якісного (висококваліфікованого) кадрового забезпечення системи надання культурних послуг;

розроблення системи моніторингу та оцінювання якості культурних послуг.

Операційна ціль 3.2. Розвиток бібліотечної справи та популяризація читання.

Основні завдання щодо реалізації цілі:

приведення нормативно-правової бази, що регулює бібліотечну сферу, до міжнародних стандартів;

модернізація матеріально-технічної бази, розширення обсягу надання бібліотечних послуг у цифровому середовищі та забезпечення доступу до них;

оновлення бібліотечних фондів з метою максимального задоволення запитів користувачів бібліотек;

підтримка видавничої справи та програм популяризації читання через систему соціального партнерства та спільних програм і проектів.

Індикатори результативності досягнення цілі:

збільшення частки населення, що відвідала культурні заходи протягом року;

комп’ютеризація та підключення до Інтернету 100 відсотків закладів культури базової мережі;

зростання частки доходів закладів у формі допомоги від меценатів до 4 відсотків загального обсягу власних доходів;

щорічне збільшення частки охоплення населення України заходами (проектами), що формують українську громадянську ідентичність.

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься шляхом розроблення кожні два роки плану заходів з реалізації визначених у ній цілей і завдань, проведення моніторингу виконання індикаторів результативності, суспільного діалогу та широкого залучення громадськості, розвитку міжнародної співпраці за напрямами, визначеними у Стратегії.

Моніторинг та оцінювання ефективності реалізації Стратегії ґрунтуватиметься на результатах виконання плану заходів щодо реалізації цілей і завдань, визначених Стратегією, та досягнення індикаторів результативності процесу реалізації її цілей і завдань.

Реалізація Стратегії фінансуватиметься за кошти державного та місцевих бюджетів, кошти Пенсійного фонду України та фондів державного соціального страхування, міжнародної технічної допомоги, позики міжнародних фінансових організацій та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Стратегію передбачається реалізувати до 2025 року.

Джерело