Тихі зорі вічної пам’яті

   Інформаційна довідка

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.fb3 (1)

Ця дата залишиться найвеличнішим спомином у серці кожного громадянина України. Адже саме Україна зазнала найбільших жертв і руйнувань у  Другій світовій війні. Минають десятиліття… народжуються і виростають нові покоління. Але в пам’яті народній ніколи не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі. Мільйони українців, представників інших націй і народностей, що населяють нашу державу,  віддали своє життя за честь, свободу і незалежність України. Наші пам’ять і совість велять нам не залишати поза увагою братських могил і пам’ятників, ветеранів війни, солдатських вдів та “дітей війни”. Наш святий обов’язок вшанувати пам’ять загиблих, віддати належне живим учасникам і свідкам війни.

В кінці березня 2020 року у селі Гнідин Бориспільського району місцеві активісти віднайшли могилу солдата Червоної армії, який загинув восени 1941 року. Про важливу знахідку повідомив Василь Галатенко. “Жодних ознак поховання невтаємничена людина помітити там не могла: звичайна невеличка галявка між чотирма соснами. Навіть без найменшого натяку на якийсь горбочок. Гнідинські пошуковці Андрій Куліковський та Дмитро Берлін, за участі сільського голови Олександра Лазаренка, активіста Миколи Онищенка та вашого покірного слуги, 28 березня 2020 року вирішили перевірити достовірність отриманої інформації. І дійсно, на глибині близько 40 см були виявлені рештки молодого воїна Червоної армії, який загинув восени 1941 року”, – розповідає Василь Галатенко. На жаль солдатський медальйон знайти не вдалося, тож солдат так і залишиться невідомим.  (Джерело)

91202510_1329139907294395_2959184535108976640_o

Сайт Національного музею історії України у Другій Світовій війні започаткував новий пошуковий портал  martyrology.org.ua створений на базі Документального фонду Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території. Сайт працює у тестовому режимі. Містить 258018 записів і 313255 документів (Київська, Житомирська області). Решта – у роботі.

Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.

 Невблаганна спіраль історії не змінює своєї вічної форми, і у нас знову триває збройний конфлікт. Тільки тут війну не оголошено. Більше ніж за двадцять років перепочинку дозріло нове покоління, загартоване не порохом і залізом, а миром і злагодою. Звідки їм відомий цей дух боротьби, хто їх навчив бути героями? Видно, волелюбність і непокора передається українцям на генетичному рівні. Це вже всмокталося в кров, і марно вороги шукають ліків – їх немає. Насправді, таких героїв є багато. Вони були у всі десятиліття, століття і віки. Вони боролися за свою землю, віддавали життя за переконання і не відступалися від правди. У кожного своя правда і свій шлях широкий.