Сьогодні виповнюється 210 років професору Караваєву, без якого не було б Київських “Кардач”

КараваеСьгодні виповнюється 210 років від дня народження видатного вченого, хірурга, засновника сучасної офтальмології, почесного громадянина Києва, професора Київського університету та одного з організаторів медичного факультету в Києві, першого його декана  ̶  Караваєва Володимира Опанасовича. На честь Володимира Караваєва називається район у столиці.

Він перший в Україні зробив операцію під ефірним наркозом у 1847 році, першим у Російській імперії зробив пункцію перикарда. 

Заснував хірургічну школу. Його учнями були такі відомі в медицині персони, як: В. А. Мілліот, В. К. Курдюмов, В. С. Козловський, О. Т. Богаєвський та ін.

Став почесним громадянином Києва та почесним членом Київського та Казанського університетів і багатьох медичних товариств.

hqdefault (1)Народився майбутній професор 20 липня 1811 року у російській Вятці у родині купця. Після закінчення медичного факультету Казанського університету працював у Дерпті (Естонія) під керівництвом проф. Пірогова. Заснував і керував кафедрою факультетської хірургічної клініки у 1844 ̶ 1882 рр. Був понадштатним професором кафедри оперативної хірургії. Заснував першу в Російській імперії та в Україні клініку очних хвороб (Київ, 1844 р.) Викладав оперативну і теоретичну хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався навіть пластичною хірургією, оперативним лікуванням очних хворою.

Без названия (7)

Помер 15 березня 1892 р. та похований з почестями на Байковому кладовищі.

Проживав Володимир Опанасович на Шулявці. Шулявську вулицю у 1891 році, до 50 ̶ річчя університетської діяльності професора перейменували на його честь  ̶  вулиця Караваєвська (тепер це вулиця Льва Толстого). Тоді  назву Караваєвська отримала нинішня площа Льва Толстого).

У клініці хірургії Київського Національного медуніверситету на бульварі Шевченка, 17 встановлене бронзове погруддя професора.memorialnaia_doska_vladimiru_karavaevu_2 (1)

Караваєві дачі, або просто «Кардачі» вважаются вже історичною місцевістю Києва. А було все так: у середині 19 ст. тут знаходився київський садовий розплідник «Деревинний розплідник», який у 1869 році був викуплений професором Караваєвим. У 1873 він приєднав до своїх земель «гімназичну земельну ділянку», викуплену у Військової гімназії (Кадетського корпусу), тобто частину Кадетського гаю, яка виявилась відрізаною від основної частини внаслідок прокладання тут залізничної колії. В майбутньому зупинка електропоїздів також стала називатись Караваєві дачі. У 1950 ̶ х над платформами збудували шляхопровод. На початку 2000 ̶ х зупинку відремонтовано.

Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва ̶ Колчакова розділила володіння (а це понад 30 гектар землі) на 238 ділянок і протягом 1903 ̶ 1908 ропродала їх. Тут виникло поселення, яке в 1914 вже було включено у склад міста.

кардачиУ 1930 ̶ х ̶ 40 ̶ х роках пусту місцевість у межах теперішніх вулиць Комбайнерів, Патріотів, Зелена, Планерна, Залісна та Одеська розпланували на межі (тоді вулиці назвались просто за номерами, як дачні) та роздали ділянки радянським робітникам (зокрема співробітникам міліції Києво ̶ Святошинського району). Це так звані, майбутні Новокараваєві дачі. Ділянки були маленькі, деякі меньше 3х соток. Робітники, учорашні селяни будували хати з глини, соломи, хто багатший  ̶  з цегли. Виникло робітниче поселення, яке тепер прилягає до Відрадного проспекту.  Перші 60 ділянок були забудовані ще до 1943 року, інші післявоєнні, 1940 ̶ 50 ̶ тих років. Сучасні назви вулиці Новокараваєвих дач отримали в 1944 році. Більшість будиночків початку 20 ст. що вже розвалювались  ̶  давно знесені новими власниками ділянок у 80 ̶ х ̶  200-0 ̶ х., коли у столиці грянуло приватне будівництво заможних приватних маєтків. Тепер приватні ділянки у столиці вважаються найелітнішим житлом, а починалось все з мазанок із соломи та кизяків.

На Караваєвих дачах проживав повний тезко професора офтальмології  ̶  ̶  Володимир Опанасович Караваєв, видатний український ентомолог (1864 ̶ 1939), директор київського Зоологічного музею УАН. За деякими даними він був онуком хірурга Караваєва, але це не достовірно.

У Києві була ще одна місцевість, відома під назвою Караваєві дачі. У місцині Звіринець одна з вулиц мала назву Печерсько ̶ Караваєвська.

Сьгодні місцевість “Кардачі” знайома не тільки приватною забудовою та залізничною станцією. Також тут розташован найбільший у країні “Радіоринок”, де можна купити будь-що з техніки. Це таке собі колоритне “Шанхайське містечко” з магазинів, кіосків, підвісних містків та драбин, яке не раз вже намагались закрити, спалити, але воно живе і є такою собі “Київською Акіхабарою” (відомий на весь світ квартал Токіо із магазинами електроніки).

map59380610 400_0_1342510797

 .

.

.

.

.

.

.

.

.

.

Почитати докладніше:

Володимир Опанасович Караваєв (до 200-річчя).

До ювілею відомого вченого.

Караваєві дачі – пам’ять про засновника Київського медичного університету.

“ПІДЕМ ДО КИЄВА В ЛАВРУ ПОМОЛИТИСЯ, А КАРАВАЄВУ ПОКЛОНИТИСЯ…”

Караваєві дачі. Колись і тепер.

За що я люблю Караваєві дачі.

Караваєві дачі (Шулявські).

Караваєві дачі. Енциклопедія сучасної України.