Сумні сюрпризи життя українського коміка

Микола Федорович Яковченко (3 травня 1900 р. — 11 вересня 1974 р.) — один із найяскравіших акторів українського театру та кіно.

discoverukraine_actor_2

 
За щирісь, душевність, природний гумор, харизму і яскравий талант його називали найнароднішим та найзаслуженішим серед усіх народних і це правда!

10 відомих та невідомих фактів з життя геніального українського актора Миколи Яковченко

  1. Народився Микола Федорович 1900 року в містечку Прилуки Полтавської губернії (нині — Чернігівська область) у міщанській багатодітній родині Яковченків. Його рід має початки з донських козаків.
  2. Вчився у міській єврейській гімназії, де натхнення до навчання не було. Сюди Микола Яковченко вступив 1916 року після Прилуцького початкового училища. Відмінні оцінки мав лише з Закону Божого та поведінки, однак із цікавістю вивчав латину, німецьку та французьку мови.
  3. Після народження другої доньки Юнони, потрапляє під набір військовозобов’язаних, відтак стає учасником Радянсько-фінської війни (30 листопада 1939 р. — 13 березня 1940р. ).
  4. Був нагороджений медалями «За оборону Сталінграда» та «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». Брав участь у звільненні Будапешта.
  5. 1950 року з театром гастролює у Польщі — Кракові та Лодзі. Після гастролів потрапляє на лікування до Львівської психоневрологічної лікарні. На межі безробіття опиняється після чергового «зриву».

    Discover-Ukraine-Яковченко

  6. Сергій Параджанов називав його українським Чарлі Чапліном. Микола Федорович грав на сценах: Лубен, Прилук, Сімферополя, Черкас, Чернігова, Дніпропетровська, Харкова. З 1927 року — актор Київського академічного театру ім. Франка. Зіграв багато яскравих ролей у кіно. Фільми «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом», «Максим Перепелиця», «Мартин Боруля» та багато інших стали бестселерами і класикою кінематографії, а ролі Миколи Яковченко розібрані на цитати.
  7. У 1946 році помирає єдина кохана дружина Тетяна Марківна. Після її смерті у нього на руках залишилися дві доньки – Ірина та Юнона. Життєвий удар спричинив прихильність до міцного напою. Часто його бачили в ресторанчику «Театральний».
  8. Якось на зйомках фільму Івана Пир’єва «Наш спільний товариш» (1962 р.) Яковченко спробував накласти собі на обличчя грим. Пир’єв на це відповів: «Миколо, таку морду, як у тебе, Бог дає один раз в сто років, та й то на Великдень. Не псуй!».
  9. Вільно володів грецькою мовою (вивчив у прилуцькій гімназії). Коли в 1967 році до Києва приїхала грецька трагедійна актриса Аспасія Папатанасіу, що виступала у виставі «Антигона» Софокла, Микола Федорович привітав іноземну гостю і спілкувався з нею її рідною мовою.
  10. В січні 1970 року прийшла ще одна біда — від раку померла 36-річна дочка Ірина. Невдовзі покінчив з собою і її чоловік.

18221375

Але цей український Чаплін прожив насичене і цікаве життя, хоч доля принесла йому чимало страждань. Заслуженим артистом Микола Яковченко став у 1943 році, звання народного артиста отримав 1970 року.

Помер 11 вересня 1974 року під час операції з видалення апендициту. Останніми словами актора, котрі почули співробітники лікарні: «клоун йде на манеж». Похований у Києві на Байковому кладовищі, йому встановлено два пам’ятники: у Києві та в рідних Прилуках.

Джерело