Провідник Організації українських націо­на­лістів Степан Бандера народився 1 ­січня 1909 року в селі Старий Угринів — тепер це Калуський район Івано-Франківської ­області.   Це людина, яка ставила Україну понад усе та яку навіть у суді вітали словами «Слава Україні!» За свій патріотизм він отримав два довічних ув’язнення та безліч арештів. Поряд з цим він був гарним сім’янином та дуже піклувався про безпеку рідних. 

Цікаві факти про Степана Бандеру

• Степан не відвідував школу, оскільки його дитинство випало на період Першої світової війни, коли школи не працювали. Також хлопець був хворий на ревматизм суглобів, тож мав проблеми з пересуванням пішки. Необхідну освіту середнього рівня він отримав вдома від батьків та вчителів, які інколи приходили позайматися з ним.
• У десятирічному віці Бандера став учнем Стрийської гімназії, де досяг певних успіхів у навчанні. Там же він давав лекції іншим гімназистам, починаючи з четвертого курсу.
• Гімназистом Степан мріяв про вступ до молодіжної організації «Пласт», проте цьому перешкоджали проблеми зі здоров’ям. Реалізував він свою мрію лише з третьої спроби.
• Хлопець вдома готував себе до можливих тортур: розвивав терплячість, катуючи себе голками, ланцюгами, а також щодня обливався крижаною водою.
• За часів своєї молодості Степан Андрійович Бандера змінив не одне псевдо: його згадували як «Лиса», «Степаненка», «Малого», «Сірого» та навіть як «Бабу».
• Бандера дотримувався здорового способу життя: він не палив, не вживав алкоголь. Був прихильником музичного мистецтва – сам співав у хорі, вмів грати на мандоліні, на гітарі. Полюбляв грати в шахи, а також займався різними видами спорту: бігом, плаванням. Ще полюбляв кататися на лижах.
• Документи свідчать про те, що він був досить низького зросту: у поліційній анкеті було зафіксовано 162 см.
• Завдяки активній громадській діяльності у 22 роки Бандера став головою пропагандистського відділу ОУН, у 23 – заступником Крайового Провідника. У 24 роки він вже сам очолив Провід.
• Бандера мав гарну сім’ю. Дружина Ярослава допомагала йому у різних видах громадської підпільної діяльності. Також він мав трьох дітей: двох дочок – Лесю та Наталку й сина Андрія.
• Донька Наталка дізналася про активну діяльність батька лише у тринадцятирічному віці, прочитавши кілька статей у газетах та зіставивши деякі факти. Остаточно вона в цьому впевнилася після розповіді одного з друзів батька.
• Через полювання радянської влади не тільки за Степаном, а й за його родиною, Бандери були вимушені постійно змінювати прізвище та місце проживання. До 1948 року родина змінила 6 міст.
• Бандера позитивно ставився до збройних виступів, але ніколи не очолював їх особисто. Сам він був радше політиком, ніж військовим, тож ухвалював різні політичні рішення.
• Степана Бандеру було вбито 15 жовтня 1959 року в Мюнхені. Атентат (вбивство політичного діяча за замовленням) було скоєно Богданом Сташинським, який вистрілив Бандері в обличчя розчином ціанистого калію.
• Діяч розумів, що він приречений. Раніше було скоєно кілька невдалих замахів радянськими спецслужбами, тож колеги його серйозно попереджали про небезпеку, та він відмовився від супроводу охорони.
• Поховано Степана Бандеру на кладовищі в Мюнхені. Кажуть, його труну було засипано українською землею та покроплено водою з Чорного моря.
• Йому надане звання почесного громадянина щонайменше у 18 містах.
• Іменем цього діяча названо безліч вулиць у різних містах, причому не тільки українських.
• 2010 року він посмертно отримав почесне звання Героя України, проте 2011 року постанову було скасовано. 

ДЖЕРЕЛО