Соломоплетіння, чіберек та леквар розширили список української культурної спадщини

“Національний перелік поповнився трьома новими елементами, що представляють українську культуру в її багатому розмаїтті, презентуючи як українське традиційне ремесло, так і традиційні страви кримськотатарського та угорського народів. Утім, найголовніше, що це ще одне свідчення життя і розвитку української культури та українських громад навіть попри війну”, – зазначив Ткаченко.
Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян ще у 30-40 рр. минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі й встановлювали на покуті у Святвечір. Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Якович Коптюк (1916 року народження із села Кустичі).

Чіберек (çiberek утворюється поєднанням слів “çiy” – сирої, “börek” – м’ясна м’якоть). Це пиріжок з м’ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою “чебурек”. Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.
Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлятам. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.
“Таким чином нині Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України має 50 елементів”, – зазначили у МКІП.
Фото: mkip.gov.ua