Скорботна свічка пам’яті святої

4e4b0584376091a632be88c77df74a9aРубрика “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

З досвіду роботи Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Київської області

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Він проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

 В Баришівській центральній бібліотеці для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради оформлена книжкова викладка «Голокост – скорботна пам’ять поколінь» та проведена онлайн-година скорботи «Скорботна свічка пам’яті святої».

Не обминула   трагедія  знищення єврейського населення   і наш баришівський  край.   Краєзнавець  Віктор  Миколайович  Осипенко в своєму дослідженні «Історія   Баришівки в історичних  документах, дослідженнях істориків та краєзнавців, розповідях очевидців та  в  пам’яті  старожилів»  зазначає:

 «Вже з перших днів окупації єврейському населенню Баришівки було наказано зареєструватися в органах окупаційної влади та позначити себе «зіркою Давида»: на спині й на грудях одежі нашити шестикутні великі зірки з матерії жовтого кольору. Без цих знаків, під загрозою смерті, ніхто з євреїв не мав права не тільки виходити на вулицю, а й перебувати на своєму подвір’ї.

Першими жертвами нацистів серед євреїв стали – Мотл Самоїлович Лішанський, Мойсей Шмигельський, Вольф Берман і Ханкін (ім’я не збереглося).

Мойсея Шмигельського власноручно розстріляв його однофамілець, начальник поліції Шмигельський.

У другій половині листопада, ранком, поліцаї почали зганяти до комендатури всіх чоловіків. За комендатурою – на городах – їм наказали викопати велику яму. Коли яма була викопана, до неї загнали всіх баришівських євреїв. Пролунами команди:

-                      Feuer (вогонь!)

-                      Abbrechen (відставити!)

Це знущання над людьми тривало годину. Потім нелюди скомандували -  вилізти з ями. Напівживі люди виконали наказ. Старий єврей Мушинський вже не міг піднятися. Наступна команда – загорнути руками яму з лежачим на дні старим, ще живим, чоловіком.

Страшне вбивство єврейського населення Баришівки  нацисти  вчинили

21 листопада 1941 року. Десь о 10 годині ранку людей зігнали під велику розлогу грушу (в районі шкірзаводу). Приречені збилися в гурт, їх оточили фашисти та поліцаї. Частина катів взяли в кільце місце розстрілу, що знаходилося за 50 м від гурту людей. Підводили до ями по 5 – 8 чоловік, ставили на коліна і стріляли. Першими розстрілювали дітей і жінок, щоб менше було крику, потім чоловіків.

Закінчивши свою страшну справу, нацисти  залишили біля ями вартового поліцая, котрий до сутінків періодично стріляв, очевидно добивав поранених. Ще кілька днів земля ворушилася над убитими.

Мученицьку смерть того дня прийняли:

-  Хана Лєйченко і 7 малолітніх дітей;

-  Мотл Мушинський з дружиною і 5 дітей;

-  Янкель Самуїлович і Соня Наумівна з дітьми (Овсієм 2 роки, Рахіллю 8 місяців);

-  Герш і Лєйка Піроцькі та їх син, невістка і двоє маленьких дітей;

-  Шая Рябий з дочками Ханою, Лізою та маленьким внуком Олександром;

-  Софія Шмигельська і двоє маленьких дітей;

-  Лазар і Ханка Ліберзони;

-  Ісаак і Фріда Лішанські;

-  Віра, Іда, Імануіл Лішанські – учні баришівської школи;

-  Хана Мушинська;

-  інші єврейські родини

На місці страшного злочину  встановлено пам’ятник, де викарбовано імена загиблих.  Сумуємо  за загиблими та шануємо живих, згадуючи про жертви Голокосту.

Зав. методично-бібліографічним відділом

Баришівської ЦБС

Лавріненко Н.І.

фото Голокост