СИЛА ТАЛАНТУ МИКОЛИ ЗАРУДНОГО

20210819_140025Рубрик “Бібліотеки Київщини”

Матеріал поданий без змін

До 100-річчя від дня нородження
      М. Я. Зарудний – український письменник, сценарист, лауреат Державної премії ім.Т. Г. Шевченка. Народився  Микола  Зарудний   20 серпня 1921 р. в с.Оріховець на Київ­щині в родині вчителя. Тут пройшло його дитинство. Згодом сім’я переїхала в с. Великі Хутори на Вінниччині, де вiн закінчив десятирічну школу у 1939 роцi. Початок літературної творчості припадає саме на роки навчан­ня. Першою спробою був переклад українською мовою твору Джека Лондона «Мартін Іден». Як активний учнівський кореспондент  він отримав від Вінницького обкому комсомолу путівку до Інституту жур­налістики у Харкові.

 На початку війни (1941-1945рр.), його курс було ева­куйовано до Алма-Ати, де  Зарудний  закінчив Казах­ський державний університет. Після закінчення працював у газеті «Ворошиловградська правда».

 Влітку 1944 р. добровольцем пішов на фронт, служив політпрацівником. Після демобілізації працював відповідальним секре­тарем у газеті «Вінницька правда», заступником директора Київської кіностудії ім. О. Дов­женка, секретарем правління Спілки письменників України, секретарем правління Київської органі­зації Спілки письменників України.

 Почав друкуватися від 1944 року. Перші п’єси написані в стилі часу, зокрема під впливом творчості Олександра  Корнійчука.

   Справжній Зарудний-драматург починається з комедії «Веселка» (1958), котра принесла перший успіх, ставилась у багатьох театрах України, колишнього Союзу й за кордоном. «Колгоспна драма» — улюблений жанр Миколи Зарудного. Привабливість комедії «Веселка» зумовлювалася насамперед щільністю й якістю розлитого в ній гумору, почерпнутого з народних джерел. Ця п’єса означила головні риси драматургії Миколи Яковича — конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним.

 Цей напрямок розвивався у п’єсах «Мертвий бог», «Фортуна», «Рим, 17, до запитання» , «Дороги, які ми вибираємо», «Пора жовтого листя», «Маестро, туш!», «Обочина», «Регіон» та інших. Більшість п’єс— на теми сільського життя.

 Окрім ряду популярних комедій і драм, перу письменника належить і трагедія «Тил», яка мала свого часу сценічний успіх у Львівському українському драматичному театрі імені М. К. Заньковецької і була відзначена Шевченківською премією.

 Микола Зарудний — насамперед драматург, хоч спробував себе і в жанрі художньої прози:  повість «Мої земляки», збірка оповідань «Світло», романи «На білому світі», «Уран», «Гілея». Усі ці твори присвячені трудівникам землі — найбільш знаній письменником темі.

  Окремі твори письменника перекладено російською, болгарською, польською, чеською та іншими мовами.

За сценаріями М. Зарудного знято:

художні фільми: «Веселка» (1959, режисер М. Літус), «Стежки-доріжки» (1963, режисери О. Борисов, А. Войтецький), «Тут нам жити» (1973, режисер А. Буковський; всі — Київська кіностудія художнії фільмів імені О. Довженка);

фільми-вистави: «Чужий дім», «Пора жовтого листя», «Вірність», «І відлетимо з вітрами», «Тил». Всі студія «Укртелефільм».

Микола Якович нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.

Помер 25 серпня 1991 року в Києві. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

В Обухівській центральній публічній бібліотеці оформлено викладку – вшанування «Сила таланту Миколи Зарудного», присвячену 100-річчю від дня  його народження   та зроблено літературний портрет письменника. На книжковій викладці представлено творчі надбання Миколи Зарудного: п’єси, сценарії, оповідання, романи, повісті, за якими було знято художні фільми, фільми-спектаклі і створено велику кількість вистав.

Л.Храпач – завідуюча Обухівською центральною публічною бібліотекою для

                   дорослих  Обухівської міської ради

20210819_110558