“П’ять четвертинок апельсина” Джоан Гарріс
Гарріс Д. П’ять четвертинок апельсина : роман / Джоан Гарріс; пер. з англ. Д. Москвітіної. – Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 352 с.
Найголовніше сховано всередині… Фрамбуаза отримала дивний спадок від матері. Її брату дісталася ферма, старшій сестрі – винний погріб, сповнений бурштиново-сонячних пляшок, а Фрамбуазі – альбом з кулінарними рецептами. Не багацько… Але на берегах зошита впереміш зі старовинними рецептами різноманітних смаколиків вона знаходить загадкові нотатки. Секрети та зізнання матері. Життя, яке вона так ретельно приховувала від дітей, у часи війни й окупації. Маленькі радощі й прикрощі, потаємні думки, дитячі образи та щира сповідь жінки, що боялася любити. Минуло стільки років. Лишилося стільки запитань. Відповіді на них – у цьому старому щоденнику. Настав час розкрити моторошні таємниці минулого.
Роман «П‘ять четвертинок апельсина» («Five Quarters of the Orange», 2001) є одним із найвідоміших творів британської письменниці. Джоан Гарріс (нар. 3 липня 1964) –лауреатка багатьох міжнародних відзнак, почесний доктор літератури Хаддерсфілдського і Шеффілдського університетів, а також почесний член Кембридзького коледжу Святої Катерини. Гаріс також – одна з обраних членкинь правління товариства авторів. Найбільш відома книга, роман «Шоколад» (1999), про незвичайний магазинчик солодощів загадкової жінки Вієнн став бестселером «Sunday Times» та основою для однойменного фільму з Джонні Деппом і Жюльєт Бінош в головних ролях.
Магія і французька пристрасть до витонченої кулінарії – це ті складові, які обов’язково є присутніми у її книгах, дотепно зазначають дослідники. У книзі «П‘ять четвертинок апельсина» немає звичного для Харріс захоплення чаклунством, любов до приготування особливих за смаком страв замінює ворожбу та чарівництво. Замість магічних заклинань –звабливі назви фруктів із саду матері головної героїні, замість таємничих ліків – загадкові рецепти, які можна знайти на сторінках роману і таємні шифри, відповіді на які персонажам вдасться віднайти лише через більш ніж п‘ятдесят років. Роман «П‘ять четвертинок апельсина» належить до відомої «food trilogy» Джоанн Харріс, і так само як і в «Шоколаді» («Chocolat», 1999) та «Ожиновому вині» («Blackberry Wine», 2000), письменниця приділяє велику увагу символічному та емоційному значенню їжі, захопливому процесу її приготування.
Особливістю композиційної побудови цього роману є форма оповіді від першої особи, яка дає змогу показати минуле з точки зору сьогодення, підкреслити переплетіння минулого і сучасності. У «П‘яти четвертинках апельсина» присутні дві часові лінії, які чергуються протягом оповіді. Одна – розповідає про дитинство Фрамбуаз Дартіжан під час німецької окупації. Героїня згадує складні стосунки зі своєю матір’ю Мірабель, братом Касісом та сестрою Рен-Клод, а також її небезпечну дружбу з молодим німецьким офіцером Томасом. Інша сюжетна лінія – це розповідь Фрамбуаз про нещодавні події із її життя в сучасній Франції, тепер це літня жінка, яка повернулася до міста свого дитинства, яке її родині довелося покинути під час Другої світової війни. Успадкувавши кулінарні таланти матері, Фрамбуаз відкриває тут невеличке кафе, але приховує свою особистість, адже не хоче буде впізнаною людьми, які досі пам‘ятають, з якою ганьбою її матері довелось покинути селище багато років тому.
Відносини батьків і дітей крізь призму спогадів минулого, в якому війна та окупація зруйнували життя не однієї людини, опиняються в центрі сюжету роману. Отримавши у спадок від матері альбом кулінарних рецептів, головна героїня Фрамбуаза (названа на честь малинового лікеру) була неприємно здивована. Лише почавши вивчати книжку, дівчина розуміє, що не все так просто, а альбом насправді містить чимало загадок… У романі переплітаються таємниці, нещастя і напружені сімейні відносини. Із уривків спогадів ми розуміємо, що під час війни сталася якась трагедія, що змінила життя родини і цілого селища. Так поступово, сторінка за сторінкою, ми наближаємося до таємниці, яка навіть через багато років примушує Фрамбуаз приховувати своє справжнє прізвище.
Дія роману відбувається у Франції, а саме у невеликому французькому містечку Ле-Лавез неподалік від Анже на Луарі. Хоча авторка приділяє небагато уваги опису самого містечка, проте вона вказує на важливі прикмети, які йому властиві, такі як оточення головної героїні, її будинок, навколишнє середовище, річку, в якій купаються діти, коли їм вдається втекти з дому, або сусіднє містечко Анже, куди вони ходять в кіно та підглядають за нічним життям, що кипить в сусідньому кафе. Автор приділяє увагу окремим важливим для героїв складовим простору. Наприклад, вона детально описує річку Луару. Жителі наділяють її особливим міфічним змістом. Для них, як і для багатьох народів світу, вода знаменує початок і кінець вічного життя, служить розділом двох світів – реального та потойбічного. Річка, могутній потік води, який дає початок всьому, що з ними стикається: полям, лугам, рослинам, тваринам і людям, але так само легко вона може і відібрати життя.
Троє дітей з окупованого французького села у розпал Другої Світової Війни. Живуть на фермі, де багато роботи, хвора матір, нещодавно загинув батько. Підлітки вплутуються в авантюру з німецькими солдатами. Їхня мати не завжди знає, що відбувається з її дітьми, і одного разу трапляється страшне, через що вся сім’я змушена втекти з села. І ось через багато-багато років молодша з дітей вирішує повернутися до рідного дому, але ніхто не повинен знати, що вона саме та сама Фрамбуаз. В неї є сімейна реліквія – книга рецептів її матері. Вона ж – її потаємний щоденник, який проливає світло на таємницю 55 річної давнини.
Війна війною, але жити в окупації мирному населенню треба було роками, і люди жили. Період війни та життя в окупації – тяжкий для будь-якої людини. Але загалом, майже всі страшні речі робляться персонажами не заради виживання, а заради невеликого матеріального або ментального задоволення. Діти здають сусідів за стопку журналів та панчохи. Матір має відносини з окупантами заради сільнодіючих ліків. Дівчинка 9-ти років доводить матір до зриву хвороби заради походу в кіно. Сестра ревнує сестру. Брат збігає. Всі зраджують всіх. Вражає гнітюча атмосфера всередині сім’ї. Зрештою, такі суворі відносини між її членами приводять до трагедії, яка зачіпає значно більше коло людей. Нелюбов маленька приводить до великого зла. Багато піднятих тем: дорослішання, необхідність вибачення, спокути провини. Майже всім у книзі – є чого соромитись та за що каятись.
Фабульний час в «П‘яти четвертинках апельсина» переривчастий, має ретроспективні включення. Авторка майже не називає конкретних дат, коли відбуваються певні події життя персонажів, проте майстерно передає дух часу, про який вона розповідає. Все, що ми знаємо, це те, коли розпочалися події, що змінили життя Фрамбуаз, а саме період Другої світової війни, а також її вік (їй було 9 років, коли розпочалась історія, і 65, коли вона вирішила поділитися з нами своєю таємницею). Плин часу в романі представлений змінами в поведінці та діях головних героїв, наприклад, опис поступового погіршення здоров‘я матері головної героїні або зміна у поведінці самої Фрамбуаз, коли вона була маленькою дівчинкою, спочатку невпевненою та повною вагань, пізніше – все сміливішою та відчайдушнішою. Все це дає змогу відчути, як рухається час у романі і як змінюються герої.
Цитати з книги:
«Та й будь-яка запекла війна час від часу потребує перемир’я.»
«Перегорни сторінку – і все скінчиться. Ні. Не цього разу. Вони запишуть кожне слово.»
«Вияви любові в неї були найелементарніші: дати облизати каструлю після приготування, дозволити вишкребти останнє варення зі слоїка, без усмішки пригостити жменькою диких суниць, зібраних на межі за городом і загорнутих у носовичок.»
«Нас навчили тримати почуття при собі. Це не та звичка, якої швидко позбуваються.»
«Як би там не думали собі люди, але в стражданні немає нічого позитивного. Врешті-решт воно вижирає все.»
Вона нічого не боїться. Хочу попередити її, що це не назавжди.
Нікому не побажаєш обирати між життям і брехнею.
«Жандарм був одягнений у форму, а замість звичної легкої приязної усмішки на його обличчі застиг вираз казарменої байдужості. У траві позаду фургона стояв якийсь предмет, схожий на дитячий візок.»
«– Я вб’ю тих сучих синів, що лізтимуть до моїх дітей, – сплюнула мати йому вслід, і він здригнувся, ніби її слова були отруйними.»
«Спиною я відчувала погляд німецького солдата, і те лукаве веселе підморгування стукало мені гвіздком у лобі. Я очікувала удару, але його не було.»
«Спробуйте згадати час, коли вишні дозріли, те літо, ту спекотну осінь, коли пересох колодязь, коли ми знайшли осині гнізда. Час минув, ми його втратили та знову віднайшли у твердому серці ягоди…»
«Інколи очікування болю може бути більш нестерпне й пекельне, ніж сам біль.»
Список використаних і рекомендованих джерел:
Гарріс Д. П’ять четвертинок апельсина : роман / Джоан Гарріс ; пер. з англ. Д. Москвітіної. – Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 352 с.
Сергієнко К. Художній час та простір у романі Дж. Харріс «П’ять четвертинок апельсина» / К. В. Сергієнко // Філологічні науки. Збірник наукових праць студентів та викладачів [Дніпровського національного університету ім.. О.Гончара]. – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – С. 175-178. – Режим доступу: https://www.dnu.dp.ua/docs/zbirniki/ffil/program_5a53b68662f50.pdf.
Джоан Гарріс // Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Джоан_Гарріс.
П’ять четвертинок апельсина [про книжку] // Книгарня «Є». – Режим доступу: https://book-ye.com.ua/catalog/suchasna-zarubizhna-proza/p-yat-chetvertynok-apelsyna/.
П’ять четвертинок апельсина [цитати] // Букмейт. – Режим доступу: https://uk.bookmate.com/books/KB5dwzUP/quotes.
П’ять четвертинок апельсина [відгук про книгу] / Наталі Яструбинська // BOOXTERS. – Режим доступу: https://booxters.com/books/pat-cetvertinok-apelsina. – Дата публікації: 19.11.2020.
Перша леді України розказала про книжку, яку читає зараз // UAZMI. – Режим доступу https://uazmi.org/news/post/lPhIcZvGseSOIt8sDyOl4. – Дата публікації: 13.12.2021.
Підготувала Людмила Соколовська, завідувач інформаційно-бібліографічного відділу
