“Ой, у лузі червона калина похилилася”: з історії народження.

31/03/2022 429

Пісня ця порівняно молода, хоч випало їй чимало поневірянь. На Україні за радянських часів її поширювати було заборонено. В окремих рядках “наші добровольці”, “стрільці січовії” замінювалися на “наші козаченьки”, “московські кайдани” – “ворожими кайданами”.

Саме народження пісні відбулося спонтанно за досить цікавих обставин. 1914 року поет і режисер Степан Чарнецький поставив у Самборі драму В.Пачовського “Сонце Руїни”, ввівши до неї у переробленому вигляді пісню “Розлилися круті бережечки…”, покладену на нову мелодію, споріднену з народним мелосом. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи “Ой у лузі.”. Від акторів театру пісню сприйняла молодь.

Степан Чарнецький був досить відомим свого часу поетом і театральним діячем. Народився він 21 січня 1881 року в селі Шманьжці нинішнього Чортківського району Тернопільської області. Будучи студентом Львівської політехніки, захопився літературою, мистецтвом, театром. Сам писав вірші, брав участь в організованому при студентському технічному товаристві “Основа” хорі, яким керував композитор Я.Ярославенко. Згодом зійшовся з членами творчого угруповання “Молода муза” і під його рубрикою видав у 1908 році свою першу збірку поезій “В годині сумерку”. З 1913 року працював режисером і художнім керівником Львівського українського театру товариства “Руська бесіда”.

В 1954 році журнал “Світло” (число 19), який виходив у Торонто (Канада), опублікував статтю Григорія Труха “Історія пісні “Червона калина”. Згодом ця стаття увійшла до історичного збірника УСС “За волю України”, випущеного в Нью-Йорку у 1967 році невеличким тиражем у 1500 примірників.

Григорій Трух народився 19 лютого 1894 року в Гірнім тодішнього Стрийського повіту на Львівщині. У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командиром чоти у сотні Д.Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року. В бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був уже поручником командиром сотні. Ще через рік брав участь у листопадовому перевороті у Львові, коли виникла Західно-Українська Народна Республіка. Після окупації краю білополяками прийняв монаший чин. До 1933 року жив у Галичині, потім вів місіонерську роботу від ордену отців василіян у Канаді і США. Автор чотиритомного “Життя святих”, а також багатьох оповідань, статей, спогадів.

Отже, Григорій Трух пригадував: “Коли одного дня в серпні 1914 року ми мали збірку на площі… бурси в Стрию, я почув, як мій сусід у ряді, урядник української каси в Стрию Іваницький підспівував собі гарну пісню, що мені дуже сподобалася. Її він навчився від артистів львівського театру. На мою просьбу він переспівав мені кілька разів одну строфу тієї пісні, я навчився її напам’ять.

Мабуть, і це таки того самого вечора після вправ я установив стрільців на площі бурси в чотирикутнику і почав учити їх співати “Червону калину”. Так було кілька вечорів. А що “Червона калина” захопила стрільців так само, як і мене, то незабаром по Стрию розходився гомін першої стрілецької пісні “Ой у лузі червона калина похилилася”.

Четар Григорій Трух до згаданої “історичної” строфи додав три строфи, які й склали “Червону калину”. В обробці Ф.Колесси на чоловічий хор пісня вперше з’явилася 1915 року в збірці згаданого композитора “Воєнні квартети” (Відень, 1915).

Як писав стрілецький товариш Григорія Труха Дмитро Паліїв, “у “Червоній калині” скристалізувалася була вся програма Українських Січових Стрільців”. Вони не випадково прийняли її за свій гімн. А згодом нев’янучу “Червону калину” почали співати в Галичині, по всій українській землі.

Вся пісня пройнята духом зростання на західноукраїнських землях національно-визвольних прагнень народу, розмежованого кордонами царської Росії й цісарської Австро-Угорщини, нею засвідчується почуття кровної спорідненості між земляками розділеного народу, готовність галичан до єднання зі своїми єдинокровними братами задля визволення з-під царських пут і досягнення мирного вільного життя на власній землі. Пісня уславлює січових стрільців, які в складі, австро-угорської армії, а після утворення ЗУНР – як національна українська армія, вели збройну боротьбу проти царських та польсько-шляхетських військ.

“Ой, у лузі червона калина похилилася” можна успішно протиставити всіляким духовноруйнівним совковим “гімнам” вітренківців, симоненківців і “попсі” януковичів, що час від часу лунають на площах і майданах Києва, Харкова та багатьох інших міст нашої країни, де ці антиукраїнські сили проводять свої “акції” з розколу нашого єдиного народу і країни.

Пам’ятаймо цю пісню, тих, хто її створив та тих, хто йшов із нею на смерть за УКРАЇНУ!

Слова: Григорій Трух

Музика: народна

Славень (Гімн) Українських Січових Стрільців

_______________________________________________________

Ой, у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,