90 років Київщини

Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»

Є місто насправді і не уві сні,

Що попри навали триває.

Я тут, це мій дім, де буя навесні

Каштанів цвітіння безкрає

    На схилах дніпровських.

Ріка, де я плавав, і парк, де гуляв,

Де йшов я до школи щорання.

Це місто, в якому я вперше пізнав

І сльози, і щастя кохання

    На схилах дніпровських.

До вас ще повернусь, Печерськ та Поділ,

Ще містом гулятимуть діти.

Хоч близиться повінь нової орди -

Не вперше нам ворогів бити

    На схилах дніпровських.

В твоїх передмістях сьогодні бої,

Лунають в повітрі тривоги,

Ми будем стояти за землі свої,

Та будуть ще в нас перемоги

    На схилах дніпровських.

Я тут зостаюсь, не на час – назавжди,

І разом зі мною надія.

Я певен, що ворог не пройде сюди,

В коханий, нескорений Київ

    На схилах дніпровських.

Цей вірш-пісню  написала людина, яка небайдужа до долі України, до свого рідного міста Києва, в якому народилась, виросла, отримала вищу освіту та провела найкращі роки свого безхмарного дитинства. Автор поезії – Михайло Висоцький, переклад українською мовою зробив Володимир Висоцький