Мово моя барвінкова, диво калинове
Київщині – 90
Обласний краєзнавчо-бібліотечний марафон “Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини”
Матеріал поданий без змін
До Дня української писемності та мови
(З досвіду роботи бібліотеки села Новосілки Чабанівської ТГ, Фастівського району, Київської області)
Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови й вшановується пам’ять Преподобного Нестора-Літописця. Саме його вважають основоположником української писемності. Мова, душа нації, як величний Дніпро, увібрала крапельки, струмочки, потічки слів, приказок, думок, текстів, живого спілкування. «Мова – це віконця, через які людина бачить світ»-писав відомий український педагог Василь Сухомлинський. А й дійсно, мова – це великий дар, це доля народу, який створював її віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання.
Напередодні Дня української писемності та мови в бібліотеці села Новосілки відбулася поетична година «Мово моя барвінкова, диво калинове» за участі сучасної талановитої поетеси Чабанівської громади – Світлани Суниці. Із задоволенням та насолодою слухали присутні мелодійну та чарівну поезію, що лилася із вуст автора.Не лише про свою творчість розповідала пані Світлана, а й познайомила користувачів бібліотеки з цікавою особистістю – українською письменницею, поетесою, громадською діячкою – Антоніною Гармаш-Литвин та її книгою “Голос утопленого села”. Це збірник поезій, легенд та переказів у авторському викладі, проілюстрований барвистими малюнками.Одну із поезій про українську мову пані Світлана зачитала своїм слухачам.
“Рідна мова – то скарб,в ній- душі глибина,
Що прапрадків з нащадками міцно єдна.
З нею кожен народ своїм рідним цвіте.
Незнищимо й велично в безсмертя іде”.
Тож, шануймо українську мову, бо з нею – наше майбутнє і майбутнє держави.
Сурга Олена -
Завідувачка бібліотеки села Новосілки Чабанівської ТГ, Фастівського району Київської області
