Обласне вільне інтерв’ювання «Київщина: 1 місяць, 1 тиждень, 1 день»

Матеріал подано без змін

На Поділлі, на берегах Горині розкинулось мальовниче місто – Ізяслав.

Саме сюди закинула доля мене і мою родину під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.

На Хмельниччині нам надали прихисток дуже хороші і чуйні люди з невеличкого міста Ізяслав, але з великим серцем – це єврейська община – волонтери Ігор та його дружина Вікторія.

Кожного дня вони підтримували нас, надавали матеріальну допомогу: комфортне житло, продукти харчування, одяг і все необхідне для нормального життя.

За це ми їм дуже вдячні. Люди – ви неймовірні!

Вони ні хвилини не сидять на місці. Постійно в дорозі – своїм транспортом доправляють жінок та дітей до Польщі та Німеччини.

А на зворотньому шляху везуть гуманітарну допомогу. Ігор та Вікторія на хвилинку забігають до нас, щоб передати нам польських та німецьких смаколиків.

І коли, через декілька днів, мені стало спокійніше на душі, коли ми відчули себе у безпеці, то я вирішила віднайти тут волонтерський центр, щоб внести свій вклад у Перемогу. І такий центр розгорнув свою роботу на базі Ізяславського дитячого лікувально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради «Повір у себе».

Директор центру – Хеленюк Юрій Андрійович- чудова людина, досвідчений керівник, видно, що хороший господар. Організував свій колектив, спрямував його зусилля на допомогу ЗСУ. До його роботи залюбки долучилась і я. Ми плели маскувальні сітки. А потім виготовляли «Кікімори» для снайперів. Хтось ліпив вареники, випікав галетне печиво, тушонку, шив розгрузки. Все це ми відправляли в зону бойових дій.

Я щиро дякую директору центру, його завучу Лесі Ярославівни Гаврилюк. Саме вона турбувалась, щоб ми постійно були забезпечені матеріалом для роботи, адже працювали без вихідних.

А ще Леся Ярославівна подарувала мені дуже гарну вишиванку. І ми домовилися, що після війни я одягну це святкове вбрання українців і ми разом будемо святкувати Перемогу!

Я дякую за чуйне ставлення та всіляку підтримку весь педагогічний колектив центру, мою колегу завідувачку бібліотекою – Тетяну Леонідівну, технічний персонал.

Шановні друзі, те, що ви робите добро людям, воно до вас обов’язково повернеться. Адже істина стара як світ: спочатку треба віддавати, а потім брати.

Я вкотре переконалась, що до добрих людей завжди притягуються добрі люди.

А ще Ізяславська міська рада організувала «весняне прибирання» і закликала своїх мешканців та переселенців долучитися до цієї акції. Я залюбки взяла участь в цьому заході. Нашу групу поставили прибирати схили річки Горинь. Хтось прибирає моє місто Макарів, а я прибирала місто Ізяслав. Україна – єдина !

А ввечері на площі міста відбувся благодійний концерт, який пройшов за участі художніх колективів міського Будинку культури та Народних артистів України Наталії Сумської та Анатолія Хостікоєва. На цьому заході ми зібрали 27.000 грн на підтримку Збройних Сил України.

Ми всі разом вписуємо трагічну і разом з тим героїчну сторінку в історію України.

Наближаємо Перемогу разом !

В. М. Йовенко, директор КЗ « Публічна бібліотека Макарівської селищної ради».