Легенда українського поетичного кіно – Іван Миколайчук

1mikolaychukДо 80-річчя з дня народження українського кіноактора, кінорежисера, сценариста та композитора

Івана Васильовича

Миколайчука

(15 червня 1941, Чортория, Чернівецька область – 3 серпня 1987, Київ)

Роль кінематографа в сучасному світі важко переоцінити, як і значення образів, створюваних акторами, сценаристами і режисерами. Артист після відходу у вічність залишає після себе калейдоскоп образів. Наступним поколінням актор залишає образ людини, в якому немає домішку повсякденності, відсутні випадковості і напівтони. Яскравий образ довгий час після смерті залишається своєрідним маркером в пам’яті глядачів.

Людські образи, до яких можна прагнути, в минулому столітті пропонували українському суспільству небагато акторів, одним з них є Іван Миколайчук. У радянські часи, коли людяність неодноразово піддавалася девальвації, актор зумів створити яскравий образ, досягнути якого прагнуло багато людей. При забороні національних настроїв і визвольних рухів Миколайчук довів, що героїчною людиною може бути борець за українську незалежність. До створення кінострічок Миколайчук був причетний як актор, сценарист, режисер і композитор.
Він прожив лише 46 років. Проте за своє життя встиг зіграти близько 40 ролей в кіно, написати 9 сценаріїв, зняти як режисер 2 кінострічки. Говорячи про культурний спадок актора, помилково орієнтуватися тільки на ці цифри. Адже лише двома своїми першими головними ролями у фільмах «Сон» та «Тіні забутих предків» він навічно вписав своє ім’я в історію не тільки українського, а й світового кінематографу.

Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок – «націоналіст».

Ознайомитися з біографією життя та творчості Івана Миколайчука допоможе наше видання:

Метри українського кіно: ч. ІІІ. Іван Миколайчук, Богдан Ступка : інформаційно-бібліографічні матеріали / уклад. Людмила Соколовська, Тінатін Долідзе; КЗ КОР Київська обласна бібліотека для юнацтва. – Київ, 2021. – 49 с.

ТитулкаВидання створено до 80-річчя з днів народжень Івана Миколайчука та Богдана Ступки. Містить їх біографії, спогади рідних та колег, огляди творчих доробків в кінематографі, та бібліографії. Також, за темою, надано анотований список літератури наявної в КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва».

Видання адресоване бібліотечним працівникам, кінознавцям, студентам, читачам бібліотеки та всім хто цікавиться українським кінематографом.

 

Фільмографія

Акторські роботи:

  1. «Двоє» (1964, короткометражний), головна роль
  2. «Сон» (1964), Тарас Шевченко – головна роль
  3. «Тіні забутих предків» (1964), (ван Палійчук – головна роль
  4. «Перевірте свої годинники» (1965), Левицький, (фільм знищено як антирадянський)
  5. «Гадюка» (1965), білогвардієць Брикін
  6. «Бур’ян» (1966), Давид Мотузка
  7. «Дві смерті» (1967, короткометражний), поручик
  8. «Київські мелодії» (1967, короткометрафний), композитор
  9. «Помилка Оноре де Бальзака» (1968) , кріпосний лакей Левко
  10. «Анничка» (1968), Роман наречений Аннички
  11. «Камінний хрест» (1968), син Микола
  12. «Розвідники» (1968), Віктор Курганов – головна роль
  13. «На Київському напрямі» (1968), Андрій Бульба, (епізод не ввійшов в фільм)
  14. «Визволення» (1968, кіноепопея), частина 1 – «Вогняна дуга», сержант Савчук
  15. «Визволення» (1969, кіноепопея), частина 2 – «Прорив», сержант Савчук
  16. «Комісари» (1969), Григорій Громов – головна роль
  17. «Білий птах з чорною ознакою» (1970), старший син Петро Дзвонар, комуніст
  18. «Іду до тебе» (1971), художник
  19. «Лада з країни Берендеїв» (1971), чародій Рей
  20. «Захар Беркут» (1971), Любомир
  21. «Наперекір усьому» (1972), Йоко
  22. «Пропала грамота» (1972), Козак Василь – головна роль
  23. «Народження людини» (1972), Русин
  24. «Третя після Сонця» (1972), Баян
  25. «Повість про жінку» (1973), письменник Волощук
  26. «Коли людина посміхнулась» (1973), Олексій Луганов – головна роль
  27. «Про Вітю, про Машу і морську піхоту» (1973), Вакула
  28. «Марина» (1974), диригент
  29. «Канал» (1975), Тимош Зайченко – головна роль
  30. «Хвилі Чорного моря» (1975), Терентій
  31. «Тривожний місяць вересень» (1976), юродивий Гнат
  32. «Море» (1978), Симохін
  33. «Спокута чужих гріхів» (1978), Русин, учитель
  34. «Під сузір’ям Близнюків» (1978), (лен екіпажу
  35. «Вавилон ХХ» (1979), філософ Фабіан – головна роль
  36. «Лісова пісня. Мавка» (1980), дядько Левко, Лісовик
  37. «Така пізня, така тепла осінь» (1981), Григор Корчак
  38. «Повернення Баттерфляй» (1982), Антон Крушельницький – головна роль
  39. «Легенда про княгиню Ольгу» (1983), князь Володимир – головна роль
  40. «Миргород та його мешканці» (1983), Курочка
  41. «Жменяки» (1986), Павло Жменяк
  42. «На вістрі меча» (1986), генерал Турчин

Сценарист:

  1. «Білий птах з чорною ознакою» (1970)
  2. «Мріяти і жити» (1974)
  3. «Бірюк» / «Відлюдько»(1977)
  4. «Під сузір’ям Близнюків» (1978)
  5. «Вавілон ХХ» (1979)
  6. «Така пізня, така тепла осінь» (1981)
  7. «І в звуках пам’ять відгукнеться…» (1986)
  8. «Небилиці про Івана» (1989)

Режисер:

  1. «Вавілон ХХ» (1979)
  2. «Така пізня, така тепла осінь» (1981)

Композитор, музичне оформлення:

  1. «Білий птах з чорною ознакою» (1970)
  2. «Пропала грамота» (1972)
  3. «Вавілон ХХ» (1979)
  4. «Така пізня, така тепла осінь» (1981)