Енн Файн «Борошняні немовлята».
«Борошняні немовлята» – дуже світла, зворушлива книга, британської письменниці Енн Файн. За цю книжку Енн Файн отримала Вайтбредську премію та медаль Карнегі. Видання «Борошняних немовлят» «Видавництва Старого Лева» в перекладі Тетяни Савчинської та художньому оформленні Анастасії Стефурак припало до душі письменниці, і вона написала до видавництва листа з подякою.
Герої – розбишаки 4-го В класу. Клас бешкетників, які не склали іспити з хімії, фізики, біології. Саме тому на щорічному конкурсі наукових досліджень, хлопцям не пощастило працювати над такими крутими проектами, як мильна фабрика, личинкова ферма чи кремові вибухівки. Натомість їм дістаються борошняні немовлята – симпатичні шестифунтові мішки.
21 день, точніше 18 днів для 4-В, хлопці вимушені піклуватися про борошняні мішечки – не бруднити, не насичувати їх вологою, не втрачати ані грама ваги, не залишати без нагляду, звітувати письмово по 3 речення щоденно. Та ще й надійні люди будуть контролювати увесь процес.
Хлопці по різному ставляться до своїх борошняних немовлят. Хтось розкривається, як чуйна, відповідальна людина, хтось починає на стільки ненавидіти свого підопічного, що викидає його у болото, хтось відкриває у себе комерційні здібності – засновує платний дитячий садок.
Дуже цікаво, але іноді трошки сумно, було читати про головного героя Саймона Мартіна. Спостерігати як змінюються його поведінка, його думки. Через цей конкурс він зрозумів наскільки важко бути батьками, якою терплячою і люблячою є його мати. Пояснив сам для себе, по своєму, чому батько пішов від нього коли йому було 1008 годин.
Повість читається легко і вона невелика за розміром.
Цитати з книги:
«Якщо турбота про когось, хто тобі небайдужий, усе ще чогось варта, то от що я тобі скажу: на відміну від багатьох інших, ти будеш хорошим батьком.»
«Бути батьками – це як відбувати довічне ув’язнення.»
«Що більше він розмірковував, то дивовижнішим йому здавалося те, що люди народжують дітей. Безперечно, це небезпечно. Важкий тягар на плечі батьків. Це зв’язує їм руки й ноги. Накладає певний відбиток. Усі довкола починають як не шпигувати за тобою, то вчити тебе жити. Порівняно з батьківством, робота вчителя – просто забавка. Тож не дивно, що тато довго не протримався. Як він узагалі витерпів аж тисячу вісім годин? Це ж удвічі довше, ніж Саймонове піклування про борошняне немовля. А гляньте лиш на його маму! Вона подужала вже сотні тисяч годин! Вона просто героїня. Та вона свята!».
Джерело: Файн, Е. Борошняні немовлята [Текст] / Енн Файн ; пер. з англ. Тетяни Савчинської ; худ. оформлення Анастасії Стефурак. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 176 с.
Книгу Ви знайдете в нашій бібліотеці 
