До Міжнародного Дня пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Пропонуємо вам добірку видань, які висвітлюють історію Голокосту в Україні та світі, а також долі людей в добу нацистської окупації.

Видання «Бабин Яр» під авторством Анатолія Кузнєцова – трагічна історія Київського Бабиного Яру. Автор книги народився і виріс в Києві, на Куренівці, неподалік Бабиного Яру. Перед війною це було місце дитячих забав.  Автор простежив, як по війні радянська влада “прикривала” злочин нацистів у Бабиному Яру. Замість поставити на місці загибелі десятків чи сотень тисяч людей пам’ятник, почали будувати на кістках містечко атракціонів. Так у книзі з’явилася розповідь про Куренівську трагедію 1961 року.  Роман і досі перевидають у різних країнах. У 2009-му вийшов, нарешті, український переклад. Того ж року на Куренівці з’явився пам’ятник письменнику: “скульптурна цитата” з його “Бабиного Яру”.

Навчальний посібник Анатолія Подольського “Уроки минулого. Історія Голокосту в Україні” присвячений складним сторінкам історії України ХХ століття, історії Другої світової війни на українських землях, а саме долі євреїв України в добу нацистської окупації (1941–1944 рр.), – історії Голокосту на теренах України, яка була одночасно частиною геноциду єврейського народу в усіх окупованих нацистами країнах Європи в період Другої світової війни (1939–1945 рр.).

В основу книги Фелікса Левітаса «Бабий Яр. Судьбы и память» покладені спомини дитинства автора, його особисті записи, які були зроблені в різні роки в Україні, Польщі, Німеччині, Ізраїлі та інших країнах, це спогади різних людей та їх оцінках гітлеризму та сталінізму.

Книга пам’яті Дрогобицького яру: Спогади. Нариси. Документи. Автори-укладачі В. П. Лебедєва, П. П. Сокольський.  У виданні  розповідається про масові розстріли євреїв, що здійснювалися нацистськими окупаційними військами в 1941-1942 роках у Харкові.

Щоденник Львівського гетто. Спогади Рабина Давида Кахане – свідчення духовної особи, рабина Давида Кахане про трагічну долю львівських євреїв у період фашистської окупації, про власний порятунок, порятунок дружини й доньки у монастирях Студійського уставу, резиденції митрополита Шептицького та роздуми автора про Голокост. Уперше подаються спогади українців-галичан про рабина Кахане, інформація про галицьких рабинів і католицьке духовенство часів Другої світової війни. Становить інтерес для істориків, краєзнавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, міжнаціональними взаєминами.

Книга «Єврейські діти України – жертви Голокосту» є друкованим відповідником української частини виставки «Анна Франк. Урок історії», яка, своєю чергою, є складовою міжнародного освітянського проєкту «Виховання толерантности та уроки Голокосту». У 2003–2004 роках виставка експонувалася в одинадцяти українських містах та передбачала активне залучення школярів не тільки як відвідувачів, але і як екскурсоводів.

У каталозі вміщено фотографії, архівні документи, вирізки з українських окупаційних газет, уривки спогадів очевидців, що розповідають про спільне та відмінне в історії Голокосту в різних реґіонах України: Києві, Галичині, Трансністрії, Криму. Головну увагу зосереджено на долі тих єврейських дітей, яких було врятовано завдяки героїзмові Праведників Народів Світу, і тих, що не дочекалися порятунку. 

Матеріал підготувала – О.О. Шмідт, завідувачка відділом обслуговування користувачі КЗ КОР “КОБЮ”