ВИРВАНІ З РІДНОЇ ЗЕМЛІ
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради
/До дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу/
Історична онлайн довідка.
18 травня – траурний день кримськотатарського народу. У цей день весь світ згадує жахливі події 1944-го року, коли, за вказівкою вождів тоталітарного режиму, примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин.Це один із страшних прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Спецоперація, у якій було залучено 32 тисячі співробітників НКВД, розпочалася о 3-тій годині ночі. Депортованим (а це були переважно жінки, діти, старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до пів години, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Частина депортованих потрапила на примусові роботи до Московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі. Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Окремою трагічною сторінкою цієї спецоперації стала доля жителів кількох кримськотатарських сіл на Арабатській стрілці – про них просто забули, а коли спохватилися, то просто вивезли на баржі в море і потопили. Також у 1944-му з Криму було депортовано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Лише 1989 року кримським татарам дозволили повернутися на батьківщину.
В незалежній Україні кримськотатарська нація почала відроджуватися. З’явилася кримськотатарська й українська преса, національні приватні бізнеси, кримськотатарське радіо й телебачення, функціонуюче й демократично обране кримськотатарське самоврядування (Меджліс). Всі ці досягнення були безжально розтоптані чобітьми російських колонізаторів після незаконної анексії Криму у лютому 2014 року. До Криму з російським режимом прийшли позасудові розправи, нічим не виправдані обмеження релігії, свободи слова, мітингів і зборів, закриття українських шкіл, арешти за політичними мотивами, висилки за межі Криму і Росії.
Однак, історія знову повторюється 24 лютого 2022 року, коли розпочалася повномасштабна агресія РФ проти України, яка триває майже 3 місяці. Це вони також називали «спецоперацією». Проте окупанти марно надіються на перемогу. Перемога буде за нами – і вона вже не за горами, і тоді російським окупантам, включно з тими, хто незаконно переселився до Криму після анексії, доведеться забиратися з незаконно захопленої землі і відповідати за всі злочини за міжнародними і українськими законами.
Щорічно 18 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця пам’ятна дата встановлена Указом Президента України №472 від 16.05.2014 року «Про день боротьби за права кримськотатарського народу» та постановою Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу».
А після віроломної окупації Криму Росією 18 травня відзначають також і як День боротьби за права кримськотатарського народу.
До цих трагічних дат в Обухівській публічній бібліотеці для дорослих оформлено тематичну викладку «Вирвані з рідної землі», біля якої проводяться інформаційні бесіди. Також в читальному залі бібліотеки постійно діє книжкова виставка « Крим – наша благословенна земля».
Біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль. Біль десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідного Криму.
Л.Храпач – завідуюча Обухівською центральною публічною бібліотекою
для дорослих Обухівської міської ради