Видавнича діяльність: «Київщина крізь віки»
90 років Київщині
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
У лютому 2022 року Київська область відзначила 90 років з дня створення області. До ювілею інформаційно-бібліографічним відділом КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» підготовлено історико-краєзнавчу довідку «Київщина крізь віки» у якій за хронологією відображено всі зміни в адміністративно-територіальному устрої Київщини. Довідка створена на основі довідників обласного архіву «Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1471-1918 рр.», «Адміністративно-територіальний поділ Київщини. 1918-2010 роки» та інших джерел. Також включений розділ з останніми змінами адміністративно-територіального устрою в рамках децентралізації.
У виданні розглядається історія адміністративно-територіального поділу Київщини з 1471 року до сьогодення. А саме, періоди Київського воєводства, військово-полкового поділу, Київської губернії, Київського намісництва, Київської губернії після третього поділу Польщі та при радянській владі, створення Київської області та зміни поділу у складі Української РСР, Київської області за роки незалежності України в тому числі процеси декомунізації та децентралізації Київщини. Зміни розташовані у хронологічному порядку. Видання розраховано на працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, істориків, краєзнавців, та всіх хто цікавиться історією Київщини.
Адміністративно-територіальний устрій – це поділ території держави на систему територіальних одиниць різного рівня (губернії, провінції, області, округи, повіти, райони, громади тощо), залежно від яких створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Територіальною основою Київщини послужили однойменні землі, які були об’єднані навколо заснованого наприкінці V ст. м. Києва. Продовженням об’єднання давньоруських земель стало утворення давньоруської держави – Київська Русь, в землях-князівствах якої (Київська, Чернігівська, Переяславська, Волинська, Галицька) можна побачити початки адміністративно-територіального поділу.
Після розпаду Київської Русі виникло Київське князівство, удільний характер якого зберігався протягом тривалого часу – в дотатарський, татарський та литовський періоди. Впродовж 1240-1399 рр. Київська земля входила до складу Золотої Орди, а з 1362 р. (остаточно з 1399 р.) до складу Великого князівства Литовського, де проіснувала як автономне утворення до 1471 р. і була реорганізована в Київське воєводство.
Більш стійка система адміністративно-територіальних одиниць склалася у ХV-ХVІ ст. у Польсько-Литовській державі – воєводства, землі і повіти. У гетьманських державах XVII-XVIII ст. на українських землях сформувався своєрідний адміністративно-територіальний устрій, продиктований суворими воєнними умовами, – поділ на полки, сотні і курені.
Під час перебування українських земель у складі інших держав на них поширювався той адміністративно-територіальний устрій, який існував в цих країнах: в Росії – губернії, повіти, волості, в Польщі – воєводства, повіти, гміни. За часів УНР її територію планувалося поділити на землі (всього 30), волості і громади, але проект цей не було реалізовано.
Найістотнішою зміною в адміністративно-територіальному устрої Київщини стало утворення в 1932 році Київської області відповідно до постанови 4-ої сесії ВУЦВК ХХІІ скликання «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР», назву якої пізніше змінили на «Про утворення областей»…