Верлібри, що розвихрені коні…
КОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”
Матеріал поданий без змін
Презентація книги Володимира Корнійчука
( З досвіду роботи Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих)
Любий мій читачу! Був би радий, аби торкаючись зором моїх рядків, твоя душа квітла, як ряст напровесні.
Володимир Корнійчук
Ці рядки-звернення до читача, з нової книги відомого українського письменника, театрального критика, журналіста, хореографа, музикознавця, видавця і нашого земляка Володимира Корнійчука «Верлібри, що розвихрені коні…».
Книга видана у співпраці бібліотеки з ТОВ «Видавництво Ліра-К» по підготовці до видання повнотекстових книг письменників та поетів Києво-Святошинського району в рамках інформаційно-краєзнавчого проекту «Сузір’я літературних імен рідного краю».
Корнійчук В. П. Верлібри, що розвихрені коні… : поезія. Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. 180 с. ISBN 978-617-7844-97-5
Новелам відомого українського письменника, театрального критика, журналіста, хореографа, музикознавця і видавця Володимира Корнійчука притаманний глибинний психологізм, асоціативна манера письма, несподіваність і парадоксальність сюжетних поворотів, активне використання елементів гротеску, парадоксу, фантасмагорії, детективу, музичних композиційних форм. Поезіям автора – верлібрам, танка й хоку, які віддавна започатковані й розвинуті у Франції і Японії, характерна філософська заглибленість у сутність земного буття, імпресіонізм у передачі найтонших порухів душі, метафоричне бачення світу. Домінантою книги, її сутністю і квінтесенцією є поліфонічне розкриття багатогранної, розлогої і космогонічної душі одвічного українця: його мислення, психологія, віросповідання, світобачення, світовідчуття та світосприйняття у всебічних і найрізноманітніших виявах людського буття…
«Його верлібри нашептані небом… Володимир Корнійчук у поезії і журналістиці – це явище, він справді знайшов себе і в одній іпостасі, і в іншій. Він журналіст від Бога і особливий поет, – я б так сказав. Таких поетів небагато. Не знаю, мабуть, він узяв усе для своєї поезії у Реріха, якого дуже любить і про якого книжки пише. І має якісь особливі стосунки до цієї небесної людини, до тієї ж Індії. Це все дуже помітно у Володимира Корнійчука…якось це ніби і не притаманно нашій українській поезії, традиції, нашим звичаям, нашому фольклору. І раптом ловиш себе на думці, коли читаєш його твори: а яке ж це все-таки українське, як поєднано зі світом; європейські традиції з українською душею, з усім, що нам найдорожче, що ми любимо і до чого все життя прагнемо, тягнемось – оце В. Корнійчук. Він настільки оригінальний і настільки несподіваний, і, водночас, знайомий–незнайомий»
Петро Перебийніс, поет,
лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
(фрагмент з телефільму “Бравісимо, Володимир Корнійчук!”
Державної телерадіокомпанії “Культура”, 2013р.)