Богуславська бібліотека у просторі й часі

 Виставка до ДНЯ БІБИ 2020 100роківКОБЮ – 40 років. Акція “З любов’ю до моєї бібліотеки: роки співпраці”

Матеріал поданий без змін

Цього року виповнюється 100 років із часу заснування бібліотеки в місті Богуслав

   «Бібліотека – мудрості скарбниця

 і школа безперервного навчання,

 як спраглі йдуть до джерела напитись,

 так йдуть сюди богуславчани».

 

30 вересня відзначається Всеукраїнський День бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки та культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.

Своєрідним оберігом духовних скарбів упродовж 100 років є наша бібліотека.

Бібліотека міста Богуслава – це надзвичайне місце, де не лише зберігається велика кількість книг. Це – те місце, де кожний знайде для себе цікавий та корисний світ нової інформації, затишок та щире спілкування. 

За офіційними джерелами бібліотеку у нашому місті було засновано у 1920 році. На жаль, не збереглися архівні відомості про те, хто були перші бібліотекарі, скільки книг налічувала перша бібліотека. Але наш земляк – письменник Хаскель Табачников у своєму автобіографічному романі „Баршевські мотиви” згадує як створювалась бібліотека м. Богуслава.

Народний комісаріат УРСР зобов’язав Політосвіту розгорнути велику роботу по створенню освітніх та культурних закладів, зокрема і бібліотек.  Саме тоді влада міста та представники Політосвіти звернулися до населення міста із закликом дарувати книги для громадської бібліотеки, вносити кошти, пожертвування. До збирання літератури залучалися комсомольці, уповноважені особи від артілей, фабрики. А у багатих міщан, купців-євреїв багато книг було конфісковано. Спочатку книги мішками зносились до Політосвіти, яка знаходилась на другому поверсі будинку, де зараз знаходиться міська Рада. Там ці книги розбирались, складався їх реєстр, а потім вже вони й стали фондом першої громадської бібліотеки Богуслава, яка називалась тоді „Культур-ліга”.

Поступово фонд бібліотеки збагачується виданнями, що надходили з різних джерел, використовувались всі можливості і навіть неможливе для обслуговування читачів міста.

У складних умовах існувала ця бібліотека у 20-30-х роках. Вона неодноразово припиняла і відновлювала свою роботу в зв’язку з різними політичними подіями, працівники не отримували ніякої платні, існуючи лише на продпайок.

Але потяг до знань, до культури був настільки великий, що незважаючи на невелику кількість наявної в бібліотеці літератури, на пристосованість приміщення у перші роки існування бібліотеки її відвідувало багато жителів міста – молодь, діти, домогосподарки, робітники, йшли навіть неписьменні.

В 1926-1929 рр. цілеспрямовано проводилося комплектування книжкового фонду новою літературою, бо переважну його частину становили дореволюційні застарілі видання. В робоче ядро фонду бібліотеки добиралася література відповідно до завдань самоосвіти і політнавчання, виховання марксистського матеріалістичного світогляду і практичних інтересів читачів. Сюди надходили нові видання, включаючи  кращі твори класичної  і художньої літератури та науково цінні книги.

В 30-х роках бібліотека вже виконувала й методичні функції. Працівники міської бібліотеки виїжджали на села, надаючи методичні консультації при клубним, колгоспним, шкільним бібліотекам. Бібліотекою розроблялися місячники книги, бібліотечні походи, програми конференцій, семінарів, нарад бібліотекарів. Тут збиралися зразки плакатів, діаграми, плани та звіти бібліотек.

За спогадами бібліотекарів, які працювали в той час, в читальному залі бібліотеки було 9 столів, біля кожного столу сиділо по 6-8 чоловік.

1937-1940 роки – це роки піднесення роботи бібліотеки, вони характеризуються значними якісними змінами в змісті, формах і методах обслуговування відвідувачів. Збільшилась кількість читачів, щоденна книговидача, особливо газетно-журнальних матеріалів. Пропаганда книг стала більш конкретною, а зв’язки бібліотекарів з читачами тіснішими. Вимоги задовольнялися за короткий термін. Змінився характер інтересів і запитів читачів. Зріс попит на технічну літературу. Та війна перервала творчу працю колективу бібліотеки. Багато книжкового фонду бібліотеки було знищено як німецькими окупантами, так і радянськими військами. Лише невеличку частину вдалось врятувати працівникам бібліотеки, зокрема Шамрай Г.А., якій після визволення міста довелося відроджувати бібліотеку з нічого. Зруйновано було і приміщення бібліотеки, її обладнання. Тому дуже тяжко було в післявоєнний період відновити все втрачене. Деякий час бібліотека знаходилася у приміщенні наросвіти, доки не налагоджено було роботу бібліотеки, укомплектовувався книжковий фонд поступово, з різних джерел. Створювався довідковий фонд, у якому відчувалася гостра потреба.

1956-1960 рр. бібліотека широко пропагувала досвід передовиків соціалістичного змагання. Великим успіхом користувалася світлова газета, яка своєчасно висвітлювала досягнення колективів, окремих працівників, критикувала ледарів, п’яниць тощо. Покращується і робота бібліотеки, зростає її кількість читачів – 1900 чол., книжковий фонд складав 30 тисяч примірників літератури. Тільки за 1956 рік у бібліотеці проведено 70 читок, 5 конференцій, 7 літературних вечорів, організовано 40 виставок літератури і т. д.

1973 рік. Широко відзначались роковини письменників, що жили і творили в Богуславі – Марко Вовчок та І.С.Нечуй-Левицький. Значна увага приділялася завданням і успіхам у сільському господарстві –  організовувались книжкові виставки „Якісно і без втрат збережемо врожай”, „Земля – джерело достатку” тощо.

1976 рік – новий етап у розвитку бібліотечної справи району, відбулася централізація бібліотек. Бібліотека м. Богуслава стала центральною, якій підпорядковувалися ще 38 сільських бібліотек-філій.

В 1981-1982 роках діяльність бібліотеки була спрямована на відзначення 950-річного ювілею міста. Влаштовувались книжкові виставки, тематичні вечори та заходи краєзнавчого змісту.

Бібліотечна справа – віддзеркалення того, що відбувається в суспільстві в цілому.

1986-1990 роки – це роки існування бібліотечної справи району в нових ринкових умовах. Змінюється фінансування бібліотеки, впроваджуються платні послуги, розширюється діапазон діяльності бібліотеки, створюються клуби за інтересами, любительські об’єднання.

1991-1995 роки. Бібліотеки своєю діяльністю намагались привернути увагу читачів до нашої минувшини, історичної долі українського народу, продовжуючи почуття національної гідності, повертаючи духовні цінності.

Впродовж багатьох десятків років змінювалися структура та діяльність Богуславської районної бібліотеки, але незмінним було і залишається одне – відкривати людям шлях до знань, прилучати їх до книг і читання.

Наша ЦРБ набула авторитету й визнання не тільки в області, а й по всій Україні, завдяки самовідданій праці не одного покоління бібліотечних фахівців. Крім того, за рішенням ЮНЕСКО, Богуславська центральна районна бібліотека занесена в Мюнхенський каталог-довідник «Кращі бібліотеки Європи».

У фондах нашої бібліотеки зберігаються близько 55 тисяч примірників книг, а ще газети, журнали, грамзаписи, компакт-диски та унікальна колекція рідкісних та цінних видань. Серед них: Кобзар» Т. Шeвченка (1840), твори Г. Державіна (1866), Біблія (1894), «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена (1896), фундаментальні праці К. Тимірязєва, І. Мічуріна, A. Kурсанова, Г. Перельмана, К. Ціолковського, твори класиків української та світової літератури Т. Шевченка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Г. Квіти Основ’яненка, Марка Вовчка, О. Пушкіна. Є тут також рідкісні довоєнні книги для літей.

В yci часи й донині пріоритетом бібліотеки були її користувачі. Сьогодні в иашовму закладі створено всі умови для забезпечення їх інформашійних потреб, духовного зростання, морального та естетичного виховання. До послуг відвідувачів не лише новинки вітчизняної і світової літератури, довідкові та біблioграфічні видання, а й різнопланові можливості інтернет-центру, створеного завдяки виграному в 2007 р. гранту Посольства CША в Україні «LEAP. Інтернет для читачів публічних бібліотек» та фінансовій підтримий Держдепартаменту США. Окрім того, в бібліотеці облаштовано зону Wi-Fi, де користувачі можуть працювати з віддаленими інформаційними ресурсами зі своїх гаджетів.

Важлиним аспектом роботи Богyславської  бібліотеки є cоціокультурна діяльність. Спектр заходів, який ми пропонуємо відвідувачам доволі широкий літературні подорожi, народознавчі вікторини, коментовані нерегляди літератури, дні інформації, краєзмавчі години, книжкові виставки, поетичні вітальні, конкурси, відеолекторії та години пам`яті. Особливо слід відзначити щорічні Шевченкізські читання «Твори Тараса – України гордість і окраса», сторітелінг «Україна в Європі – Европа в Україні», пізнанально-інформанійний калейдосков «Три Д: для дому, для душi, для дозвілля», літературно-краєзнавну візитку «Тут Рось тобі камінчиків намила» (до 210-річчя від дня народження І. Сoшенка), а також годину пам’ яті «Зорі світового мистецтва наша шана i пам’яті (до 110-річчя від дня смерті Марка Вовчка), що проводилася в тісній співпраці з музеєм-садибою письменниці.

Популярними стали творчі зустрічі з відомими людьми. У нас на гостинах побували лауреати Шевченківської премії Л. Лук’яненко, В. Мельниченко, В. Василенко, В. Шкляр, Герой України А. Паламаренко, почесний громадянин міста С. Глузман, екс-президент України Л.Кучма, О.Мороз, А. Даниленко, координатор посла США в Україні Дебора Вудфін, Президент української асоціації В.Пашкова. Жваво проходило спілкування з такими цікавими людьми, як письменник Р. Коваль, М. Сом, Я. Гоян, В. Яворівський, О. Матійко, бандурист Т. Силенко, письменниці М. Iванцова i Г. Iв, мовознавець М. Степаненко. Неперевершеною була творча зустpіч з відомими письменниками, публіцистами братами Капрановими. Не залишив публіку байдужою «Літературний ковчег» з відомим молодим українським письменником Любко Дерешем.

Всі масові заходи постійно висвітлюються на сторінках різноманітних  засобів масової інформації: «Голос України», «Бібліотечна планета», «Слово Просвіти», «Наша газета», «Вісті Богуславщини».

Значну увагу в нашій бібліотеці приділено роботі  з організації дозвілля та iнтелектуального спілкування користувачів. Тут працюють літературно-поетичний клуб «Розтоки», літературно-мистецький клуб «Джерело», клуб любителів шахів «Хід королевою», де відвідувачі можуть емоційно і психологiчно розвантажитись. А от для тих, хто прагне самовираження, діє клуб «Креатив», в якому часто проводяться різні майстер-класи.

Крім проведення різноманітних заходів, спрямованих на збереження національної пам’яті й культурних традицій, відродження духовності, наближення книги до користувача, активною є видавнича діяльність бібліотеки. У різні роки побачили світ поетичний альманах «Ода рідному краю» (Кив, 2006); бібліографічно-фактографічні покажчики «Над білим янголом скорботи…» ( Голодомор 1932-1933р.р. на Богуславщині)» (Богуслав, 2018);

«Богуславщина у полум`ї війни: до 70-річчя Великої Перемоги» (Богуслав, 2015); «З тривогою та надією: екологія Богуславського краю» (Богуслав, 2011), «Червона книга Богуславщини» (Богуслав 2014), «3 любов’ю до отчого краю: багатобарвний світ письменників Богуславщини» (Богуслав, 2016), «О краю мій, найкращий між краями» (Богуслав, 2017) тощо, а також видання із серій «Лiтepатурна Богуславщина», «Слава і гордість Богуславщини», «Музична Богуславщина». Окремі із зазначених видань були представлені на виставці «Бібліографічна лоція», а в 2017 р. – на «Книжковому Арсеналі» в м. Києві.

Hе забуваємо ми і про учасників АТО та членів їx ciмей. У 2017 р. було проведено, зокрема, такі тематичні заходи, як: години мужності «Воїни ATO – наша гордіст», «Герої України на захисті Вітчизни», години пам’яті «Герої завжди поміж нас», літературна година-акція «Пам’ятайм гeрoїв». Із презентацією своїх книг «Небесна Сотня воїнів Майдану» та «Ангели- охоронді» до бібліотеки завітала поетеса-патріотка Т. Домашенко. Радо відгукнулася на наше запрошення й автор книги «Нa східному фронті є зміни» Г. Ручай.

Тісно спілкувалися з духовними наставниками:  архімандрит Свято-Миколаївського монастиря Арсенiєм, настоятелем Свято-Троцької церкви о. Михаїлом, яких було запрошено на заходи та години духовності («І горів, і яснів, i страждав, і трудився для свого народу» (до 150-річчя митрополита А. Шептицького), «Плаче свічка, стікає по серцю» (вечір-реквієм, присвячений Голодомору 1932-1933 pp.), «Понад Крутами вічність у сурми сурмить» (до Дня пам’яті героїв Крут).

Зовсім нещодавно наша бібліотека увійшла до складу Богуславської ОТГ і тепер носить назву міська бібліотека для дорослих «Публічна бібліотека». У досить нестабільний і навіть тривожний для країни час ми намагаємося берегти рідну бібліотеку, по-особливому ставимося до її розвитку, адже в бібліотеці є своєрідне відчуття вічності, спричинене неймовірною атмосферою Книги, величезною енергетикою, що позитивно впливає на настрій користувачів. Бібліотека – це постійне відкриття чогось нового, цікавого, корисного.

Н. Федорченко, бібліограф

DSC_9552обріз загальна

DSC_9369