Останні новини
Обласний фотомарафон «Бібліотечна молодь в об’єктиві»
Обласний фотомарафон “Бібліотечна молодь в об’єктиві”
12 серпня вся Україна та світ святкують Міжнародний день молоді. Це справжнє свято натхнення, енергії й запалу, самоствердження та романтики. Міжнародний днем молоді має свою мету – нагадати про роль молодих людей у розвитку та побудові світу, а також у вирішенні різних завдань в усіх країнах.
Користуючись Законом України «Про культуру», Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 219-р «Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», планом роботи Управління культури Київської облдержадміністрації, Київська обласна бібліотека для юнацтва ініціювала проведення Обласного фотомарафону «Бібліотечна молодь в об’єктиві» (до Міжнародного дня молоді, та до 90-річчя утворення Київської області).
Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA. Епізод 8 – Ілля Рєпін (ВІДЕО)
Російська влада довгі роки насаджувала українцям комплекс меншовартості, і у той самий час привласнювала собі їхні здобутки. Картини видатного українця Іллі Рєпіна й досі зберігаються у петербурзьких галереях, його творчість вважається частиною «великої» російської культури, а наукові довідники і нині ідентифікують його як росіянина.
FILM.UA представляє черговий випуск документального циклу «Народжені Україною», у центрі сюжету якого — художник-реаліст та майстер портрета Ілля Рєпін. Він народився та провів свою юність на Харківщині, а його життя і творчість були нероздільно пов’язані з Україною, її історією та народним побутом. З великим захопленням художник писав про українське мистецтво та підтримував творчість українських художників. Його ключові роботи мають українські мотиви, зокрема відома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA. Епізод 7 – Дмитро Бортнянський (ВІДЕО)
FILM.UA Group представляє новий випуск документального циклу «Народжені Україною», у центрі сюжету якого — Дмитро Бортнянський, видатний український композитор.
Музикант навчався у Венеції, Болоньї, Римі та Неаполі. В Італії він з успіхом поставив свої перші опери – «Креонт», «Алкід», «Квін Фабій». Визнаний у світі музикознавець Станіслав Людкевич писав про Бортнянського такі слова: «…усі його твори заховали стільки типово української мелодики, що через те якраз він тепер став непопулярний у москалів, а всякий чужоземець від першого разу чує в них щось незнаного собі, оригінального».
І хоча Дмитро Бортнянський — уродженець гетьманської столиці Глухова, російські джерела й досі видають його творчість за свою, бо усі його здобутки, ім’я та національність були #Вкрадені внаслідок імперської політики. Більше про життя та творчість Дмитра Бортнянського дивіться у відео.
150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької відзначатимуть на державному рівні (відео)

«Відзначатимемо цю дату на державному рівні попри все. Ми вдячні всім, хто долучатиметься до організації святкових заходів і в Україні, і за кордоном. Адже імена видатних українців і українок має знати весь світ. Особливо це важливо зараз, коли росіяни нищать все українське, зокрема, зазіхають на нашу ідентичність», – зазначив Ткаченко.
У Харкові перевидали агробестселер українського господарника-мецената Чикаленка, а у Чернівцях завершили видання п’ятитомника творів Федьковича

Книги, про які говорять
Обласний бібліотечний марафон «Краєзнавчі таємниці бібліотек Київщини»
Матеріал поданий без змін
З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки для дорослих Обухівської міської ради
Говорять, що за кожним успіхом людства стоїть визначна книжка. Книжки – це не тільки вигадані історії письменників, а й біографії, досвід світових лідерів, бізнес-поради, де ви знайдете багато хороших ідей та готових відповідей. Вони знижують стрес, продовжують життя, надихають та відкривають нові горизонти , а під час війни, за словами психологів, читання – це ще й гарний спосіб відволіктися та повернути собі хоча б крихту довоєнної рутини.
Молодь Кагарличчини у бібліотеках громади
Обласний фотомарафон “Бібліотечна молодь в об’єктиві”
Молодість – це стан душі. Хто скаже, коли закінчується молодість? У кожного своя межа. Часто зустрічаються люди, які вміють зберегти до старості юнацьку енергію.
Молодість – неповторна та відповідальна пора, коли людина вступає в самостійне життя і стає перед вибором свого майбутнього шляху. Це час окрилених мрій, час пошуку незвіданої дороги різнобарв’я життя, час віри в завтрашній день.
Бібліотека впливає на формування світогляду підростаючого покоління: допомагає в опануванні навчальних програм, у самостійному виборі книг, в естетичному та культурному розвитку, у виборі професії тощо. Сьогодні формування та становлення молодого покоління відбувається в умовах російсько – української війни.
Ми різні – ми разом – ми єдині
Кримські татари разом з українцями є одним з корінних народів України. На території нашої держави мешкає приблизно 250 000 представників цього народу. Самоназвою кримських татар є киримли – що можна перекласти як «кримці». Вони спілкуються на кримськотатарській мові, що належить до тюркської мовної сім’ї та сповідують іслам.
Походження
Кримські татари є нащадками половецьких племен, які ввібрали в себе та асимілювали монгольські елементи та, частково, греків, італійців, готів, та представників інших народів, які мешкали тоді на півострові.
Скільки «народів» живе в Україні
Нещодавно створено Експертну раду Міністерства культури з питань етнополітики. Вона покликана аналізувати суспільні процеси, надавати пропозиції, які б сприяли уникненню міжетнічних конфліктів та налагодженню взаєморозуміння між етнічними спільнотами в Україні.
Для визначення шляхів, механізмів і способів розв’язання проблем, що виникають у сфері етнополітики, важливим є питання про національний склад населення країни, а не поширена міфологізація про 134 «народи», які начебто тут живуть. Ця цифра так давно гуляє в ЗМІ і підручниках, що й нині ніхто не задумується, а хто вони, ці «народи», де взялися, відколи живуть в Україні. Власне, вже не існує таких країн, які мали б повністю однонаціональний склад.
Видавнича діяльність: Читай українське. Частина ІІІ
До ювілеїв українських літераторів:
120 років Юрію Яновському (14 серпня 1902)
100 років Павлу Глазовому (30 серпня 1922)
100 років Анатолію Дімарову (5 травня 1922)
120 років Дмитру Заянчківському (17 серпня 1902, уродженець Київської обл.)
100 років Петру Сиченку (20 листопада 1922, уродженець Київської обл.)
Читай українське. Частина ІІІ: огляд творчості до ювілеїв українських літераторів: Ю. Яновського; П. Глазового; А. Дімарова; Д. Заянчківського; П.Сиченка / уклад. Л. О. Соколовська; КЗ КОР Київська обласна бібліотека для юнацтва. – Київ, 2022. – 45 с.
Огляд створений до ювілеїв українських літераторів. Містить їх біографії, огляди творчості та анотовані списки літератури наявної в фондах КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва».
МКІП закликає долучатися до обговорення плану культурного відновлення України

Відбувся брифінг заступниці глави МКІП Галини Григоренко

Американська акторка Джессіка Честейн відвідала Охматдит

Понад 120 об’єктів культурної та історичної спадщини Київщини зазнали руйнувань
Під час повномасштабного вторгнення росії на Київщині пошкоджень та руйнувань зазнали не тільки об’єкти соціальної інфраструктури. Від обстрілів також постраждав і культурний фонд пристоличного регіону. Зокрема, було пошкоджено 84 об’єкти культурної спадщини, 24 культових споруди та 16 меморіалів. Серед них – центри дозвілля, бібліотеки, будинки культури та клубного типу, кінотеатри та заклади мистецької освіти. Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
«Українська культура має тисячолітню історію. Повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави з кожним днем несе дедалі більше руйнувань світовій культурній спадщині. Не оминула ця участь і пам’яток культури Київщини – вони також зазнали пошкоджень через обстріли окупантів», – прокоментував Олексій Кулеба.
В Україні почали прийом заявок на президентські стипендії для молодих митців

У музеї Бабиного Яру буде експозиція, присвячена геноциду ромів

Український інститут запустив сайт із базою вітчизняних фільмів

Бібліотечна молодь Кагарличчини в об’єктиві
Обласний фотомарафон “Бібліотечна молодь в об’єктиві”
Центральну бібліотеку Публічної бібліотеки відділу культури Кагарлицької міської ради під час літніх канікул відвідує багато молоді, яка читає не тільки літературу за шкільною програмою, а й видання різноманітного жанру. Найактивніші користувачі бібліотеки залюбки взяли участь в обласному фотомарафоні «Бібліотечна молодь в об’єктиві».
Додаток “Повітряна тривога” попереджатиме про хімічні атаки, радіацію та обстріли
Застосунок “Повітряна тривога” тепер попереджає не лише про повітряну тривогу, а й про хімічну і радіаційну небезпеку та інші загрози.
Користувачі отримуватимуть звуковий сигнал-попередження та інструкцію дій.
Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації у Telegram.
Користувачі будуть отримувати сповіщення про початок та завершення 5 типів тривог:
Літописець української культури
До 105-річчя від дня народження Олекси Ющенка, українського поета, журналіста
Олекса Якович Ющенко народився 2 серпня 1917 року в селі Хоружівці Недригайлівського району Сумської області. Після семирічної школи навчався в Роменському агрономічному технікумі, деякий час працював агрономом у своєму районі, потім навчання в Ніжинському учительському інституті імені Гоголя, після закінчення якого завідував відділом літератури та мистецтва в чернігівській обласній газеті «Молодий комунар».
У час війни кілька місяців у чернігівському винищувальному батальйоні, який був розформований перед зайняттям Чернігова фашистами; за станом здоров’я не був призваний до радянської армії. Три роки працював на радіостанції України імені Шевченка завідуючим відділом партизанського руху, а також редактором матеріалів для Середньої Азії, Уралу та Поволжя. Бував у військових частинах, збираючи матеріали для радіопересилань. Написав «Пісню полонянки», яка була прийнята партизанськими раціями, часто передавалась по радіо. На її слова було створено кілька музичних варіантів невідомими авторами. Її виконували і ковпаківці, і федоровці, а також наші бійці біля Одера. Максим Рильський, отримавши такі відомості в Інституті фольклору та етнографії, яким керував, в передмові до «Вибраного» писав: «Якщо поет знаходить собі такого композитора, як народ, то він може з цілковитим правом вважати себе щасливим».