Tag Archives: Релігія

21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці

sveti_ana_i_joakim1Двадцять першого вересня відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці, або у народі ”Другої Пречисти”. Це свято ще називають “осениною”, адже цього дня за народним календарем настає осінь.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого.

Михайлове Чудо: прикмети, традиції та звичаї свята

35041.pУ церковному календарі дата – 19 вересня – це велике свято, яке називається Михайлове Чудо.

 Віруючі люди в цей день пригадують чудо, яке сталося багато років тому. Приблизно в 4 столітті, за легендою, Архістратиг Михайло врятував від руйнування християнський храм. Назв у цього свята, як виявилося досить багато – Михайлов день, Михайло, Михайла, михайлівські морози, михайлівські заморозки,  Михаїл-архістратиг.

Архістратиг Михаїл – один з християнських святих, який є найбільш шанованим. У народі він є захисником бідних і нужденних. Його також вважають грізним суддею, так як він проводжає душі померлих і оцінює на терезах їхні вчинки.

Традиції і звичаї на Михайлове Чудо

Народна мудрість говорить, що Михайло украй злопам’ятний і мстивий святий. У народі цей день називали страшним святом, тому що якщо порушити традиції і проявити неповагу до Святого Михайла, то покарання наставало в той же день. Літні люди знають, що на Михайлове Чудо суворо заборонено працювати. Тих, хто не вірить в це повір’я, і йде в цей день працювати, чекають неприємні сюрпризи – ламаються інструменти, робота не йде на лад і навіть можна отримати травму.

Успіння проводжай, а осінь зустрічай

ArticleImages_60943_icona2Успіння Пресвятої Богородиці щорічно відзначається 28 серпня. Це дуже важливе і шановане свято для всіх християн. Тому зовсім не дивно, що в честь цього дня є досить багато заборон, традицій, повір’їв і прикмет. Це свято присвячене спогаду про Успіння (смерть) Божої Матері. У православ’ї воно належить до одного з головних дванадесятих свят.

У народі цей день називають Першою Пречистою.

Успіння Богородиці означає закінчення земного життя Діви Марії і піднесення на небеса до  Сина і нашого Господа.

Київщина – сузір’я злагоди

IMG_2875З нагоди відзначення 26-ї річниці Незалежності України в Київській області відбувся    ІІІ  фестиваль національних спільнот «Київщина  - сузір’я злагоди». Організатором заходу  є  управління культури,  національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації. Фестиваль пройшов у  Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 67). Мистецько-культурні заходи відбулися за участі керівництва Київської області, дипломатичного корпусу, представників Міністерства культури України, релігійних організацій та   національних меншин, громадських організацій та обласних  установ, закладів   в галузі культури.

Спас проводжай – осінь зустрічай

14727696Традиційно в першій половині серпня православна церква святкує три Спаси. У суботу, 19 серпня, відразу за Медовим Спасом відзначається другий – Яблучний. За ним послідує Горіховий.

Відомо, що Яблучний Спас – народна назва православного свята, яке раніше називалося Преображенням Господнім. Нібито саме в цей день на горі Фавор Ісус Христос преобразився, його обличчя і одяг знову стали чистими.

За біблійними переказами, тоді ж учні Ісуса дізналися, що їх наставник – син Божий, голос з небес повідав їм про вічну славу Другої Особи Трійці (Христа), що при земному житті зазвичай ховалося. Так з’явилася народна назва Яблучного Спаса – Спас на горі.

До духовної спадщини – через книгу

IMG_20170801_120131КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» презентує  подаровану літературу для ознайомлення людей із культурою Сходу, його побутом, релігією, яку надали Тарік Сархан, завідувач відділом «Ознайомлення з ісламською культурою» ВАГО «Альраід», та Юрченко Катерина Олександрівна, прес-секретар Духовного управління мусульман України.

Україна. Тернистий шлях до Бога

IMG_2670На момент прийняття християнства у Київській Русі існувала велика кількість різних віровчень і напрямків, серед яких слід відмітити язичництво, християнство (грецького і латинського обрядів, все ще єдиної на той час вселенської кафолічної церкви), мусульманство (поширене у сусідній Волзькій Булгарії, а отже без сумніву відоме і на Русі), юдаїзм (віра правителів Хазарії, а також спільнот у різних містах Русі, зокрема Києві).

Духовність визначає буття

IMG_2566Духовність визначає буття…Що криється за цими словами? Кожна людина, рано чи пізно, приходить до усвідомлення внутрішньо-глибинного стану, чогось такого бурхливого чи навпаки спокійно-медитативного. І це обʼєднує усіх людей.

Такою подією цього тижня стала виставка світлин з теми міжрелігійного та міжкультурного діалогу «Дещо спільне». Організаторами стали Громадська ініціатива «Неформальна група міжрелігійного миру» за сприяння Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації. КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва»  була запрошена для участі у цьому заході. 

В приміщенні Київської обласної державної адміністрації з 25 по 28 липня пройде виставка

БезымянныйВ столиці, в приміщенні КОДА (м. Київ, площа Лесі Українки, 1) відкриється виставка світлин з теми міжрелігійного та міжкультурного діалогу “Дещо спільне”.  Як відбувається комунікація між представниками різних релігій та культур в Україні і як це зафіксовано в світлинах, в ефірі Громадського радіо розказали релігієзнавець Руслан Халіков та співорганізаторка виставки журналістка Любов Єремічева.

Зелене Купало з літа упало

ivana_kupala_06Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала. Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші. Головні персонажі свята - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються хлопцями та дівчатами або виготовляються як опудала. В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя.