80 років письменнику-шістдесятнику – Валерію Шевчуку

Картинки по запросу валерій шевчукСьгодні виповнюється 80 років українському письменнику-шістдесятнику, майстру психологічної і готичної прози, автору низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатору українського літературного бароко – Валерію Олександровичу Шевчуку.

Валерій Олександрович вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи, є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоруської літератури. Також він працює над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби.

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 р. у Житомирі. Після невдалого вступу до Львівського лісотехнічного інституту працював підсобним робітником та водночас захоплювався вивченням української літератури. Особливий вплив на молодого юнака справила книга Д. Багалія «Григорій Сковорода – український мандрівний філософ» і твори І. Франка. За словами самого Шевчука: «…встановило основи мого світогляду. Я почав розуміти й вивчати українську літературу за методологією І. Франка, а Г. Сковорода став для мене учителем життя».

У 1957 В. Шевчук закінчив технічне училище і був відрекомендований на роботу до бетонного заводу. А в 1958 р. збулася мрія юнака отримати вищу освіту – він вступив на історико-філософський факультет Київського університету. Під час навчання вдалося налагодити стосунки із літературними студіями «Січ», «Молодь», куди Шевчук писав вірші та новели.

Із 1961 р. дебютував із оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Навесні 1961 студія «Січ» видала стінгазету «Заспів», в який опубліковано оповідання Шевчука «Щось хочеться». Оповідання отримало гострий відгук в університетській газеті «За радянські кадри»: за газету «Заспів», де Шевченко був намальований із зеленими вусами, Шевчука хотіли вигнати з університету, тягали до КДБ, допитували, але виключили лише художника, який малював ту газету.

У тому ж, 1961-му р. В. Шевчук написав ще 18 коротких новел і першу статтю «С. Васильченко в Коростишівській семінарії» для житомирського збірника. Наступного року написав ще 20 новел, частину який надруковано переважно в журналах «Вітчизна» та «Літературна Україна». Одна з новел – «Вона чекає його» – була навіть екранізована.

Після закінчення університету, як це було прийнято у радянські часи, Валерія Шевчука відправлено до Житомира кореспондентом газети «Молода гвардія». Був призваний до армії, та відслужив у Мурманську. Повернувся додому у 1965 р., саме тоді, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції. Приймав участь у протестах проти цих репресій. Влаштувався у науково-методичний відділ музеєзнавства у Києво-Печерській лаврі.

У 1966 р. написана повість «Середохрестя», в якій відбиті враження від студентського життя. Того ж року заарештовано брата Валерія Шевчука, тому письменник вимушений був звільнитися з роботи».

1967 р. вийшла книга «Серед тижня», і В. Шевчука прийняти до Спілки письменників України.

1969 р. написана повість «Золота трава» і перший варіант повісті «Мор», який був змінений на початку 80-х. Писав також історичні та фольклорно-фантастичні оповідання, статі: вийшла книга «Вечір святої осені», де було надруковано вісім нових оповідань.

У сімдесяті письменника майже не друкували, писав «для себе у скриню». Але протягом 1979-1999 рр. вийшли:

  • «Крик півня на світанку» (1979);
  • «Долина джерел» (1981);
  • «Тепла осінь» (1981);
  • «На полі смиренному» (1983);
  • «Дім на горі» (1983);
  • «Маленьке вечірнє інтермеццо» (1984);
  • «Барви осіннього саду» (1986);
  • «Три листки за вікном» (1986);
  • «Камінна луна» (1987);
  • «Птахи з невидимого острова» (1989);
  • «Дзиґар одвічний» (1990);
  • «Дорога в тисячу років» (1990);
  • «Панна квітів» (1990);
  • «Із вершин та низин» (1990);
  • «Стежка в траві. Житомирська сага» (у 2 т., 1994);
  • «У череві апокаліптичного звіра» (1995);
  • «Козацька держава. Етюди до історії українського державотворення» (1995), «Око прірви» (1996);
  • «Жінка-змія» (1998);
  • «Юнаки з вогненної печі» (1999);
  • «Біс плоті» (1999) та ін.

Із 1988 р. В. Шевчук – ведучий історичного клубу «Літописець» при Спілці письменників України. На сьогодні викладає у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, веде історико-суспільні циклові річні програми Українського радіо: «Козацька держава», «Київ, культурний і державний», «Загадки і таємниці української літератури», «Цікаве літературознавство».

У 1986 р. В. Шевчуку присвоєне звання «Заслужений діяч польської культури», наступного року він був удостоєний Шевченківської премії за роман «Три листки за вікном».

У 1999 р. нагороджений «Орденом князя Ярослава Мудрого» V ст.

Валерій Шевчук лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001 р.).

У 2007 р. став почесним професором НаУКМА.

У 2011 році була започаткована премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) у Інституті філології та журналістики Житомирського держуніверситету ім. І. Франка. Це українська літературна премія, творча відзнака за найкращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік, вручається щороку у квітні на урочистій церемонії.

Нагороджений медаллю Івана Мазепи (2016 р.)

Указом Президента України №336/216 від 19 серп. 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

Лауреат Міжнародного літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2017) – за прозове двокнижжя «Порослий кульбабами дворик».

Твори

(хронологічно)

  • «Серед тижня» (1967, збірка оповідань і повістей)
  • «Набережна 12» (1968)
  • «Середохрестя» (1968, повість)
  • «Вечір святої осені» (1969)
  • «Крик півня на світанку» (1979)
  • «Долина джерел» (1981)
  • «Тепла осінь» (1981)
  • «На полі смиренному…» (1983, роман)
  • «Дім на горі» (1983, роман)
  • «Двоє на березі» (1984)
  • «Маленьке вечірнє інтермецо» (1984)
  • «Барви осіннього саду» (1986)
  • «Три листки за вікном» (1986)
  • «Мисленне дерево» (1986, роман-есей)
  • «Камінна луна» (1987)
  • «Птахи з невидимого острова» (1989, повість)
  • «Сповідь» (1989, повість)
  • «Мор» (1989, повість)
  • «Дзиґар одвічний» (1990)
  • «Дорога в тисячу років» (1990)
  • «Панна квітів» (1990, збірка казок)
  • «Золотий стіл» (1990, казка)
  • «Чотири сестри» (1990, казка)
  • «Місто без квітів» (1990, казка)
  • «Бігунець та Котило» (1990, казка)
  • «Панна квітів» (1990, казка)
  • «Дівчинка, котра шукала маму» (1990, казка)
  • «Із вершин та низин» (1990)
  • «Стежка в траві. Житомирська сага» (у 2 т., 1994)
  • «У череві апокаліптичного звіра» (1995, збірка оповідань)
  • «Козацька держава. Етюди до історії українського державотворення» (1995)
  • «Око Прірви» (1996, роман)
  • «Жінка-змія» (1998)
  • «Юнаки з вогненної печі» (1999)
  • «Біс плоті» (1999, збірка оповідань)
  • «Срібне молоко» (2002, роман)
  • «Тіні зникомі. Сімейна хроніка» (2002, роман)
  • «Темна музика сосон» (2003, роман)
  • «Сад житейський думок, трудів та почуттів» (2003, автобіографія)
  • «Компанія з пивниці біля Чуднівського мосту» (2006, повість)
  • «Драматургія» (2006, збірка п’єс)
  • «Привид мертвого дому» (К., Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2005)
  • «Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима» (К., Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2008)
  • «Роман юрби» (К., Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2009)
  • Казка для малого листоноші
  • Поглинач запахів
  • Початок жаху
  • Смуга нещасть

Бібліографія

  • Шевчук В. На полі смиренному… — Київ: Дніпро, 1983. (Серія «Романи й повісті» 1983, № 2).
  • Шевчук В. Мисленне дерево. Роман-есе про давній Київ / Валерій Шевчук. — Київ: Молодь, 1989. — 360 с. — ISBN 5-7720-0261-9.
  • Шевчук В. Птахи з невидимого острова. Роман, повісті / Валерій Шевчук. — Київ: Радянський письменник, 1989. — 472 с. — ISBN 5-333-00272-X.
  • Шевчук В. У череві апокаліптичного звіра. Історичні повісті та оповідання / Валерій Шевчук. — Київ: Український письменник, 1995. — 208 с. — ISBN 5-333-01290-3.
  • Шевчук В. Око Прірви. Роман / Валерій Шевчук. — Київ: Український письменник, 1996. — 200 с. — ISBN 5-333-01481-7.
  • Шевчук В. Біс плоті. Історичні повісті / Валерій Шевчук. — Київ: Твім інтер, 1999. — 360 с. — ISBN 966-7430-01-4.
  • Шевчук В. Срібне молоко / Валерій Шевчук. — Львів: Кальварія, 2002. — 192 с. — ISBN 966-663-046-X.
  • Шевчук В. Тіні зникомі / Валерій Шевчук. — Київ: Темпора, 2002. — 304 с. — ISBN 966-95991-1-3.
  • Шевчук В. Темна музика сосон. Роман. Сад житейський думок, трудів та почуттів. Автобіографічні замітки / Валерій Шевчук. — Київ: Акцент, 2003. — 448 с. — ISBN 966-95944-4-8.
  • Шевчук В. Мор: Фантастичні повісті / Валерій Шевчук. — Львів: ЛА «Піраміда», 2004. — 320 с.
  • Шевчук В. Драматургія / Валерій Шевчук. — Львів: Сполом, 2006. — 416 с. — ISBN 966-665-407-5.
  • Шевчук В. Компанія з пивниці біля Чуднівського мосту. — Львів: Каменяр, 2006.
  • Шевчук В. Сон сподіваної віри. Готично-притчева проза / Валерій Шевчук. — Львів: Піраміда, 2007. — 416 с. — ISBN 978-966-441-007-3.
  • Шевчук В. Дім на горі. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011.
  • Шевчук В. Три листки за вікном. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — 702 с. — ISBN 978-617-585-024-4.
  • Шевчук В. Птахи з невидимого острова. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. — 384 с. — ISBN 978-617-585-033-6.
  • Шевчук В. Чотири романи. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. — 768 с. — ISBN 978-617-585-043-5.
  • Шевчук В. Фрагменти із сувою мойр: Кросворд. — К.: Либідь, 2014. — 264 с.
  • Шевчук В. Фрагменти із сувою мойр: Театр прози. — К.: Либідь, 2014. — 216 с.
  • Шевчук В. Фрагменти із сувою мойр: Милий кохання тягар. — К.: Либідь, 2014. — 216 с.
  • Шевчук В. Місто днів. — К.: Либідь, 2015. — 528 с.
  • Шевчук В. Порослий кульбабами дворик. Книга I Жовте світло вікон. — Тернопіль: Богдан, 2015. — 272 с.
  • Шевчук В. Порослий кульбабами дворик. Книга II Халабуда для коханки. — Тернопіль: Богдан,2015. — 288 с.

Твори перекладені англійською мовою

  • Eye of the Abyss (Око Прірви), частина 1 (переклад Ольги Рудакевич) в «Ukrainian Literature», том I, 2004. 
  • Eye of the Abyss(Око Прірви), частина 2 (переклад Ольги Рудакевич) в «Ukrainian Literature», том 2, 2007. 
  • My Father Decided to Plant Orchards and The Cobbler (переклад Юрія і Мойри Луцьких), в «Modern Ukrainian Short Stories», Ukrainian Academic Press, 1973
  • The Devil Who Is (The One-Hundredth Witch) (переклад Ольги Рудакевич) в «Ukrainian Literature», том I, 2004. 
  • The Voice of Grass (переклад Юрія Тарнавського), в AGNI Magazine виданий Бостонським університетом, 1993
  • The Moon’s Cuckoo from the Swallow’s Nest (переклад Миросі Стефанюк), в «From Three Worlds. New Writing From Ukraine» видання Zephyr Press, 1996
  • Lunar Pain (Місячний біль), (переклад Юрія Ткача), в-во «Байда», Мельбурн 2010
  • Breath of Evil (Голос трави), (переклад Юрія Ткача), в-во «Байда», Мельбурн 2016

Переклади

  • Іван Вишенський. Твори / Пер. В. Шевчука. — К.: Дніпро, 1986.
  • Малі українські діярії XVII–XVIII ст. /Упоряд., пер. В. Шевчука. — К.: Кліо, 2015. — 408 с.

 Джерело фото